Державне бюро розслідувань спростовує інформацію про закриття справи щодо забудовника, якого ЗМІ пов’язують із братом директора

У Державному бюро розслідувань (ДБР) спростовують будь-які рішення про закриття кримінального провадження стосовно забудовника. Йдеться про справу, в контексті якої у медіа з’явилися публікації, що пов’язують забудовника з Олександром Сухачовим, братом керівника ДБР.

Цю інформацію Укрінформу підтвердила радниця директора ДБР з питань комунікацій Тетяна Сапьян. Вона зазначила, що відповідь стосується запитань журналістів щодо опублікованого напередодні розслідування про володіння братом очільника ДБР 143 об’єктами нерухомості.

“Стосовно кримінального провадження, згаданого у публікації, повідомляємо: ДБР не приймало жодних рішень про його закриття”, – наголосила Сапьян.

Процесуальні повноваження та розподіл справ

Тетяна Сапьян пояснила, що визначення підслідності кримінальних проваджень є виключною компетенцією прокурора, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

“Постановою заступника генерального прокурора від 16.08.2025 року розслідування у вказаному провадженні було передано для подальшого проведення підрозділам Національної поліції”, – уточнила радниця директора ДБР.

Вона також підкреслила, що всі процесуальні рішення у кримінальних провадженнях ухвалюються виключно уповноваженими слідчими та прокурорами, суворо в межах, визначених законодавством.

“Родинні зв’язки будь-яких осіб не можуть слугувати підставою для висновків про неправомірний вплив на хід досудового розслідування або прийняття процесуальних рішень”, – заявила Сапьян.

Крім того, представниця ДБР зазначила, що бюро не коментує інформацію, яка стосується приватної підприємницької діяльності осіб, які не обіймають посад у відомстві. У цьому контексті йдеться про згадане у ЗМІ володіння Олександром Сухачовим значною кількістю квартир.

Деталі журналістського розслідування

Напередодні низка українських ЗМІ опублікували результати журналістського розслідування під назвою “143 квартири брата директора ДБР”. У матеріалі йдеться про 143 квартири та офісні приміщення, які належали чи належать брату голови ДБР Олексія Сухачова – Олександру, та обставини, за яких ця нерухомість була набута.

Згідно з наявними у розслідувачів документами про купівлю-продаж, у липні 2018 року Олександр Сухачов придбав 30 квартир у харківському житловому комплексі. Ціна однієї квартири коливалася від 24 до 49 тисяч гривень (що становило приблизно 932-1856 доларів за квартиру за тодішнім курсом). Автори розслідування звертають увагу на те, що вартість придбання нерухомості була суттєво нижчою за ринкові показники.

У публікації також зазначається, що станом на сьогодні Олександр Сухачов вже не володіє переважною більшістю з 143 об’єктів нерухомості та офісів.

Журналісти приділили окрему увагу долі кримінального провадження, в рамках якого спочатку поліція, а потім і Державне бюро розслідувань перевіряли законність діяльності забудовника, пов’язаного з цими об’єктами.

Ініціатива “143” та судові обмеження

Як повідомляє Інститут Масової Інформації, розслідування про 143 об’єкти нерухомості, що нібито належать брату директора ДБР, було оприлюднено одночасно вісьмома українськими медіа. Матеріал підготували спільно “Слідство.Інфо” та Центр Протидії Корупції.

“На знак солідарності з авторами розслідування, вісім редакцій об’єдналися в ‘Ініціативу 143’, названу на честь кількості об’єктів нерухомості. До ініціативи долучилися ‘Українська правда’, ‘Суспільне Мовлення’, ‘Схеми: корупція в деталях – RFERL’, ‘hromadske.ua’, ‘ZN.UA’, ‘NV’, ‘BIHUS.Info’ та ‘Телебачення Торонто'”, – йдеться у повідомленні.

Вранці 17 липня всі учасники ініціативи синхронно опублікували текст розслідування. Вони заявили, що вважають судову заборону на поширення інформації проявом цензури та висловили підтримку колегам зі “Слідства.Інфо” і ЦПК.

За інформацією “Слідства.Інфо”, 6 липня Печерський районний суд Києва, ще до виходу матеріалу, заборонив “Слідству.Інфо”, ЦПК та журналістці Аліні Стрижак поширювати певні відомості щодо майна брата директора ДБР. Це рішення викликало значний суспільний резонанс та реакцію українських і міжнародних організацій.

Видання “Слідство.Інфо” та Центр Протидії Корупції розцінюють це судове рішення як тиск на журналістів та порушення свободи слова. Вони планують оскаржувати цю ухвалу.

Фото ілюстративне: ДБР

Порада від Business News:

Ця новина є важливою для розуміння позиції Державного бюро розслідувань щодо резонансної справи. Вона дає чіткість стосовно того, що офіційна версія ДБР не підтверджує закриття провадження, а будь-які процесуальні рішення відбуваються виключно у правовому полі. Це дозволяє громадянам та журналістам отримувати актуальну інформацію щодо перебігу розслідувань та не піддаватися необґрунтованим припущенням.

Джерело новини: www.ukrinform.ua