## Навчання українських медиків: як діяти в умовах ракетно-дронових атак

В Україні, завдяки ініціативі Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), запроваджено спеціалізовану програму підготовки медичних закладів до дій під час ракетно-дронових інцидентів. Це важливе навчання вже пройшли лікарні у таких містах, як Чернігів, Одеса, Запоріжжя та Київ, готуючи персонал до реагування у надзвичайних ситуаціях.

Наслідки обстрілу дитячої лікарні “Охматдит” у Києві, липень 2024 року

З початку повномасштабного вторгнення медичні установи в Україні неодноразово ставали мішенями для ворожих атак. Для забезпечення безпеки пацієнтів та медичного персоналу, державні органи, місцева влада та міжнародні партнери активно працюють над вдосконаленням заходів захисту. Це включає не лише облаштування надійних укриттів, але й комплексне навчання персоналу лікарень правилам поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, спричинених повітряними ударами. Одним із таких проектів, що реалізуються за підтримки ЮНІСЕФ, є тренінги, спрямовані на моделювання дій під час безпосередньої атаки на медичний заклад. Видання “Бізнес новини в Україні” поспілкувалося з Тетяною Вежновець, директоркою Навчально-наукового центру “Бізнес-школа НМУ імені О.О. Богомольця”, докторкою медичних наук, професоркою, яка детально розповіла про цю важливу ініціативу.

У рамках проекту, реалізованого за сприяння та фінансової підтримки ЮНІСЕФ, розроблено систему реагування на надзвичайні ситуації, зокрема на ракетно-дронові загрози у закладах охорони здоров’я. Програма передбачає оцінку готовності дитячих лікарень та перинатальних центрів до реагування, а також проведення тренінгів для їхнього персоналу. До цієї роботи також долучився Національний університет імені О.О. Богомольця.

Наше першочергове завдання полягало у розробці методології, формуванні системи реагування на надзвичайні ситуації у медичних установах та підготовці персоналу до ефективних дій у відповідь на ракетно-дронові інциденти. Варто зазначити, що до цього часу, попри п’ять років війни та високу актуальність повітряних загроз, в Україні системно ніхто не займався створенням таких механізмів реагування саме для закладів охорони здоров’я.

– зазначає Тетяна Вежновець.

Ці навчальні заходи мають суто практичний характер і спрямовані на збереження життя та здоров’я людей. Професорка Вежновець навела приклад події 8 липня 2024 року, коли після атаки на дитячу лікарню “Охматдит” у Києві, дітей довелося терміново евакуювати на вулицю, навіть попри наявність загрози повторного удару.

Завдяки розробленій програмі, сформовано стандартизовані операційні процедури, що враховують усі фази розвитку інциденту. При створенні цих процедур був ретельно вивчений міжнародний досвід.

Системи реагування, що існують у світі, переважно стосуються природних катаклізмів або техногенних аварій, що призводять до масового надходження постраждалих до лікарень. Наша ситуація унікальна: сам медичний заклад може стати епіцентром руйнувань або пошкоджень внаслідок ракетно-дронової атаки. Однак, загальний світовий підхід до реагування на надзвичайні ситуації залишається актуальним: у кожному медичному закладі повинна функціонувати мобільна команда швидкого реагування, готову до негайного виконання своїх обов’язків відповідно до визначених ролей.

– підкреслює Вежновець.

На основі створеної програми команда медичного університету проводить спеціалізовані тренінги для лікарів.

Наша співпраця з ЮНІСЕФ та Національним медичним університетом у рамках цього проєкту розпочалася у липні 2025 року, коли було підписано відповідну угоду.

– ділиться професорка.

До програми були залучені медичні заклади, де за сприяння ЮНІСЕФ були облаштовані укриття. Перший етап реалізації, що тривав з липня 2025 року до середини січня 2026 року, охопив чотири установи: обласну дитячу лікарню та пологовий будинок на Чернігівщині, Центр реабілітації матері та дитини МОЗ України в Одесі, а також лікарню у Запоріжжі. На другому етапі заплановано навчання у п’яти закладах, серед яких міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва у Дніпрі та Перинатальний центр Києва.

Зокрема, нещодавно відбулися тренінги у Перинатальному центрі Києва. Перед початком навчання команда провела оцінку готовності закладу до реагування на загрози та стану укриттів. Після підтвердження належного рівня готовності розпочалася безпосередньо підготовка персоналу.

Від двох філій центру (на проспекті Лобановського та на вулиці Предславинській) було відібрано по п’ять лікарів. З цих фахівців будуть сформовані госпітальні команди швидкого реагування, які координуватимуть дії всього колективу у надзвичайних ситуаціях.

Етап перший: Базова готовність

Належна базова готовність є ключовою для будь-якого медичного закладу, особливо в умовах потенційних ракетно-дронових атак. За словами Тетяни Вежновець, це передбачає наявність спеціалізованих медичних наборів для екстреної допомоги, гуманітарних наборів (ковдри, питна вода для постраждалих), запасів їжі, ліків, а також, у випадку перинатальних центрів, засобів для догляду за новонародженими (пелюшки, підгузки). Обов’язковим є і достатній запас технічної води.

Етап другий: Підвищена готовність

Під час оголошення повітряної тривоги медичний заклад переходить у режим підвищеної готовності. Це пов’язано з тим, що, на щастя, не кожна тривога завершується безпосереднім інцидентом.

– пояснює Тетяна Вежновець.

Саме на цьому етапі команда швидкого реагування розпочинає активну підготовку до можливих загроз.

Кожен член команди знає місцезнаходження необхідних наборів, має чіткі інструкції щодо дій у випадку небезпеки – саме цьому ми їх і навчаємо.

– зазначає професорка.

Згідно з інструкціями, всі особи, які перебувають у лікарні, повинні негайно перейти в укриття. Для пацієнтів, яких важко транспортувати, або тих, хто перебуває на операційному столі, розроблено окремий протокол дій.

Тетяна Вежновець додала, що у Перинатальному центрі Києва в укритті передбачено розміщення кювезів для підтримки життєдіяльності новонароджених у критичному стані, а також облаштована операційна для проведення пологів чи хірургічних втручань безпосередньо в укритті.

Завдяки злагодженій роботі керівництва закладу, всі ці умови створені, що дозволяє центру ефективно функціонувати навіть в умовах надзвичайних ситуацій.

– підкреслила вона.

Фаза третя: Реагування на інцидент

Наступний етап – це безпосереднє реагування на ракетно-дроновий удар.

В умовах надзвичайної ситуації, згідно з чинними нормативними документами, усі медичні заклади, включаючи перинатальний центр, мають чіткі плани реагування. Ці плани передбачають створення спеціальних комісій з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що є обов’язковим для всіх об’єктів критичної інфраструктури.

– пояснює Вежновець.

Далі йде процес подолання наслідків інциденту.

Ми демонстрували, як організувати сортування постраждалих на спеціально відведеному майданчику. У разі, якщо не всі змогли дістатися укриття, або хтось перебував у критичному стані, на місце прибувають рятувальники ДСНС. Ми також надавали інструкції щодо визначення кількості пацієнтів до інциденту, тих, хто знаходиться в укритті, та тих, хто потребує пошуку. Така детальна верифікація є вкрай важливою для надання своєчасної допомоги та недопущення втрати людей.

– наголосила професорка.

Ми базували навчання на практичних прикладах, відпрацьовуючи різні сценарії у форматі інтерактивної гри. Учасники з захопленням занурювалися в процес. Тут важлива роль належить керівництву закладів – його зацікавленість значно впливає на успіх. На жаль, був випадок, коли один із закладів, що мав долучитися до програми, відмовився від участі в навчанні. Це дуже прикро.

– поділилася Вежновець.

Вона також зазначила, що до закладів, де проводилися навчання, заплановані повторні візити для моніторингу та надання додаткової підтримки. До того часу, медики-учасники тренінгів мають розробити власні, адаптовані до потреб конкретного закладу, стандарти реагування.

Наша мета – не просто навчити реагувати на вже минулі події, а підготувати персонал до майбутніх загроз. Це дозволяє пережити надзвичайну ситуацію значно легше, ніж просто реагувати на її наслідки. Це і є головний принцип нашого підходу.

– пояснює Вежновець.

На основі розроблених стандартів був створений посібник, і наразі готується його оновлене видання. Професорка Вежновець висловила сподівання, що Міністерство охорони здоров’я та Центр громадського здоров’я розглянуть можливість створення офіційної, затвердженої на державному рівні методички, яка буде доступна для всіх медичних закладів, від найбільших до найменших пологових та перинатальних центрів.

Людський фактор та перспективи

Під час тренінгів лікарі часто ділилися спостереженнями, що пацієнти неохоче йдуть в укриття. Тетяна Вежновець наголошує:

Це питання не підлягає обговоренню, це обов’язкова вимога. Якщо людей не вдається своєчасно доставити в укриття, всі подальші дії втрачають сенс. В умовах інциденту буде вкрай складно організувати евакуацію постраждалих, оцінити їхню кількість та надати необхідну допомогу.

– зазначає професорка.

Вона також відзначила позитивну тенденцію – все більше лікарень облаштовують укриття, які активно використовуються, що, враховуючи ворожі атаки, безумовно, сприяє збереженню життів.

З іншого боку, наприклад, у Запоріжжі, за словами колег, які нещодавно проводили моніторинг, повітряні тривоги тривають майже безперервно. Це означає, що вся діяльність закладу має відбуватися в укритті. Якщо говорити про довгострокову перспективу безпеки лікарень, то доцільно було б заглиблювати їх під землю. Для прикладу, в Ізраїлі критично важливі відділення – реанімація, інтенсивна терапія, операційні – розташовані на підземних рівнях (мінусовий перший, другий, третій), тоді як пацієнти, здатні пересуватися, перебувають на верхніх поверхах і можуть спуститися за потреби.

– пропонує Вежновець.

Але поки такі масштабні зміни не впроваджені, навчатися реагувати на загрози мають всі – як медичні працівники, так і пацієнти.

Порада від Бізнес новини в Україні: Ця новина є надзвичайно корисною для медичних закладів та їх персоналу, оскільки надає актуальну інформацію про важливу ініціативу з підвищення безпеки під час воєнних дій. Знайомство з розробленими процедурами та методиками може допомогти зберегти життя та мінімізувати наслідки надзвичайних ситуацій. Пацієнтам ця інформація нагадує про необхідність дотримання правил безпеки та правил поведінки під час повітряних тривог.

Джерело