Бюро економічної безпеки (БЕБ) трактує платежі за лізинг літаків як роялті, нехтуючи міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування. Це створює значні ризики для інвесторів та підриває міжнародну репутацію України.

У той час як росія систематично нехтує міжнародним правом, ігноруючи угоди та судові рішення, Україна будує свою зовнішню політику на засадах непорушного дотримання міжнародних норм та європейських цінностей. Тому будь-які спроби окремих українських державних інституцій самостійно перетлумачувати чи спотворювати зміст міжнародних договорів є не лише юридичною проблемою, але й завдають удару по іміджу держави, як зазначає УНН.

Дотримання міжнародного права – одна з головних переваг України

Після початку повномасштабного вторгнення Україна неодноразово підкреслювала, що її боротьба з росією полягає не лише у збереженні територій, це ще й боротьба за міжнародний правопорядок. Саме на положеннях Статуту ООН, міжнародних конвенцій та принципах верховенства права Україна будує свої позови проти росії у міжнародних судах, відстоює санкції, конфіскацію російських активів та притягнення винних у воєнних злочинах росіян до відповідальності.

Завдяки цьому Київ користується безпрецедентною підтримкою іноземних партнерів, які сприймають Україну як державу, що діє в межах міжнародного права навіть в умовах повномасштабної війни.

Тому зараз особливо важливо, щоб українські органи влади дотримувалися тих самих принципів усередині країни.

Небезпечний сигнал для інвесторів

Однак останнім часом викликає зростаюче занепокоєння практика окремих державних установ, які самостійно інтерпретують положення міжнародних угод, суперечачи усталеним правовим нормам.

Яскравим прикладом є позиція Бюро економічної безпеки (БЕБ) щодо застосування міжнародних конвенцій, спрямованих на уникнення подвійного оподаткування, при лізингу повітряних суден. БЕБ почало класифікувати платежі, що здійснюються авіакомпаніями нерезидентам України за операційний лізинг літаків та гелікоптерів, як роялті. Це суперечить конвенціям про уникнення подвійного оподаткування між Україною та багатьма іноземними державами, Модельній конвенції ОЕСР (розробленій Організацією економічного співробітництва та розвитку), багаторічній міжнародній судовій практиці та позиції українських судів.

Правоохоронний орган, спільно з командою Державної податкової служби під керівництвом Тетяни Кірієнко, з 2024 року застосовує власне трактування лізингу без жодних законодавчих змін чи поправок до самих конвенцій.

ДПС запропонувала оподатковувати лізинг повітряних суден як роялті, тобто, на їхню думку, замість оплати за оренду транспорту, має сплачуватися податок за використання інтелектуальної власності. Ця позиція податківців призвела до низки кримінальних проваджень, відкритих БЕБ проти представників авіаційної галузі. Правоохоронці вважають, що українські авіаперевізники, які використовують лізингові повітряні судна, мали б сплатити 15% роялті до українського бюджету, а не податок з оренди в країні резиденції лізингодавця з урахуванням міжнародних конвенцій для уникнення подвійного оподаткування. Від тиску БЕБ постраждали щонайменше 5 авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”.

Українська асоціація авіатранспортної галузі наголошує, що такий підхід правоохоронців до трактування лізингових операцій негативно впливає на конкурентоспроможність українських перевізників на світовому ринку. Вони ризикують втратити міжнародні контракти, які є життєво важливими в умовах закритого повітряного простору над Україною.

Конвенції не можна переписувати відомчими рішеннями

Міжнародні договори укладаються між державами і мають однакове розуміння для всіх їхніх учасників. Ратифікуючи конвенції про уникнення подвійного оподаткування, Україна взяла на себе зобов’язання застосовувати їх відповідно до загальновизнаних міжнародних принципів та підходів, сформованих на основі Модельної конвенції ОЕСР.

Важливо зазначити, що за десятиліття суть конвенцій не змінювалася, так само як і не вносилися зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування лізингу повітряних суден протягом останніх 30 років.

“Принципово важливо, що з 1992 року ОЕСР свідомо вилучила зі складу роялті платежі за використання промислового, комерційного або наукового обладнання. Лізингові платежі за техніку, транспорт, обладнання – це підприємницький прибуток за Статтею 7, або оренда транспорту в межах міжнародних перевезень за Статтею 8, а не роялті”, – пояснює керуюча партнерка LAW GUIDE, експертка з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів Олена Кузнечікова.

Юристи пояснюють, що в Україні міжнародні конвенції мають вищу юридичну силу, ніж національне законодавство.

“Відповідно до Конституції України та процесуальних кодексів, ті зміни, які були внесені у 2018 році, у разі, якщо є відповідний закон, який регулює ті чи інші відносини, і є міжнародні акти, які ратифіковані Україною, то вони мають вищу силу, ніж внутрішнє законодавство України”, – пояснив в коментарі УНН адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

Якщо ж одна зі сторін починає застосовувати міжнародні документи таким чином, що це суперечить загальновизнаному тлумаченню, це ставить під сумнів передбачуваність правового режиму в країні. Для бізнесу це означає, що правила гри можуть змінитися не через рішення парламенту чи результати міжнародних переговорів, а через позицію окремої державної установи.

Міжнародні інвестори сприймають це особливо чутливо. Вони аналізують не лише податкові ставки, ефективність судової системи чи економічну ситуацію, а й стабільність застосування міжнародних угод. Якщо держава відходить від загальновизнаних міжнародних правил, інвестиційні ризики автоматично зростають, що відлякує іноземний бізнес.

Особливо небезпечним є те, що ця проблема може вийти далеко за межі авіаційної галузі. Якщо буде створено прецедент, коли будь-який державний, а особливо правоохоронний орган, може по-своєму інтерпретувати міжнародний договір, аналогічна практика потенційно може поширитися й на інші сфери – від інвестиційних угод до міжнародної торгівлі.

Для України, яка прагне членства в Європейському Союзі та розраховує на масштабні післявоєнні інвестиції, передбачуваність правозастосування є одним із ключових критеріїв довіри.

Важливо не втратити свою головну перевагу

Сьогодні Україна має значний міжнародний авторитет як держава, що відстоює верховенство права та вимагає від світу дотримання міжнародних норм щодо російської агресії.

Саме тому всередині країни державні органи також повинні діяти відповідно до цих принципів. Будь-які спроби самостійно змінювати зміст міжнародних договорів або застосовувати їх всупереч усталеній міжнародній практиці можуть підірвати правову визначеність, погіршити інвестиційний клімат та створити небажані репутаційні ризики.

У боротьбі з росією Україна неодноразово демонструвала, що її сила полягає не лише в армії, а й у повазі до міжнародного права. Саме ця відмінність є однією з ключових переваг держави, яку особливо важливо зберегти.

Порада від Бізнес новини в Україні

Ця інформація є надзвичайно важливою для будь-якого бізнесу, що працює з іноземними партнерами або використовує міжнародні лізингові схеми. Розуміння того, як державні органи трактують міжнародні угоди, допоможе уникнути потенційних податкових проблем та юридичних ризиків. Важливо стежити за розвитком ситуації та консультуватися з фахівцями з міжнародного податкового права, щоб захистити свої активи та забезпечити стабільність бізнесу.

Джерело