Українські “діпстрайки”: як БпЛА з радіусом 3000 км переосмислюють удари по території РФ
Українські ударні безпілотники демонструють рекордну дальність польоту, сягаючи понад 3000 км. Це значно розширює потенційні цілі для враження, охоплюючи віддалені регіони Російської Федерації, зокрема Урал, Сибір та ключові нафтогазовидобувні зони.
Глава української держави, Володимир Зеленський, повідомив про виняткові можливості ударних дронів, здатних долати дистанції понад 3000 кілометрів. Ця заява прозвучала на тлі успішного ураження нафтопереробного підприємства в Тюменській області, яке розташоване на відстані щонайменше 2500 км від лінії фронту. Видання УНН дослідило, які нові стратегічні об’єкти стають доступними для українських безпілотників із такою значною радіусом дії.
Деталі про типи дронів
Ціль у Тюменській області була уражена модернізованою версією ударного безпілотника FP-1, розробленого компанією Fire Point для здійснення глибоких рейдів.
За інформацією від виробника, ця модернізована модель здатна долати до 2700 км, що значно перевищує показник попередньої версії (1650 км). Основним нововведенням є встановлення додаткового паливного бака в крилі. Подальші технічні деталі розробник тримає в секреті.
Географія потенційних цілей для модернізованих FP-1
Точне визначення відстаней може бути ускладненим через необхідність враховувати не лише місцезнаходження цілі, а й точку запуску дрона, яка, з міркувань безпеки, не розголошується. Розрахунки відстані здійснювалися повітряним шляхом.
Збільшена дальність українських дронів класу “deep strike” відкриває доступ не лише до європейської частини РФ, а й до таких регіонів, як Урал, Західний Сибір та частина Центрального Сибіру.
Україна вже успішно уразила чимало найбільших російських нафтопереробних заводів. Однак, такі потужні підприємства, як Омський НПЗ (в Омську) та Ангарський НПЗ (за Уралом), ще не були під ударом.
Приблизна відстань до Омського НПЗ становить 2100 км. Щодо Ангарського НПЗ, розташованого в Іркутській області (Східний Сибір), то орієнтовна дистанція польоту до нього сягає 4500 км. Окрім НПЗ, у цьому регіоні розташована значна газовидобувна та газопереробна інфраструктура.
Під прицілом українських “діпстрайків” тепер перебуває Нижній Тагіл і загалом Свердловська область. Хоча удари по об’єктах у цьому регіоні вже здійснювалися, збільшення радіусу дії дронів може призвести до їх частіших атак. Зокрема, це стосується таких підприємств, як “Уралвагонзавод” (виробник бронетехніки, включно з танками Т-90М “Прорив” та Т-72Б3М), Нижньотагільський металургійний комбінат, ГЗК “Ванадій” (Качканар) та “Уралмаш” (виробляє компоненти для бронетехніки та артилерії).
У Свердловській, Челябінській областях та Удмуртії зосереджений потужний промисловий комплекс, частина якого працює на оборонну промисловість. До них належать, наприклад, Машинобудівний завод ім. Калініна (виробник ЗРК “Бук”), Уральський оптико-механічний завод та Уральський електрохімічний комбінат (Новоуральськ).
Українські дрони вже довели свою здатність досягати віддалених регіонів, зокрема Тюменської області. Основу промисловості цього регіону становить паливна галузь (86,4% промислового виробництва), де зосереджено значну частину видобутку нафти та газу РФ. У місті Тобольськ, розташованому на відстані близько 2700 км, діють “Західно-Сибірський нафтохімічний комбінат” та підприємство “СІБУР Тобольськ”.
У червні 2026 року вперше з початку повномасштабного вторгнення в Омській області (орієнтовно 2600 км від України) було оголошено повітряну тривогу. Ключові підприємства регіону включають “Омсктрансмаш” (виробництво та ремонт танків Т-80), “Виробниче об’єднання ‘Полёт'” (виробник ракет-носіїв “Космос-3М”, космічних апаратів та виконує замовлення для військових супутників), а також “Омське моторобудівне об’єднання” (виробництво авіадвигунів). Крім того, в Омську розташований НПЗ, який ще не зазнав ударів.
Таким чином, Омськ та прилеглі території стають найбільш досяжними цілями для оновлених “діпстрайків”. Якщо розглядати цей регіон як поточну межу досяжності, то під потенційний удар можуть потрапити й інші віддалені райони, як-от Ханти-Мансійський автономний округ, Ямало-Ненецький автономний округ, Республіка Комі та Ненецький автономний округ. Не всі об’єкти в цих регіонах можуть бути досяжними для модернізованих FP-1, однак деякі розташовані в межах максимальної заявленої дальності польоту.
Ханти-Мансійський автономний округ, зокрема місто Сургут, розташований практично на межі 2700 км. Цей регіон є одним із лідерів видобутку нафти в РФ, поряд з Ямало-Ненецьким АО та Тюменською областю, забезпечуючи близько 80% загального видобутку. Тут оперують такі компанії, як “Лукойл”, “Роснафта” та “Газпромнафта”. Республіка Комі також займається видобутком нафти та газу, хоча вугільна промисловість там також розвинена.
Отже, українські “діпстрайки” тепер мають змогу атакувати не тільки нафтопереробні потужності, а й самі регіони видобутку нафти.
Порада від Бізнес новини в Україні
Здатність українських безпілотників долати значні відстані є стратегічно важливою новиною, що демонструє зростання оборонного потенціалу України. Це дозволяє розширити спектр цілей для ураження, що може вплинути на логістику та виробничі потужності російської промисловості, особливо в паливно-енергетичному секторі та оборонній сфері. Для українського бізнесу та суспільства це є ознакою зміцнення обороноздатності країни та можливого зниження ресурсного потенціалу агресора.