Україна нищить російську нафтопереробку: пальне зникає, а економіка РФ тріщить по швах

У червні 2026 року Україна завдала нищівних ударів по 11 російських нафтопереробних заводах, спричинивши дефіцит пального у двох третинах регіонів РФ. Москва змушена визнати наявність проблем, проте масштаби економічних збитків ретельно приховуються.

Економічна система Російської Федерації зазнає все більшого тиску через систематичні атаки українських далекобійних безпілотників та ракет на стратегічну інфраструктуру. Якщо протягом перших років повномасштабного вторгнення Кремлю вдавалося частково ізолювати основну масу населення від економічних наслідків агресії, то нині паливна криза, зростання інфляції та вичерпання резервів стають дедалі відчутнішими для росіян по всій країні, повідомляє УНН.

Операції “Deepstrike” та “Middlestrike” від України

У червні 2026 року Україна значно посилила інтенсивність ударів по території Росії, ефективно переносячи бойові дії в глибокий тил противника. Згідно з даними Міністерства оборони України, лише за один місяць було успішно уражено 11 російських нафтопереробних заводів, 7 об’єктів паливної логістики, 8 підприємств оборонно-промислового комплексу, центри космічного зв’язку, а також військові кораблі та пороми.

Географія завданих ударів простягнулася від окупованого Криму та Краснодарського краю до Західного Сибіру. Серед особливо значущих цілей – Антипінський нафтопереробний завод у Тюменській області, Московський НПЗ, два найбільші заводи “Башнефті” в Уфі, Оренбурзький газопереробний завод, а також нафтопереробні комплекси “ТАНЕКО” та “ТАИФ-НК” у Татарстані.

                                            Наслідки пожежі на НПЗ у Тюмені

Крім того, було уражено завод “Титан-Баррикади” у Волгограді, який спеціалізується на виробництві артилерійських систем, пускових установок та компонентів для ракетних комплексів.

Липень також не залишився осторонь. Уже в перші дні місяця українські сили уразили нафтопереробний завод “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” у Кстово (Нижегородська область), який є одним із найбільших нафтопереробних підприємств РФ.

Уражені підприємства є ключовими постачальниками пального для російської армії, тоді як інші виробляють критично важливі компоненти для авіаційної та ракетної промисловості. Більшість цих ударів українські військові здійснили за допомогою ударних далекобійних безпілотників FP-1 та ракет Flamingo, розроблених українською компанією Fire Point.

За допомогою ударних БПЛА середньої дальності українським військовим вдалося фактично відрізати окупований Крим від материкової України, суттєво пошкодивши логістику російських військ на півдні. Були знищені ключові мости, а об’єкти, що забезпечують окупаційні війська пальним, зазнають регулярних уражень.

У Міністерстві оборони наголошують, що системне руйнування нафтопереробної галузі та військово-промислового комплексу безпосередньо знижує воєнно-економічний потенціал держави-агресора, стаючи одним із найефективніших інструментів впливу на російську військову машину.

Удари спричинили внутрішні зміни в Росії

Саме ці удари, як зазначає видання Politico, почали трансформувати ситуацію всередині самої Росії. Видання пише, що протягом чотирьох років російському президенту Володимиру Путіну загалом вдавалося певним чином захищати населення від економічних наслідків війни проти України. Росіяни були переконані, що “спеціальна військова операція” відбувається десь далеко. Однак зараз ситуація стає дедалі складнішою.

За оцінкою видання, останні масовані атаки українських ракет і безпілотників на об’єкти енергетичної інфраструктури перетворили війну з віддаленої проблеми, яку більшість росіян могла ігнорувати, на безпосередню паливну кризу, яка відчувається кожним. Перебої з постачанням пального вже фіксуються приблизно у двох третинах регіонів Росії, що створює проблеми як для цивільного населення, так і для підприємств.

Особливо складною залишається ситуація в окупованому Криму, де дефіцит пального вже серйозно впливає на економіку півострова.

Призначений Росією голова окупаційної адміністрації півострова Сергій Аксьонов попередив кримчан про відсутність пального найближчим часом.

“Шановні кримчани, ситуація з паливною кризою триває. Прошу набратися терпіння. Великих обсягів пального найближчим часом у продажу не буде. Водночас Міністерство енергетики щодня інформуватиме про ситуацію”, – заявив він.

Окрім серйозних логістичних проблем, спричинених українськими ударами по Криму, туристичний сезон на півострові також зазнав значних ускладнень.

Правду більше не приховати

Масштабні наслідки українських атак призвели до того, що Кремль більше не може повністю заперечувати проблему. За даними Politico, минулого тижня Путін був змушений терміново провести нараду з урядовцями через критичну ситуацію із забезпеченням паливом. Диктатору довелося публічно визнати, що українські удари створюють проблеми для інфраструктури, хоча він намагався переконати, що дефіцит начебто не є критичним.

Водночас, як підкреслює видання, російська влада дедалі більше приховує реальні масштаби економічних втрат. Наприклад, дані про внутрішні ціни на пальне більше не публікуються. Однак приховати кризу стає дедалі складніше, адже росіяни регулярно публікують у соціальних мережах дописи та відео про довгі черги на АЗС, конфлікти між водіями та дефіцит бензину.

Журналісти припускають, що ключовою причиною нинішніх проблем стали не просто удари по резервуарах із паливом, а цілеспрямоване знищення найбільш технологічно складних елементів нафтопереробних заводів – установок каталітичного крекінгу. Саме вони забезпечують виробництво бензину та інших світлих нафтопродуктів. А через санкції Росія не може швидко замінити чи відремонтувати таке обладнання.

Наразі єдиним позитивом для Кремля залишається те, що в країні досі достатньо дизельного пального, без якого не обходяться ні вантажні перевезення, ні сільськогосподарська техніка. Втім, російські посадовці вже попередили, що уряд може запровадити заборону на його експорт, щоб гарантувати постачання до початку збору врожаю. Водночас заборона на вивезення авіаційного гасу та бензину вже запроваджена.

Як зазначив аналітик Інституту Карнегі Сергій Вакуленко, обсяги доступного бензину в Росії сьогодні визначаються “гонкою між українськими дронами та російськими ремонтними бригадами”.

“Якщо частоту українських атак вдасться підтримати, а збитки від кожного удару – збільшити, то перевага переходить на бік Києва. Саме це ми зараз і спостерігаємо”, – зазначив він.

Не лише паливо

Криза в Росії вже виходить далеко за межі паливного ринку. Подорожчання пального посилює інфляційний тиск, через що Центральний банк РФ змушений зберігати жорстку монетарну політику. За даними Politico, така ситуація викликає дедалі гостріші суперечки між керівництвом російського центробанку та найбільшими державними банками щодо необхідності швидшого зниження відсоткових ставок.

Погіршується й стан державних фінансів Росії. Військові та засекречені витрати вже наближаються до половини всіх бюджетних видатків, тоді як ліквідна частина російського Фонду національного добробуту за чотири роки війни скоротилася приблизно з 7% до 1,7% ВВП. Це означає, що Кремль дедалі більше фінансує війну за рахунок нових боргів та дефіцитного бюджету, підкреслюють журналісти.

Отже, очевидно, що посилення атак по території Росії за допомогою далекобійних БПЛА та ракет вже має стратегічний економічний ефект. В Росії закінчується не тільки пальне, але й швидко вичерпуються фінансові ресурси, якими, зокрема, Кремль підтримує війну проти України.

 

Порада від Бізнес новини в Україні

Ця новина підкреслює важливість стратегічних ударів по логістиці та промисловості агресора. Для українського бізнесу це означає, що чим більше Росія слабшає економічно, тим менше ресурсів вона має для ведення війни, що в кінцевому підсумку сприяє стабілізації та подальшому відновленню України. Стежте за новинами, щоб розуміти загальну економічну картину та адаптувати свої бізнес-стратегії.

Джерело