Поточна ситуація з мобільним покриттям в українських регіонах безпосередньо пов’язана з функціонуванням енергетичної системи: планові та непередбачені вимкнення електрики впливають на живлення апаратури, а масштабні атаки рф на енергетичну інфраструктуру зробили електропостачання в багатьох областях непередбачуваним.

Чи зможуть українці хоча б телефонувати один одному під час блекаутів, що буде з мобільним інтернетом в Україні, і як енергетична криза позначається на ціні основних тарифів для населення – УНН обговорив це з передовими українськими мобільними компаніями.

Зараз  будь-який потужний удар по енергосистемі негайно позначається на телекомунікаціях: чим триваліші й непередбачуваніші відключення, тим частіше абоненти залишаються без доступу до Інтернету й навіть без можливості зв’язатися з близькими.

Держава та оператори звітують про “масштабне збільшення автономності мереж”. Однак за красивими словами стоїть проста річ: зв’язок функціонує до тих пір, поки є можливість заливати паливо в генератори та встигнути зарядити акумулятори в перервах між відключеннями.

Опора на акумулятори й генератори: чи це дійсно допоможе

Згідно з інформацією від Мінцифри, 100% базових станцій забезпечені акумуляторами, понад третина – генераторами, крім того, оператори додатково замовили 15,4 тис. генераторів. 

Це створює враження всебічного зміцнення мережі зв’язку. Проте в реальності батареї витримують лише короткочасні відключення, а генератори є не всюди, їх необхідно обслуговувати, заправляти й фізично охороняти.

Наприклад, мобільний оператор lifecell визнає: середня тривалість відключень електроенергії на його об’єктах у грудні 2025 року складала 8–12 годин, а на початку 2026-го зросла до понад 16 годин на день. При такому режимі батареї не встигають заряджатися, і жодні повідомлення про “збільшену автономність” не скасовують факту: там, де немає стабільного електроживлення, зв’язок працює з перебоями.

Vodafone наводить інші показники: у Києві доступність мережі під час найтриваліших відключень не падала нижче 78%, у Київській області – 75%. Однак ці цифри мало радують абонентів, які саме в моменти пікових відключень мають труднощі як при спробах додзвонитися до рідних, так і при необхідності використання мобільного інтернету. 

Регіональна нерівність: де працює майже 100% апаратури,  а де — як складеться

Оператори фактично підтверджують: справжня якість зв’язку визначається не стільки інвестиціями, скільки станом енергетики в конкретній області. Там, де діють хоч якісь планові графіки, ситуація більш-менш контрольована. Там, де енергетична інфраструктура зруйнована, а відключення тривають по 10–20 годин і більше, мережі “просідають”, а базові станції працюють від генераторів на мінімальних параметрах або просто вимикаються.

Vodafone називає серед відносно стабільних регіонів Кіровоградську, Житомирську, Львівську та Рівненську області, де функціональність мережі наближається до 100%.  

lifecell заявляє про роботу понад 90% мережі в цілому по країні, Vodafone – про близько 87%.

Але за цими усередненими показниками майже завжди ховаються конкретні райони, які опиняються в інформаційній ізоляції саме тоді, коли вона найбільш небезпечна.

Технічні обмеження, про які зазвичай не говорять

Оператори визнають: забезпечити безперервну роботу всієї мережі виключно на генераторах фізично неможливо. Частину базових станцій просто не вдається дообладнати через розташування на дахах або технічні особливості. Аварійні бригади змушені вибирати, куди доставляти генератор і паливо в першу чергу, особливо коли одночасно потрібно відновлювати об’єкти після обстрілів.

Навіть сучасні літієві акумулятори з функцією самопідігріву мають обмеження: їм потрібно 3–4 години безперервного живлення для повної зарядки. Морози, збільшення навантаження – коли 60% користувачів фіксованого інтернету під час відключень переходять на мобільний – зменшують час автономної роботи й ще швидше “вичерпують” запас енергії. Фактично мережа працює на межі технічних можливостей, а резерви витрачаються на підтримку мінімальної працездатності, а не на реальний запас надійності.

Оператори радять українцям економно використовувати інтернет, уникати важкого відеоконтенту, живити домашні роутери від пауербанків, щоб не перевантажувати мобільну мережу. 

Це корисні поради, але вони показують інше: навіть після багатомільярдних інвестицій система залишається нестійкою і значною мірою перекладає відповідальність за її функціонування на самих користувачів.

Акумулятори, генератори, сонячні станції: як в Україні намагаються відновити мобільний зв’язок 

lifecell повідомляє, що понад 94% його мережі можуть працювати автономно до 10 годин за умови повної зарядки акумуляторів. Для цього оператор закупив 48 тис. літієвих акумуляторів, понад 45 тис. вже встановлено, додатково придбано 3500 генераторів. Інвестиції в енергомодернізацію оцінюються більш ніж у 2 млрд грн.

Vodafone говорить про восьмиразове збільшення парку літієвих АКБ за два роки, запуск понад 20 тис. нових акумуляторів, збільшення кількості генераторів, створення стратегічних запасів палива та запуск перших сотень об’єктів на сонячній енергії.

Це значні витрати, і оператори не приховують: блекаути вже впливають на собівартість послуг. Паливо, логістика, ремонт обладнання, понаднормова робота інженерів, збитки через пошкодження інфраструктури – все це враховується в тарифах. Vodafone прямо заявляє, що проблеми з електропостачанням впливають на вартість послуг з початку повномасштабної війни, lifecell – про збільшення операційних витрат і нестачу кадрів.

Тарифи доступні, але не нескінченно

Офіційно всі три оператори запевняють: перегляд вартості тарифів відбувається лише на основі економічних розрахунків, а клієнтів повідомлять заздалегідь. Однак на практиці українці вже кілька разів спостерігали “оновлення лінійок” зі збільшенням вартості послуг, у той час як якість зв’язку в умовах блекаутів погіршується.

lifecell заявляє, що намагається зберігати конкурентоспроможність і доступність пропозицій. Vodafone підкреслює багатомільярдні інвестиції, які нібито виправдовують нові тарифи. “Київстар” зазвичай посилається на “обґрунтовані економічні розрахунки”.

При цьому жоден з операторів не дає конкретної відповіді, чи буде чергове підвищення цін у разі нового масштабного удару по енергетиці. Досвід минулих років показує, що такий ризик є досить реальним.

Зв’язок як вразливий нерв країни під час війни 

Мобільний зв’язок під час війни та блекаутів — це ключова інфраструктура безпеки для українців. Велика кількість генераторів, тисячі акумуляторів, нові технології, такі як супутниковий DirecttoCell, дійсно підвищують стійкість мереж. Але поки енергосистема залишається вразливою, мобільний зв’язок також буде “нестабільним”.

Оператори роблять багато, але їх стійкість має межі. І чим довше триває енергетична криза, тим більша ймовірність, що її наслідки українці відчуватимуть навіть у платіжках за мобільні послуги.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що інфраструктура найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” після масованих атак рф на енергетику у дев’яти областях відключена від електропостачання на 40-60%.