В Україні полегшили подання звітності з фінмоніторингу для підприємців: хто підпадає під зміни

З 1 січня 2026 року в Україні впроваджується нова схема взаємодії з організаціями, що здійснюють первинний фінансовий моніторинг, яка передбачає надання річної звітності виключно в електронному вигляді. Це полегшує процес звітування для підприємств та збільшує часові рамки для її подачі.

В Україні спростили звітність з фінмоніторингу для бізнесу: кого стосується

З 1 січня 2026 року в Україні ввели новий спосіб взаємодії з суб’єктами первинного фінансового моніторингу: річний звіт потрібно буде подавати лише в онлайн-режимі, а строки його подання збільшено. Це істотно полегшує звітність з фінансового моніторингу для компаній, повідомляє УНН з посиланням на Міністерство фінансів України.

Деталі

Як відзначили у відомстві, дані нововведення є частиною послідовної стратегії Мінфіну щодо переходу на цифрові технології державних послуг, скорочення адміністративного тягаря на підприємництво та покращення якості звітних відомостей.

Що змінюється для бізнесу

1. Повна відмова від друкованих документів та Word-файлів

Річна адміністративна звітність (форма № 2-фінмон) переходить в електронний вигляд. Подання здійснюється через спеціальний розділ на єдиному вебпорталі використання державних коштів.

2. Автоматизація і контроль якості

Новий онлайн-інструмент дозволяє:

  • здійснювати автоматичні логічні та арифметичні перевірки даних прямо під час заповнення;
    • оперативно отримувати підтвердження про успішне отримання звіту;
      • звести до мінімуму ризик технічних помилок та штрафних стягнень.

        3. Більше часу на підготовку

        Для зручності суб’єктів моніторингу Мінфін розширив терміни звітування. Відтепер у підприємців є більше часу, щоб систематизувати дані після закінчення року:

        • до 25 січня року, наступного за звітним – для головного звіту;
          • до 30 січня – для виправленого звіту.

            Також Мінфін акцентує увагу на тому, що обов’язок подання річної звітності за 2025 рік поширюється на СПФМ, державне регулювання та контроль за якими здійснює Міністерство фінансів:

            • організаторів азартних ігор (казино, букмекерські контори, зали ігрових автоматів, онлайн-покер, лотереї);
              • аудиторів, бухгалтерів, податкових консультантів;
                • рієлторів;
                  • дилерів мистецтва, дорогоцінного каміння та металів.

                    Нагадаємо

                    За три квартали 2025 року Державна служба фінансового моніторингу отримала більше 1,4 млн повідомлень про фінансові операції, які підлягають контролю.

                    Залишити відповідь

                    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *