## Telegram під прицілом: чи зможе блокування захистити від ворожих атак?

Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук висловила глибоке занепокоєння щодо систематичного використання платформи Telegram російськими спецслужбами для вербування громадян України та координації терористичних актів. Водночас, експерти висловлюють сумніви щодо ефективності потенційного блокування месенджера як заходу безпеки.

Останні події, зокрема теракт у Львові, знову актуалізували дискусію щодо безпекових ризиків, пов’язаних з анонімними комунікаційними платформами, зокрема Telegram. Про це заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук.

“Ми вкотре спостерігаємо, як агресор послідовно використовує Telegram для залучення диверсантів, координації їхніх дій та здійснення терактів”, – підкреслила Верещук.

За словами посадовиці, ворог цілеспрямовано задіює Telegram для вербування виконавців, налагодження зв’язку між ними та організації злочинних актів. Анонімність, відсутність суворої модерації контенту та блискавичне поширення інформації роблять ці платформи привабливим інструментом для російських спецслужб та мереж диверсантів. У такому контексті розглядаються можливі обмеження як спроба мінімізувати ризики та перекрити один із каналів ворожого впливу.

Аргументи “за”: забезпечення безпеки у воєнний час

Основні аргументи на користь запровадження обмежень стосуються питань національної безпеки. В умовах війни держава має повне право застосовувати превентивні заходи, якщо це сприяє збереженню людських життів. Часткове чи повне блокування окремих функцій анонімних платформ може значно ускладнити процес вербування, порушити комунікацію між організаторами та виконавцями злочинів, а також зменшити масштаби поширення паніки та дезінформації після трагічних подій.

Контраргументи: ризики для свободи слова та сумнівна ефективність

Водночас існують вагомі аргументи проти таких заходів. Telegram в Україні давно перетворився на один із ключових інформаційних ресурсів, де українці отримують новини, офіційні повідомлення та координують волонтерську діяльність. Численні державні установи, військові формування та місцеві органи влади активно використовують цю платформу для взаємодії з громадянами. Тож повне обмеження доступу може негативно вплинути на інформаційну стійкість суспільства та підірвати довіру до влади, якщо це буде сприйнято як цензура.

Окреме питання — ефективність таких обмежень. Технічні блокування часто можна обійти за допомогою VPN-сервісів та дзеркал. У такому разі обмеження можуть завдати більше шкоди законослухняним користувачам, аніж реально зупинити ворожі дії. Крім того, радикальні заборони без чітких роз’яснень та правових підстав можуть створити небезпечний прецедент для свободи висловлювань у майбутньому, після завершення війни.

Отже, питання доцільності обмеження Telegram та аналогічних анонімних платформ не має однозначної відповіді. Воєнні реалії вимагають рішучих кроків, проте ці кроки мають бути виваженими, дієвими та підкріпленими належною юридичною базою. Збереження балансу між безпекою громадян та свободою інформації залишається одним із найскладніших завдань для держави в поточних умовах.

“Блокування не розв’яже проблему комплексно”

Офіцер резерву ЗСУ та військовий експерт Андрій Крамаров у коментарі для УНН оцінив ініціативи щодо можливого блокування Telegram в Україні та їхній вплив на безпекову ситуацію.

На його думку, наразі немає переконливих доказів того, що Telegram є основним інструментом для вербування чи координації диверсійної діяльності в Україні.

Я не вважаю, що Telegram сьогодні є головним інструментом для вербування або координації диверсій. Так, можуть існувати певні можливості для комунікації російських спецслужб з громадянами України, але я не надаю цьому критичного чи визначального значення. 

– зазначив він.

Відповідаючи на запитання, чи зменшить блокування платформи кількість терактів, Крамаров був категоричний.

Ні, жодним чином не зменшить. Якщо люди користуються одним месенджером, вони легко можуть перейти на інший. Ви можете зв’язатися зі мною через Telegram, але так само могли б зателефонувати через WhatsApp, Viber чи будь-який інший сервіс. Тому блокування однієї платформи не вирішує проблему в цілому. 

– наголосив Крамаров.

Експерт також підкреслив, що з технічного погляду повне блокування доступу до сервісу практично неможливе.

Навіть якщо держава спробує повністю обмежити Telegram, це все одно обходитиметься через VPN. Ми бачимо, що навіть у росії, попри всі заборони, люди активно користуються VPN та обходять обмеження. 

– зауважив він.

Крамаров також згадав про досвід росії, коли виникли проблеми з доступом до окремих комунікаційних сервісів.

Коли в рф були перебої зі Starlink та обмеження в роботі Telegram, вони сприйняли це дуже болісно. Для них це серйозна проблема, яка означає відкат у комунікаційних можливостях на кілька років. Telegram, безумовно, можна замінити, але певні труднощі все ж виникали. 

– сказав експерт.

Водночас він підкреслив, що українські військовослужбовці не використовують Telegram для службового зв’язку.

Ми не використовуємо Telegram для військових потреб. Для цього застосовуються інші месенджери, але про них ми говорити не будемо. 

– резюмував Крамаров.

Проблема не обмежується одним додатком

Свою думку щодо ініціативи обмежити функціонал Telegram також висловив військовий аналітик, колишній співробітник СБУ Іван Ступак в ефірі телеканалу Київ24.

Коментуючи пропозицію заступниці керівника Офісу президента Ірини Верещук щодо обмеження роботи месенджера на тлі теракту у Львові, Ступак різко розкритикував ідею блокування платформи як універсального рішення.

Пані Верещук може з таким же успіхом запропонувати поїхати до КНДР або рф — блокування Telegram не є панацеєю. 

– заявив він.

За словами експерта, проблема вербування не прив’язана до конкретного додатку, адже російські спецслужби можуть використовувати будь-який канал комунікації.

Росіяни можуть вдатися до використання абсолютно будь-якого додатка для вербування особи. Навіть можуть надсилати повідомлення через переказ на банківську картку — умовно по 1 гривні з текстом у призначенні платежу. 

– пояснив Ступак.

Він також окреслив основні групи ризику, на які, за його словами, найчастіше звертають увагу вербувальники.

Кого найбільше вербують? Це особи з наркотичною залежністю. Люди з ігровою залежністю. Є ті, хто відчуває образу і прагне помсти. Це діти — особливо під час канікул, коли вони залишаються наодинці з телефоном чи планшетом, і тоді починаються “пригоди”. Я вже не кажу про антиукраїнськи налаштованих — їх невеликий відсоток, але, на жаль, вони є, і росіяни їх продовжують шукати. І, звісно, залишається ще невелика частина тих, кого просто залякують. 

– зазначив він.

Таким чином, думки експертів збігаються в одному: протидія диверсіям та вербуванню вимагає системної роботи спецслужб та підвищення обізнаності громадян. Натомість, блокування окремої платформи навряд чи стане панацеєю від терактів чи інформаційних операцій.

Анонімні канали як виклик національній безпеці

Дискусія навколо Telegram виходить далеко за межі обговорення функцій одного месенджера. Йдеться про феномен анонімних платформ та каналів, які по суті виконують функції засобів масової інформації, проте не є зареєстрованими ЗМІ та не несуть прозорої редакційної відповідальності. Це створює потенційні ризики: можливість маніпуляцій, поширення дезінформації, проведення психологічних операцій та навмисного розхитування суспільно-політичної ситуації всередині країни.

В умовах війни такі анонімні канали можуть стати інструментом інформаційного впливу або навіть елементом гібридних операцій. Відсутність чіткої ідентифікації власників та джерел фінансування ускладнює як правову оцінку їхньої діяльності, так і притягнення до відповідальності у випадку виникнення загрози національній безпеці.

Водночас, це вже виходить за рамки суто технічного питання блокування конкретного сервісу. Мова радше про необхідність формування комплексної державної політики у сфері інформаційної безпеки: чітких правил для функціонування цифрових платформ, прозорих механізмів реагування на загрози, і водночас збереження балансу зі свободою слова.

Таким чином, проблема не зводиться до Telegram як такого. Вона стосується ширшого виклику: як держава має реагувати на вплив анонімних цифрових медіа в умовах війни та після її завершення, не порушуючи при цьому базових демократичних принципів.

Порада від Business News: Усвідомлення ризиків, пов’язаних з використанням анонімних платформ, та розуміння того, що блокування не є панацеєю, допомагає формувати більш зважений підхід до безпеки. Важливо не лише стежити за новинами, а й критично оцінювати інформацію, а також знати про потенційні шляхи протидії ворожому впливу, що виходить за рамки простого блокування додатків.

: unn.ua