ШІ згенерував фейк: індійців не використовували в ТЦК

ШІ-фейки: Як нейромережі намагаються підірвати довіру до мобілізації

В українському сегменті інтернету активно поширюються фотографії, які нібито зображують іноземних громадян, зокрема вихідців з Індії, серед співробітників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Однак, глибокий аналіз цих зображень довів, що вони є продуктом роботи штучного інтелекту, і їхнє поширення має на меті дискредитувати процес мобілізації.

Фото, згенероване ШІ, що поширюється в мережі

Інформацію про неправдивість цих зображень оприлюднив Центр стратегічних комунікацій, а детальний розбір провів Центр протидії дезінформації “VoxCheck”.

Дезінформація: “Серед працівників ТЦК з’явилися індійці”. В інтернеті циркулюють відповідні фотографії.

Реальність: Вищезазначені зображення були створені за допомогою технологій штучного інтелекту.

Технічні докази AI-генерації

Фахівці з компанії Hive Moderation, яка спеціалізується на аналізі контенту, підтвердили високу ймовірність того, що зображення були згенеровані нейромережами. Додатковим свідченням є характерні ознаки, які часто притаманні ШІ-створеним картинкам: нечіткий, спотворений текст на елементах одягу, зокрема на пов’язках. Нейронні мережі досі мають труднощі з коректним відтворенням літер та слів.

Деталь зображення з розмитим текстом

Мета російської пропаганди

Як зазначають у Центрі стратегічних комунікацій, подібні вигадки є частим інструментом російської пропаганди. Їхнє завдання — посіяти сумніви, розпалити ворожнечу та дискредитувати будь-які зусилля, пов’язані з обороною країни та мобілізаційними процесами. Такі провокаційні матеріали активно розповсюджуються у соціальних мережах для формування негативного громадського сприйняття.

Порада від Бізнес новини в Україні

Ця новина демонструє, наскільки важливо критично ставитися до інформації, особливо до візуального контенту, який поширюється в мережі. Застосування технологій штучного інтелекту відкриває нові можливості для створення фейків, що можуть мати серйозні наслідки. Перевірка джерел та використання фактчекінгових інструментів допомагають захиститися від маніпуляцій та дезінформації, зберігаючи об’єктивність у сприйнятті подій.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *