## ШІ: Друг чи ворог для вашого інтелекту? Як технології змінюють наше мислення

Сучасний штучний інтелект (ШІ) стає невід’ємною частиною нашого життя, від освіти до професійної діяльності. Однак, зручність і миттєві відповіді, які він надає, можуть створювати нові психологічні виклики. Наскільки ШІ впливає на нашу здатність до критичного мислення, аналізу інформації та емоційний стан – це питання, яке потребує уваги експертів. УНН дослідив цю тему, поспілкувавшись із фахівцями.

Фото: freepik

Штучний інтелект стрімко проникає у наше повсякдення, впливаючи на освітній процес, професійну діяльність та прийняття особистих рішень. Водночас, легкість і швидкість отримання відповідей від ШІ можуть спричинити нові психологічні виклики. Чи впливає ШІ на здатність людини критично мислити, аналізувати інформацію та на її емоційний стан – цю тему УНН обговорив з експертами.

Чи загрожує ШІ нашому критичному мисленню?

Сьогодні штучний інтелект інтегрується в усі сфери життя. Алгоритми рекомендацій, чат-боти, голосові асистенти та освітні платформи на базі ШІ вже стали звичними інструментами для мільйонів користувачів. За прогнозами Statista, світовий ринок ШІ демонструватиме щорічне зростання на рівні 54%.

Окрім очевидних переваг, таких як автоматизація процесів, прискорення обробки даних та мінімізація помилок, існують і потенційні ризики. Згідно з даними Masarat Initiative, надмірне використання ШІ може призвести до зниження критичного мислення, формування технологічної залежності та негативного впливу на психологічний стан, особливо у контексті навчання.

Про ці загрози говорить і професорка Нана Войтенко, нейрофізіологиня, докторка наук, ректорка ПЗВО “Академія Добробут”. Вона зазначає, що вплив штучного інтелекту не є виключно негативним чи позитивним, а повністю залежить від способу його використання людиною. Це особливо актуально для освіти та розвитку мисленнєвих процесів.

Відповідь тут неоднозначна. З одного боку, штучний інтелект може зробити мозок лінивішим, а з іншого — допомогти йому працювати ефективніше. Ми дійсно можемо покладатися на ШІ в деяких фактах, звільняючи оперативну пам’ять для інших завдань. Це не означає, що ми втрачаємо здатність запам’ятовувати, ми просто починаємо запам’ятовувати інше.

– пояснює нейрофізіологиня.

На думку професорки Войтенко, ситуація нагадує ту, що склалася з появою смартфонів та калькуляторів. Людство звикло менше запам’ятовувати телефонні номери чи дати, натомість може краще концентруватися на складніших аналітичних завданнях. Однак, безконтрольне використання ШІ може мати й негативні наслідки.

Якщо ми зовсім не тренуємо робочу пам’ять і постійно делегуємо мислення, то з часом може знижуватися здатність до запам’ятовування й концентрації. Постійні короткі запити формують фрагментоване мислення. Але якщо використовувати ШІ активно — аналізувати, порівнювати, ставити складні запитання — ось тоді підсилюються зони мозку, відповідальні за узагальнення й критичне мислення. ШІ не змінює наш мозок сам по собі, його змінює спосіб нашої взаємодії з ШІ.

– підкреслює Нана Войтенко.

Як змінюються нейронні зв’язки під впливом ШІ?

Професорка приділяє особливу увагу формуванню нейронних зв’язків. За її словами, мозок розвивається шляхом активного використання певних функцій, а без практики ці зв’язки поступово стають неактивними. Це явище особливо важливе для дітей та підлітків, чий мозок ще перебуває у стадії формування.

Нейронні зв’язки формуються тоді, коли ми їх задіюємо. Якщо підліток повністю перекладає аналіз і прийняття рішень на штучний інтелект, існує ризик, що деякі важливі зв’язки просто не сформуються. Особливо це стосується префронтальної кори, яка відповідає за планування, волю та усвідомлені рішення.

– зазначає професорка.

Для дорослих же людей штучний інтелект може стати ефективним інструментом оптимізації розумової діяльності. Він здатний зменшити рутинне навантаження, дозволяючи спрямувати когнітивні ресурси на вирішення складніших завдань. Як приклад, експертка наводить використання ШІ в медицині: технологія бере на себе технічні аспекти роботи, а лікар отримує більше часу для аналізу даних та безпосереднього спілкування з пацієнтом.

Мозок завжди прагне оптимізувати енерговитрати. Якщо штучний інтелект звільняє нас від рутини, це не погано. Менш активними стають одні зони, але натомість активуються ті, що відповідають за аналіз, увагу та складні рішення. Це дає можливість розвивати інші навички, наприклад, творчість чи стратегічне мислення.

– пояснює науковиця.

Професорка Войтенко також наголошує, що ключова проблема полягає не в самому штучному інтелекті, а в способі взаємодії з ним. Надмірна довіра до готових відповідей може сформувати звичку шукати рішення виключно ззовні, знижуючи “толерантність до складності та невизначеності”.

Втрата віри у власні інтелектуальні можливості

Окремої уваги заслуговують питання психологічної залежності та впевненості у власних інтелектуальних здібностях. Коуч-психолог Микола Олійник стверджує, що при регулярному та неконтрольованому використанні ШІ люди можуть втратити віру у власний досвід та здатність самостійно мислити.

ШІ може взяти на себе до 70% рутинної роботи. Але 30% ключового — стратегія, аналітика, відповідальність — завжди залишаються за людиною. Якщо людина починає перекладати і ці 30% на систему, поступово знижується віра у власний розум. Тому ШІ — це хороший помічник, але поганий керівник.

– зазначає психолог.

Експерт пояснює, що постійна взаємодія з ШІ також впливає на емоційний стан, особливо це помітно у молоді, яка звикає до миттєвих відповідей і гірше переносить невизначеність. Додаткову напругу викликає усвідомлення того, що нейромережі можуть допускати помилки.

Коли люди розуміють, що ШІ потрібно перевіряти, фільтрувати і контролювати, може з’являтися тривожність. Бо стає очевидно: системі не можна повністю довіряти, а відповідальність усе одно залишається на людині.

 – пояснює експерт.

Микола Олійник окреслює чіткі ознаки надмірної залежності від штучного інтелекту, які проявляються у поведінці та мисленні, і можуть залишатися непомітними на перший погляд.

Коли людина постійно звертається до ШІ при будь-якому питанні, сприймає його відповіді як більш авторитетні за власний досвід і втрачає ініціативу самостійно аналізувати — це вже психологічний ризик. У цей момент ШІ перестає бути інструментом і стає зовнішньою опорою.

– зауважує психолог.

Штучний інтелект не замінює мислення, відповідальність та життєвий досвід людини. Він може виступати корисним підсилювачем, але лише за умови усвідомленого та критичного використання. Як наголошує експерт, сильні особистості використовують ШІ як інструмент, а не як заміну власним когнітивним процесам та прийняттю рішень.

Порада від Business News:

Ця інформація допоможе вам краще зрозуміти, як саме варто взаємодіяти з інструментами штучного інтелекту. Використовуючи ШІ як помічника для оптимізації рутинних завдань та пошуку інформації, але зберігаючи критичний підхід до його відповідей та активно залучаючи власне мислення, ви зможете максимізувати користь від технологій, не втрачаючи при цьому важливих когнітивних навичок.

: unn.ua