## “Фрея”: український щит проти балістичних загроз, що може змінити правила гри у безпеці Європи

Проєкт Freya, розробка якого ведеться спільно українською компанією Fire Point та європейськими партнерами, має потенціал кардинально трансформувати архітектуру безпеки. Перше успішне перехоплення балістичної ракети за допомогою системи FP-7.x може відбутися вже до кінця поточного року.

На тлі переосмислення європейської безпекової парадигми та виснаження запасів ракет для систем типу Patriot через розгортання нових конфліктів, Україна пропонує власне рішення проти балістичних загроз. Проєкт Freya – це не просто черговий зразок озброєння, а спроба створити нову модель колективної оборони, де Київ виступає не просто отримувачем допомоги, а ключовим розробником інноваційних безпекових рішень.

Ключові аспекти проєкту Freya та роль української компанії Fire Point

На початку травня цього року Денис Штілерман, співзасновник та головний конструктор компанії Fire Point, оголосив про участь своєї компанії у розробці загальноєвропейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. Цей проєкт покликаний стати більш доступною альтернативою системі Patriot, дефіцит ракет для якої відчувають не лише в Україні.

Планується, що для протидії балістичним загрозам буде використовуватися ракета-перехоплювач FP-7.x. Перші успішні випробування цієї ракети відбулися у лютому 2026 року. Оціночна вартість одного перехоплення становитиме менше 1 мільйона доларів США (приблизно 40 мільйонів гривень за поточним курсом), що значно поступається показникам західних систем, зокрема Patriot PAC-3.

Щодо ракети-перехоплювача FP-7.x, відомі такі характеристики: швидкість – 1500-2000 м/с, довжина – 7,25 м, зовнішній діаметр – 1,15 м, а діаметр фюзеляжу – 0,53 м.

Ракета оснащена напівактивною головкою самонаведення Image Infra-Red, розробленою компанією Diehl Defence (відомою виробництвом систем IRIS-T).

Концепція системи передбачає використання мобільних пускових установок українського виробництва. Для виявлення цілей планується задіяти наземні радари дальнього радіолокаційного виявлення. Розглядаються три основні варіанти таких радарів: Giraffe 8A/4A від шведського концерну SAAB, Thales Ground Master 400 (Франція) або Hensoldt TRML-4D (Німеччина). Радар підсвітки та наведення – Weibel GFTR-2100/48 або Leonardo KRONOS Land. Керування системою здійснюватиметься з командного пункту, розгорнутого на базі норвезької системи Kongsberg Fire Distribution Center. Важливою особливістю командного пункту є його відкрита архітектура та модуль Network Access Nodes, що надає можливість для інтеграції власних розробок. Обмін даними між усіма компонентами системи реалізовано через тактичний канал Link 16, що відповідає стандарту STANAG 5516. Цей протокол є ключовим для інтеграції Freya в існуючу систему протиповітряної оборони України.

Денис Штілерман наголошує, що ключовою перевагою проєкту Freya є його незалежність від зовнішнього контролю. Він пояснює, що сучасні західні системи протиповітряної оборони часто мають закриту архітектуру, що дозволяє країні-виробнику або постачальнику зберігати контроль над критично важливими елементами системи.

Freya – це про перехоплення балістики. Ми запропонували панʼєвропейський антибалістичний щит на базі нашого перехоплювача та відкритої архітектури, а також програмного рішення, яке гарантуватиме кінцевому користувачеві, що це рішення ніколи не може бути вимкнене ані заводом-виробником, ані компанією, яка його продала, ані країною, яка його продала.

– пояснив він.

По суті, це нова філософія озброєнь: не просто придбання безпекової системи, а отримання повного суверенітету над нею.

Перспективи запуску системи балістичного захисту Freya

До розробки проєкту Freya, окрім України, долучилися Німеччина, Франція та Норвегія. Нещодавно свою участь також підтвердила Швеція.

Президент України Володимир Зеленський висловив свою повну підтримку ідеї запуску загальноєвропейського антибалістичного щита.

Я просуваю цю ідею, яка є надзвичайно складною, оскільки ніхто не хоче мати сильних конкурентів. Я постійно наполягаю на ідеї української балістики та української антибалістики.

– зазначив Президент.

Водночас, зацікавленість у розробці української балістичної ракети та систем протидії балістиці блокується не лише Росією, а й окремими виробниками озброєнь, які бачать у цьому потужну конкуренцію.

Це свідчить про складну “гру” на міжнародній арені. Хоча експерти, зокрема оглядач порталу “Мілітарний” Вадим Кушніков, висловлюють думку, що система може бути запущена досить швидко, оскільки базується переважно на вже існуючих, перевірених компонентах, які потребують лише інтеграції, проте реальні перспективи швидкого запуску залишаються предметом дискусій.

Нещодавно Денис Штілерман заявив, що Україна має реальний шанс здійснити перше перехоплення балістичної ракети за допомогою власної розробки FP-7.x до кінця поточного року, але за умови відсутності перешкод у реалізації програми.

“Якщо всі докладатимуть максимальних зусиль, ми зможемо здійснити перше перехоплення до кінця року. Однак для цього потрібна оперативність з боку всіх учасників. Будь-які медійні скандали стають суттєвою перешкодою. Вже втрачено цілий місяць на спроби спростувати будь-яку причетність Міндіча до нашої діяльності. Ми дуже вдячні НАБУ за наданий лист, який задовольнив наших іноземних партнерів, підтвердивши відсутність справи проти Fire Point чи її власників”, – зазначив Штілерман.

Проблеми пов’язані не лише з медійним обговоренням можливої причетності до компанії ключової фігури “справи Мідас” Тимура Міндіча, що неодноразово спростовувалося представниками Fire Point. Також, за повідомленнями, Центр протидії корупції розсилав листи до посольств країн-партнерів з конструкторською документацією компанії та наполегливими рекомендаціями утриматися від співпраці. Ці дії мали певні наслідки: програма, яка мала стартувати у червні 2025 року, була змушена відтермінувати фактичний запуск на лютий 2026 року через додаткові комплаєнс-перевірки. Попри це, компанія успішно пройшла всі перевірки, а публічні підтвердження участі у проєкті від щонайменше чотирьох європейських країн свідчать про його успішність. Європейські партнери дали Freya “зелене світло”.

Зацікавленість європейських країн у спільному захисті цілком логічна, враховуючи зростання балістичної загрози з боку Росії та поступове віддалення США від ролі гаранта безпеки Європи. Крім того, європейські партнери усвідомлюють зміну природи війни, коли перевагу отримує той, хто здатен швидко впроваджувати інноваційні та економічно вигідні рішення. Україна стає лідером у цьому процесі.

“Ми усвідомили, що ви, як країна, здатні створювати рішення швидше, креативніше та ефективніше, ніж решта з нас, навіть перебуваючи не у стані війни. Це, відверто кажучи, створює певні незручності для решти Європи, але водночас вражає”, – заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.

Як зазначав авіаексперт Костянтин Криволап в одному зі своїх нещодавніх інтерв’ю, важливим фактором залишається здатність європейських партнерів досягти консенсусу. Це є традиційною слабкістю загальноєвропейських оборонних ініціатив, і Freya не є винятком. Однак, як підкреслює експерт, Fire Point веде активну роботу у цьому напрямку.

Отже, ключове завдання – не перешкоджати процесу запуску проєкту. Freya, після свого запуску, стане не просто черговою системою протиповітряної оборони. Це стане прецедентом: Україна вперше матиме змогу інтегруватися в загальноєвропейську безпекову архітектуру не як отримувач допомоги, а як повноправний технологічний партнер. І, можливо, як країна, що задасть нові стандарти оборонного суверенітету.

Порада від Бізнес новини в Україні

Ця новина є надзвичайно важливою для української оборонної промисловості та загальної безпекової ситуації. Проєкт Freya демонструє потенціал України як інноваційного розробника передових оборонних технологій, що може не тільки посилити власну обороноздатність, але й стати ключовим партнером для європейських країн. Успішна реалізація цього проєкту може призвести до створення нових робочих місць, залучення інвестицій та посилення міжнародного авторитету України як технологічного лідера.

Джерело