Професор Вадим Попко розкрив значення штучного інтелекту в українській дипломатичній діяльності, спираючись на учнівські праці. Молодь закликає до інституалізації боротьби з дезінформацією та впровадження етичних регуляторів ШІ.

Штучний інтелект (ШІ) стає важливим інструментом актуальної української дипломатії, сприяючи боротьбі з неправдивою інформацією та захищаючи державні інтереси в умовах гібридної війни. Про це пише у своєму блозі на РБК-Україна Вадим Попко, професор Навчально-наукового Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка, повідомляє УНН.

Ґрунтуючись на аналізі студентських  досліджень на  II-му Всеукраїнському конкурсі есе на тему “Сучасна українська дипломатія: синергія людського та штучного інтелекту на захисті національних інтересів” автор акцентує увагу на новаторських ідеях молодих людей щодо інтеграції ШІ в дипломатичну діяльність.

Зокрема, йдеться про зацікавленість студентів до гібридної  інформаційної війни та до проблематики неправдивих повідомлень, які держава-агресор поширює про Україну.  Попко підкреслює, що висновок студентів єдиний: Україні необхідно перейти від ситуативної до інституційної технологічної системи протидії дезінформації. 

“Для цього нам потрібні зміни в освітніх програмах, абсолютно нові аналітичні центри, використання всього потенціалу ШІ та розбудова стратегічних комунікацій. В умовах гібридної війни це не тільки важливо, а й критично необхідно для зміцнення національної безпеки”, – відзначає професор.

Він наголошує, що учасники конкурсу вже обізнані з внутрішніми ініціативами цифрової трансформації дипломатії і як один із прикладів наводять ШІ-аватар “Вікторія ШІ” , розроблений МЗС України для надання консультацій та консульських коментарів. Також Вадим Попко звернув увагу, що студенти акцентують увагу на необхідності введення “Data Embassy” для охорони даних, подібно до естонської моделі, та міжуніверситетську мережу “CheckUA” для OSINT і медіааналізу. Ці заходи, за переконанням професора, допоможуть посилити кібербезпеку країни.

Вадим Попко відзначає, що учасники конкурсу особливу увагу приділяють етичним аспектам ШІ через недостатню прозорість та ризики упередженості роботи алгоритмів. Наприклад, переможниця конкурсу Катерина Машошина, студентка 4-го курсу  Навчально-наукового Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка запропонувала створити “етичне квантове дзеркало” для вирішення даного питання. Його суть полягає у тому, що система припиняє маніпулювання ще до втручання людини. 

“Фіксування кожної змінної, рядка коду та рішення дійсно може виступити запобіжником упереджень і маніпуляцій і, у разі появи “когнітивного дисонансу” це спрацює як “червоний сигнал” для подальшого негайного втручання людини. Таким чином, людський інтелект залишається головним” – цитує роботу переможниці Вадим Попко.

Професор вважає, що студентські концепції можуть стати основою дорожньої карти для Офісу Президента України, МЗС та вищих навчальних закладів для створення сучасної етичної ШІ-дипломатії, інституалізації цифрових інструментів та формування нового покоління українських дипломатів.