На старті банківських операцій з криптовалютами в Росії спреди будуть вищими, ніж на класичному крипторинку. Проте, утримати націнку в 5-7% і більше на конкурентному ринку буде неможливо. Таку думку висловила експертка з транзакційного банкінгу та платежів Вікторія Гольденберг.

За її прогнозами, кінцеву ціну для клієнта визначатиме не бажання банку заробити, а вартість ліквідності, готовність самого клієнта переплачувати за регульований контур та різниця у вартості звичних фіатних каналів переказів.

Гольденберг очікує підвищених спредів на старті: банкам потрібно врахувати у ціні вартість ліквідності, комплаєнсу, хеджування та нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка може легко сягати кількох базисних пунктів.

Водночас, експертка не вважає спреди в 5-7% і вище стійкими на конкурентному ринку. За її словами, з появою кількох банків та інших регульованих учасників маржа має досить швидко знижуватися.

Сам спред, найімовірніше, формуватиме ринок, а не регулятор. Він складатиметься з глобальної ціни криптоактиву, плюс вартість ліквідності, хеджування, інфраструктури та маржі конкретного банку.

Центробанк Росії, як зазначає Гольденберг, регулюватиме насамперед правила доступу, склад учасників та інфраструктуру ринку, а не встановлюватиме конкретні котирування на купівлю-продаж. Тому націнка в різних банках може суттєво відрізнятися.

У межах окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної користувацької ліквідності в стакані та вартості ліквідності самого банку, яка знадобиться на балансах у значному обсязі. Вартість інфраструктури та юридичну конструкцію банку експертка відносить до другорядних факторів.

На думку Гольденберг, виграє той, хто матиме більший бюджет на маркетинг і вищу готовність ризикувати заради домінуючої позиції в новій економіці. Йдеться не лише про кваліфікованих інвесторів.

Чим більше буде постачальників ліквідності та конкуренції між банками, тим ближчими будуть ціни до ринкових. За оцінкою експертки, механізм у цьому сенсі нагадуватиме радше валютний ринок, аніж продукт з адміністративно встановленим тарифом.

Масовий клієнт не готовий платити за саме слово «банк» зараз. Гольденберг пов’язує це з рівнем стресу роздрібної аудиторії з 2022 року: російський користувач погоджується на багато сценаріїв для задоволення своїх потреб, окрім одного — невиправдано високої вартості послуги.

Інакша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщуватися між країнами, і при середньому чеку в 3-5 мільйонів рублів людина готова платити за швидкість, прозорість та відсутність проблем. Кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку — Гольденберг вважає це питання риторичним.

Оригінал статті: cryptocurrency.tech