Росія формує легальний ландшафт для криптовалют: Новий законопроект відкриває двері для інвесторів

Центральний банк Російської Федерації спільно з Міністерством фінансів розробили законодавчу ініціативу щодо регулювання цифрових активів та прав, яка має на меті врегулювати обіг криптовалют у країні. Очікується, що певні норми цього законопроекту набудуть чинності вже з 1 липня 2026 року.

Структура нового крипторинку

Згідно з проєктом закону, функціонування ринкової інфраструктури буде покладено на п’ять типів організацій:

• Біржі: матимуть ліцензію на проведення організованих торгів.
• Цифрові депозитарії: спеціалізовані сховища для цифрових активів.
• Брокери: посередники у здійсненні операцій.
• Управляючі компанії: організації, що надають послуги управління активами.
• Криптообмінники: суб’єкти, зареєстровані у спеціальних реєстрах Центрального банку.

Законодавчий проєкт також передбачає, що резиденти РФ зможуть отримувати доступ до криптовалют виключно через посередників, які діють у межах російської інфраструктури. Для нерезидентів, майнерів та учасників зовнішньоекономічної діяльності передбачені певні винятки.

Нові можливості та потенційні ризики

Експерти, опитані “РБК-Крипто”, вважають, що запровадження такого регулювання вирішить низку невирішених питань та відкриє нові перспективи, проте не виключають виникнення певних ризиків.

Дотепер відсутність законної інфраструктури обмежувала доступ значної кількості потенційних інвесторів до криптовалют. Новий законопроект пропонує відкрити торгівлю, купівлю, обмін та продаж криптовалют як для кваліфікованих учасників ринку, так і для приватних інвесторів (“неквалів”), останнім – з обмеженнями щодо суми інвестицій. Для мінімізації ризиків обидві категорії інвесторів повинні будуть пройти тестування на розуміння ринкових умов.

Легалізація криптообмінників

В Росії з’являться легальні криптообмінники — компанії, чий місячний оборот перевищує 3,5 мільйона рублів, які внесено до спеціального реєстру та відповідають іншим вимогам Центрального банку. Ще наприкінці минулого року учасники галузі висловлювали готовність до “легалізації” за умови прийнятного порогу входу.

Очікування учасників ринку

Російські компанії, які отримають можливість легально працювати на крипторинку, розраховують на доходи від нового напрямку. Московська біржа вже заявила про готовність “боротися за свою частку” комісій, які російські користувачі сплачують на зарубіжних торгових платформах.

Загроза “внутрішнього криптоконтуру” та санкційні ризики

Водночас експерти вказують на невирішені аспекти використання криптовалют. Враховуючи триваючий санкційний тиск з боку США та ЄС на криптовалютні потоки, існує високий ризик формування в Росії замкнутого “криптоконтуру”. Аналітик ринку криптовалют Віктор Першиков зазначає, що це може статися, якщо ключові гравці російського крипторинку отримають високу ризикову позначку від провідних AML/KYC-сервісів.

Нагадаємо, що проти великих російських банків санкції почали запроваджувати ще у 2022 році. Щодо Московської біржі, яка планує вихід на крипторинок, блокуючі заходи були запроваджені американською стороною у 2024 році. Західні країни також вводили санкції проти криптосервісів, пов’язаних з Росією.

AML/KYC-сервіси та “розмітка” транзакцій

Аналітичні платформи відстежують рух криптовалют у блокчейні та “розмічають” його, додаючи додаткову інформацію. Розмітка – це система “ярликів”, видимих контрпартнерам під час перевірки походження коштів. Якщо монети проходили через гаманець, пов’язаний із санкційними списками, такі кошти можуть отримати позначку “Sanctions”. Це не змінює самі токени технічно, але фіксується у системах комплаєнсу як ризиковане джерело.

Для користувача це означає, що при спробі внести такі кошти на біржу їх можуть заморозити до з’ясування обставин, а в окремих випадках – обмежити або закрити акаунт. Навіть кілька кроків у ланцюжку переказів від санкційної адреси іноді стають підставою для додаткової перевірки.

За словами Першикова, така “розмітка” накладе обмеження на прийом криптовалюти від російських криптокомпаній та банків на глобальних біржах, навіть з дружніх юрисдикцій.

Перспективи централізованої та децентралізованої інфраструктури

Директор з аналітики AML/KYT оператора “ШАРД” Федір Іванов погоджується, що уникнути “розмітки” криптовалют практично неможливо, оскільки приховати криптоадреси сервісів, що працюють на широкий ринок, вкрай складно. Він зазначає, що ризики “розмітки” від західних сервісів існують, тому централізація інфраструктури небажана, і чим більше учасників на ринку, тим він буде стабільнішим.

“У будь-якому випадку весь ринок криптовалюти може опинитися під “розміткою” секторальних санкцій, але це має бути політичне рішення, а не пов’язане з фактичними обставинами обходу санкцій. Варто розуміти, що російський ринок криптовалют – це дуже великий ринок, тому, якщо це станеться, значущість такої “розмітки” може бути суттєво знижена”, – зазначив Іванов.

Він також додав, що існують регіони, які традиційно працюють з криптовалютою з Росії, і той факт, що всі відомі адреси російських криптобірж будуть “розмічені” як підсанкційні у західних аналітичних сервісах, навряд чи суттєво змінить ситуацію. Як приклад, він навів нещодавній звіт Elliptic про стейблкоїн A7A5, який перебуває під санкціями, але його обіг продовжує зростати.

Іванов пояснив, що ставлення до “розмітки” значною мірою залежить від законодавства країни: якщо криптовалюта загалом не заборонена, то й місцеві компанії ставитимуться до цього відповідним чином, оскільки це не є кримінальною діяльністю чи санкціями ООН. Він нагадав, що Росія не перебуває у чорному списку ФАТФ, а її система протидії відмиванню коштів (ПОД/ФТ) визнана ефективною, наступна оцінка відбудеться у 2028 році.

За словами Іванова, для мінімізації ризиків отримання “підсанкційної” криптовалюти слід завжди перевіряти адреси контрагентів, а за наявності сумнівів – використовувати декілька AML/KYC-провайдерів, як російських, так і іноземних.

Відповідальність та зберігання криптоактивів

Законопроект, з яким ознайомився РБК, встановлює рівень відповідальності за криптоактиви клієнтів. Цифровий депозитарій функціонуватиме як кастодіальне сховище криптовалюти, самостійно зберігаючи її. Іванов проводить аналогію зі звичайним банком, який зберігає кошти клієнтів, проте влада встановлюватиме обмеження на вільне розпорядження цією криптовалютою, наприклад, її не можна буде видавати в кредит іншим користувачам.

“Депозитарій матиме доступ до коштів і зможе здійснювати операції без відома клієнта, а також блокувати кошти відповідно до вимог законодавства про ПОД/ФТ. Отже, законопроект передбачає можливість переказу коштів клієнта без його згоди, якщо це обумовлено законом”, – уточнив Іванов.

Документ також передбачає відмову від відповідальності за кошти клієнтів у разі некоректного функціонування блокчейнів, що працюють не відповідно до російського права, зокрема публічних децентралізованих мереж. Також передбачено відмову від відповідальності у випадку блокування коштів емітентом токена.

Взаємодія з іноземними платформами

У середині лютого експерти припускали, що після запровадження крипторегулювання та запуску місцевих платформ доступ до сайтів зарубіжних криптобірж може бути заблокований. Через кілька днів у Банку Росії заявили, що іноземні криптобіржі та обмінники, зацікавлені в роботі на російському ринку, зможуть працювати в країні за загальними правилами, через дочірні компанії, зареєстровані в Росії.

На думку Першикова, запропоновані правила, включаючи вимогу про реєстрацію “дочок” у Росії, призведуть до того, що виведення криптовалюти на біржі, які не будуть “приземлені”, через легальні банки та біржі стане недоступним.

“Резиденти мають право здійснювати угоди (операції) з цифровою валютою лише за участю осіб, які організовують обіг цифрових валют”, – йдеться у запропонованих правилах регулятора. Винятки стосуються лише операцій поза російським платіжним контуром (зокрема, без використання рахунків у російських банках) для операцій, пов’язаних з майнінгом та зовнішньоекономічною діяльністю.

Передбачається, що криптовалюта повинна зберігатися на адресах-ідентифікаторах у цифрових депозитаріях або інших легальних платформах. За цими адресами проходитимуть усі доручення щодо угод, списань та зарахувань криптовалют. Активи, що перебувають поза адресами-ідентифікаторами, не підпадатимуть під судовий захист у Росії, якщо їхні власники не задекларували їх у Федеральній податковій службі.

У зв’язку з цим залишається відкритим питання, пов’язане з некастодіальними криптогаманцями, зазначає Першиков. Наразі немає ясності щодо законності виведення криптовалют на “холодні” та некастодіальні гаманці.

Некастодіальний криптогаманець – це тип гаманця, де користувач самостійно зберігає ключі та управляє коштами без посередників. На відміну від біржових гаманців, для його використання не потрібна реєстрація, верифікація або акаунт на платформі. Доступ до коштів визначається виключно цифровим криптографічним (приватним) ключем.

Непередбачені наслідки та зростання тіньового сектору

Законопроєкт може мати “непередбачені для законодавців наслідки, пов’язані з посиленням ролі [існуючих криптообмінників, офіси яких зосереджені у] “Москва-Сіті”, а не зі зниженням”, додав Першиков.

Він пояснив, що високий потенційний ризик “розмітки” криптовалюти, пов’язаної з російським “криптоконтуром”, одночасно відкриє додаткові можливості для тіньового сектору. На думку аналітика, після ухвалення законодавства “сірий” криптобізнес не зникне, а може отримати притік користувачів криптовалюти з російського контуру, яку звичайні біржі в ближньому та далекому зарубіжжі більше не зможуть приймати.

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно актуальною для всіх, хто працює з криптовалютами або планує це робити в Росії. Розуміння нового законодавства, його потенційних переваг та ризиків, зокрема щодо санкцій та “розмітки” транзакцій, допоможе вам приймати обґрунтовані рішення та адаптуватися до змін, що відбуваються на ринку.

За матеріалами: cryptocurrency.tech