Галузеве резюме

Марокканське сталеливарне виробництво зосереджене на переробці металобрухту в електродугових печах (EAF). Виробництво з використанням доменних печей (BF) наразі не застосовується. Потужності з прокату перевищують можливості сталеплавильних цехів, що зумовлює потребу в імпорті сталевих напівфабрикатів.

Металургійний сектор Марокко чітко структурований. Одним виробником забезпечується попит на плоский прокат, тоді як решта компаній спеціалізуються на довгомірному прокаті. Ключовими гравцями на ринку є:

• Sonasid: лідер у сегменті довгомірного прокату. Об’єднує електродуговий завод у Джорф-Ласфарі та прокатний завод у Надорі. Річна номінальна потужність становить 800 тис. тонн сталі та 1,2 млн тонн прокату. Основна продукція — арматура та катанка.
• Maghreb Steel: єдиний виробник плоского прокату в країні. Завод розташований у Касабланці, з однаковою річною потужністю 1 млн тонн як для сталі, так і для прокату. Виробляє широкий асортимент продукції, включаючи HP, HRC, CRC, HDG.
• Univers Acier: виробник арматури. Потужність сталеплавильного заводу в Сіді-Хаджадж становить 700 тис. тонн, а потужність з виробництва арматури — також 700 тис. тонн на рік.
• Riva Industries: найновіший гравець на ринку. Потужність сталеплавильного та прокатного виробництва становить 800 тис. тонн на рік. Розташований у Джорф-Ласфарі, спеціалізується на виробництві SBQ (Special Bar Quality).

Інвестиційна активність у марокканській металургії в період 2021–2025 років була обмеженою з об’єктивних причин.

Роль держави у підтримці галузі

Уряд Марокко активно підтримує металургійну промисловість через систему інвестиційних субсидій, тарифний захист внутрішнього ринку та нетарифні заходи.

• Нова інвестиційна хартія (Закон 03-22): передбачає прямі субсидії для компаній, включаючи металургів, за реалізацію інвестиційних проєктів. Розмір субсидій може сягати 30% від капітальних витрат (CAPEX), з додатковими преміями за впровадження “зелених” технологій та створення нових робочих місць.
• Декрет про державні закупівлі (Decret № 2-22-431): зобов’язує державних замовників надавати щонайменше 30% контрактів місцевим постачальникам. Для імпортної продукції застосовується 15% цінова надбавка.
• Національні стандарти якості: Міністерство промисловості та торгівлі встановлює технічні регламенти та національні стандарти якості для будівельної арматури, катанки та профілю (NM). Відповідність цим стандартам є обов’язковою у тендерній документації для будь-яких державних об’єктів.

Процедури сертифікації імпортної металопродукції на відповідність марокканським нормам часто затягуються, що фактично обмежує доступ іноземних постачальників та стимулює будівельні компанії до співпраці з місцевими виробниками.

Структура та динаміка ринку

У період 2021–2025 років виробництво сталі та прокату в Марокко залишалося стабільним, незважаючи на введення в експлуатацію нових потужностей Riva Industries у 2024 році. Це пояснюється проблемами, що виникли у Univers Acier того ж року, які фактично компенсували зростання виробництва.

Структура виробництва сталі в країні не зазнала суттєвих змін: 65–70% припадає на сортовий прокат, а 30–35% — на плоский прокат від Maghreb Steel.

Марокко є одним із найбільших імпортерів сталі в Африці. Частка напівфабрикатів у загальному обсязі імпорту становить 45–50%. Решта імпорту представлена гарячекатаним та холоднокатаним рулоном (HRC і CRC), а також спеціальними сортами сталі. Основними країнами-постачальниками у 2024 році були: Іспанія (на $511 млн), Туреччина (на $341 млн), Велика Британія (на $217 млн) та Китай (на $189 млн).

Зростання імпорту у 2022 році було зумовлене підвищенням світових цін на сталь, а у 2025 році — початком підготовки до проведення Чемпіонату світу з футболу 2030 року (спільно з Іспанією та Португалією).

Основними експортними позиціями марокканської сталі є спеціальний сортовий прокат (SBQ) та арматура. У 2024 році ключовими експортними ринками були: Канада (на $28 млн), Нідерланди (на $23,5 млн), Оман (на $17,2 млн), Єгипет (на $10,4 млн) та Іспанія (на $9,4 млн). Зменшення експорту у 2025 році пов’язане з переорієнтацією продукції на внутрішній будівельний ринок.

Тарифний захист внутрішнього ринку включає такі заходи:

• Додаткове мито на HRC: 19%, діє до 19 червня 2029 року, зі щорічним зниженням на 1%.
• Антидемпінгові мита на CRC з Єгипту: 60,4% для Kandil Steel та 84,39% для інших виробників.
• Попереднє антидемпінгове мито на оцинкований дріт: 50% для продукції з Єгипту та ОАЕ, стягується з грудня 2025 року.

Попит на плоский прокат

Частка плоского прокату в загальному споживанні сталі становить 30–35%. Основними драйверами попиту є автомобільна промисловість, розвиток вітроенергетики, виробництво металоконструкцій та труб.

Обсяг виробництва сталевих труб у Марокко коливається від 80 до 120 тис. тонн на рік, що покриває лише частину внутрішнього попиту. Основними споживачами HRC у цій сфері є:

• Maghreb Steel: виробляє труби для магістральних газопроводів (ТБД), круглі та профільовані зварні труби для будівництва, а також прецизійні труби для автомобільної промисловості.
• SOFAFER: розташований у місті Фес, спеціалізується на електрозварних трубах для будівництва та металоконструкцій.
• Prominox: провідний виробник труб і резервуарів з нержавіючої сталі для хімічної, харчової та опріснювальної промисловості.
• Longometal Afrique: виробляє електрозварні труби та металоконструкції, є значним постачальником для локальних інфраструктурних проєктів.

Марокко посідає друге місце в Африці за обсягами виробництва вітрової енергії. Завдяки сприятливим вітровим умовам на узбережжі, вітроелектростанції (ВЕС) є основним джерелом “зеленої” електроенергії, що вимагає значних обсягів плоского прокату для їх будівництва.

Марокканський автопром у 2025 році практично наздогнав лідера континенту — ПАР — за загальним обсягом виробництва автомобілів, а в сегменті легкових авто навіть перевищив його. Податкові пільги та державні дотації в рамках нової інвестиційної хартії сприяли залученню великих автовиробників у вільні економічні зони (ВЕЗ) Марокко. Основними гравцями є:

• Renault Group: представлена найбільшим в Африці автозаводом Melloussa (Танжер) та старим заводом SOMACA (Касабланка). Сумарна потужність — 440 тис. авто на рік.
• Stellantis: володіє заводом у Кенітрі потужністю 400 тис. авто та 200 тис. двигунів на рік, випускаючи автомобілі брендів Citroen, Fiat, Opel.

Загальна номінальна потужність марокканських автозаводів у 2025 році досягла 1 млн од. Незважаючи на те, що фактичне завантаження потужностей нижче проєктного, високий рівень локалізації (65–69%) стимулює значне споживання плоского прокату (HRC, CRC, оцинкований прокат) як на заводах Renault і Stellantis, так і на понад 250 заводах-субпідрядниках. 90% зібраних в Марокко автомобілів експортується до країн ЄС. Поточне низьке завантаження складальних ліній є наслідком європейської економічної кризи, що свідчить про значний потенціал для зростання внутрішнього попиту на плоский прокат.

Попит на довгомірний прокат

Довгомірний прокат (арматура, катанка, профілі) становить 65–70% споживання сталі в країні. Будівельний сектор генерує 60–65% загального попиту на готову сталь.

Зростання житлового будівництва в Марокко у 2024–2025 роках стимулюється державною програмою Aide directe au logement (ADL), яка передбачає субсидії для покупців первинного житла. Програма діє до 1 січня 2029 року, з щорічним бюджетним фінансуванням у розмірі $1,02 млрд. Поточна модель прямого субсидування кінцевих покупців спричинила сплеск житлового будівництва, подвоївши кількість виданих дозволів на будівництво порівняно з 2021 роком. Більшість проєктів — це малоповерхові будинки, проте основний попит на сталь генерує інфраструктурний сектор.

Ключовим інфраструктурним проєктом 2021–2025 років є будівництво глибоководного порту Nador West Med. Вартість проєкту становить $5,6 млрд, а пропускна спроможність першої фази — 3–5 млн TEU на рік. Порт включає термінали для наливних і насипних вантажів, опріснювальний завод та вільну економічну зону. Реалізація проєкту потребувала значних обсягів будівельної арматури та важкого профілю.

Підготовка до Чемпіонату світу з футболу 2030 року активізувала розвиток транспортної інфраструктури. Національний залізничний оператор ONCF реалізує такі проєкти:

• Будівництво підземного тунелю завдовжки 3,3 км між Рабатом і Сале.
• Зведення вокзалу «Касабланка-Південь» потужністю 12 млн пасажирів на рік.
• Реконструкція залізничної лінії «Сіді-Ель-Айді — Марракеш» довжиною 210 км, що включає повну заміну верхньої будови колії.

Національна програма забезпечення питною водою та іригації передбачає будівництво системи Water Highway для перекидання річкової води. Вже збудовано ділянку «Себу — Бурегрег» протяжністю 66,7 км зі сталевих труб діаметром 3,2 метра, а також триває прокладання 300 км ділянки «Себу — Умм-ер-Рбія».

Перспективи попиту на плоский прокат

Незважаючи на економічну кризу в Європі, марокканські автозаводи зберігатимуть поточні обсяги виробництва та експорту завдяки податковим пільгам, дешевій робочій силі та угоді про вільну торгівлю з ЄС. Зростання експорту автомобілів та автокомпонентів з Марокко (на 15,9% за січень-травень 2026 року) підтверджує ці тенденції. Збільшення виробництва Renault Group на 13,7% за перше півріччя 2026 року свідчить про випереджаючу динаміку порівняно з іншими філіями компанії.

Ключовим стимулом для попиту на плоский прокат стане розширення заводу Stellantis у Кенітрі до 535 тис. авто на рік, що планується запустити на початку 2027 року. Очікується, що це дозволить Марокко перевищити позначку 700 тис. вироблених авто щорічно.

Щорічне зростання потужності ВЕС на 1,1 ГВт до кінця 2026 року та гарантована квота у 4,175 ГВт до 2029 року забезпечать стабільний попит на товстолистовий прокат.

Перспективи попиту на довгомірний прокат

Програма ADL, яка діє до 2029 року, забезпечуватиме стабільний попит на довгомірний прокат, підтримуючи будівельний сектор. Очікується, що обсяг фінансування за програмою до кінця поточного року складе ще $850 млн.

Основними драйверами попиту залишаються підготовка до ЧС-2030 та пов’язані з цим інфраструктурні проєкти:

• Будівництво високошвидкісної залізничної магістралі «Кенітра — Рабат — Касабланка — Марракеш» завдовжки 430 км.
• Розширення мережі регіональних експресів Касабланки та будівництво залізничного тунелю під Рабатом.
• Будівництво залізничної лінії «Марракеш — Агадір» довжиною 230 км, яка потребуватиме значних обсягів сталевих конструкцій для подолання гірського рельєфу.

Продовження проєкту Water Highway, що передбачає прокладання лінії до Марракеша, стимулюватиме попит на трубний прокат. Також планується будівництво газопроводу довжиною 120 км від родовища Тендрара.

З урахуванням ключових макроекономічних та галузевих факторів, споживання сталі в Марокко за підсумками 2026 року може зрости на 7–8%, до 2,75–2,82 млн тонн. У 2027 році марокканський ринок сталі вперше перевищить позначку у 3 мільйони тонн.