Статті Індустрія ГМК України Роздрукувати 287 03 Вересня 2026

«Ідеальний шторм»: Галузь Гірничо-Металургійного Комплексу України на межі зупинки

Юрій Григоренко

GMK Center детально проаналізував, які підприємства галузі продовжують свою діяльність, а які змушені були призупинити виробництво.

Станом на початок серпня поточного року, вітчизняний гірничо-металургійний комплекс (ГМК) вже функціонував в умовах так званого «ідеального шторму». Це явище включало блокаду чорноморських портів, нищівний вплив нової системи квот Європейського Союзу на експорт сталі, високі тарифи на електроенергію, 30-відсоткове зростання вартості залізничних вантажоперевезень з 1 серпня, а також появу додаткових витрат, пов’язаних із механізмом CBAM, з початку 2026 року. Однак, це далеко не єдині негативні фактори, з якими стикається галузь під час війни. Серпневі обстріли потужностей «Запоріжсталі» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» призвели до людських жертв серед персоналу та пошкодження виробничих інфраструктур.

Сьогодні, без зайвих слів, можна констатувати, що український ГМК переживає найскладніший період не лише з моменту початку повномасштабної агресії, але й за всі роки незалежності країни.

Металургійні підприємства

Протягом серпня російські ракетні атаки двічі уразили металургійний комбінат «Запоріжсталь» та одного разу – «АрселорМіттал Кривий Ріг». В обох випадках було пошкоджено доменне виробництво та енергетичне господарство. Як наслідок, «Запоріжсталь» зупинено на невизначений термін, а на «АрселорМіттал Кривий Ріг» було обмежено певні виробничі процеси. Ці два підприємства генерують приблизно 72% загального обсягу українського виробництва сталі. Тому їх тривалий простій може призвести до скорочення сукупного випуску сталі приблизно на 2 мільйони тонн до кінця 2026 року.

На думку Олександра Каленкова, президента Об’єднання підприємств «Укрметалургпром», збитки для експорту металопродукції, спричинені блокадою чорноморських портів (окрім наслідків обстрілів комбінатів), можуть перевищити 50% поточних обсягів. Лише окремі високомаржинальні категорії продукції (наприклад, труби, залізничні колеса) зможуть зберегти постачання, проте навіть для них логістичні витрати значно зростуть.

Крім того, ще у липні поточного року компанія «Сентравіс», яка спеціалізується на виробництві безшовних нержавіючих труб, ухвалила рішення про консервацію свого виробничого майданчика в Ужгороді. Це було зроблено на тлі скорочення квот для українських компаній на ринку ЄС.

Інші українські сталеливарні виробники, чиї активи не постраждали від обстрілів, продовжують свою діяльність. Однак, вони також стикаються з серйозними викликами, зокрема, з труднощами експорту продукції через зростання логістичних витрат. Це робить принаймні частину експорту металопродукції збитковою.

Важливо зазначити, що «Запоріжсталь» є єдиним виробником плоского прокату в Україні. Таким чином, припинення роботи цього комбінату створює значні виклики для внутрішнього ринку. У 2025 році споживання гарячекатаного та холоднокатаного рулону становило 1,3 мільйона тонн. Це спричинило потребу в додатковому імпорті кількох сотень тисяч тонн прокату. З огляду на поточну логістичну ситуацію, ці обсяги можна ввозити виключно з країн ЄС. Однак, на європейському ринку, внаслідок запровадження імпортних квот, постачання також стає проблематичним. Своєю чергою, простій «АрселорМіттал Кривий Ріг» ставить під сумнів реалізацію в Україні будь-яких будівельних та інфраструктурних проєктів, включно з оборонного призначення.

Гірничо-збагачувальні комбінати

Залізорудний сектор зазнав значно сильніших ударів, ніж металургійний. Ще наприкінці липня було зупинено Південний ГЗК. Атаки на цивільні судна, що прямували до українських портів, унеможливили відвантаження накопиченої залізної руди. Інгулецький ГЗК перебуває в простої з 2024 року через високі ціни на електроенергію та логістику. Випуск продукції на Об’єднаному ГЗК (що включає Північний, Центральний та Інгулецький комбінати) у серпні може скоротитися приблизно на третину.

Через блокаду портів та пошкодження судна, яке перевозило її вантажі, компанія Ferrexpo з початку серпня призупинила свою виробничу діяльність. Понад те, держава має заборгованість перед Ferrexpo з відшкодування ПДВ, яка перевищує 90 мільйонів доларів США (приблизно 3,6 мільярда гривень за курсом 2026 року). Це спричиняє нестачу обігових коштів у компанії, яка вже кілька місяців намагається залучити новий акціонерний капітал у розмірі щонайменше 100 мільйонів доларів США (близько 4 мільярдів гривень). Без нового фінансування резервів компанії вистачить лише до середини вересня.

Для українських виробників залізної руди ключовою проблемою є не лише блокада портів та недоцільність роботи «на склад», а й відсутність прибуткової альтернативи. Майже половина довоєнного морського експорту руди прямувала до Китаю, де поточні котирування становлять близько 95–105 доларів США за тонну (приблизно 3800–4200 гривень). З урахуванням логістичних витрат через західні порти (додатково 50–60 доларів США за тонну, або 2000–2400 гривень), такі постачання є економічно невигідними. Переорієнтація на європейський ринок також обмежена спадом місцевої металургії та конкуренцією з бразильською сировиною.

За оцінками заступника директора Департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерія Ткачова, втрати експортерів руди від блокади чорноморських портів можуть становити не менше 500 тисяч тонн експорту щомісяця. Це відповідає 30–40% експортного потенціалу руди навіть за максимального нарощування продажів до країн Європи.

«Раніше ми припускали, що лише через морську блокаду втрата випуску залізорудної продукції у другому півріччі становитиме 35%. Проте, з огляду на тривале призупинення роботи найбільших металургійних комбінатів, виробництво залізорудної продукції (ЗРП) може впасти на 50%. Значну частину потужностей з видобутку залізної руди, ймовірно, буде виведено у простій», — зазначає Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center.

Продовжувати роботу зможуть лише ті потужності, які орієнтовані на внутрішній ринок. Наразі функціонують лише Північний та Центральний ГЗК.

Феросплавні заводи

Наразі Нікопольський та Запорізький заводи феросплавів продовжують працювати зі зниженим навантаженням. Підприємства активно шукають шляхи експорту готової продукції до європейських країн. Важливо, що поточні логістичні потреби цих підприємств значно зменшилися. Якщо у липні до Нікополя з портів щоденно прибувало 3-4 вантажних потяги, то у серпні цей показник знизився до 1-2, і то не завжди регулярно.

«Марганецький та Покровський ГЗК практично не ведуть видобуток і намагаються продати на експорт раніше вироблений концентрат. Однак, через блокування портів, у серпні існує невизначеність щодо виконання вже укладених контрактів. Є ризик, що підприємства знову підуть у простій», — повідомив у коментарі GMK Center Сергій Кудрявцев, виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА).

Наслідки зупинення підприємств ГМК

Гірничо-металургійний комплекс є системоутворюючим сектором національної економіки. З урахуванням пов’язаних ланцюжків постачань, він генерує близько 5,5% валового внутрішнього продукту (ВВП) та приблизно 15% експортної виручки країни, що перевищує 6 мільярдів доларів США у 2025 році. Одночасна зупинка виробничих потужностей матиме наслідки не лише для самих підприємств. Лише збитки від блокади портів оцінюються у 150–200 мільйонів доларів США щомісяця через скорочення експорту. Це не враховує непрямі ефекти, такі як подорожчання доставки сировини та зростання витрат внаслідок втрати ефекту масштабу. Серед інших галузей економіки, особливо постраждає «Укрзалізниця», чия вантажна база вже скоротилася приблизно на чверть.

Наразі складно точно спрогнозувати вплив кризи в ГМК на державний та місцеві бюджети, а також на місцеві громади, для яких більшість таких підприємств є містоутворювальними. Однак, очевидно, що негативний ефект буде величезним. Наприклад, за підсумками минулого року, найбільші металургійні компанії України спрямували до бюджетів усіх рівнів понад 33 мільярди гривень.

Полегшити ситуацію для галузі могло б скасування торговельних бар’єрів на європейському ринку для української металопродукції (як це було у 2022 році) та звільнення від дії CBAM. Однак, на даний момент ми не спостерігаємо ані звернень української влади, ані готовності Європейського Союзу обговорювати конкретні заходи підтримки галузі.

Без оперативних та скоординованих дій уряду та міжнародних партнерів, поточна криза може призвести до значно серйозніших, і, можливо, незворотних наслідків для українського ГМК, ніж ті, що були спричинені шоком першого року війни.

Теги: Ferrexpo, АрселорМіттал Кривий Ріг, ГМК України, Запоріжсталь, металургія України, феросплави Читайте нас в соціальних мережах: Наш Телеграм-канал: t.me/gmkcenter Сторінка в Фейсбуці: fb.com/GMKCenterNews Підпишіться на наші новини

Δ

Порада від Business News: Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння поточного стану однієї з ключових галузей української економіки. Вона допоможе підприємцям, інвесторам та аналітикам оцінити ризики, спланувати майбутні кроки та зрозуміти вплив зовнішніх факторів на промисловий сектор України.

Оригінал статті: gmk.center