Статті Глобальний ринок CBAM Роздрукувати 49 22 Липня 2026

Механізм CBAM: як відбувається верифікація вуглецевої звітності та її вплив на українських експортерів

Галина Єрмоленко

Процедури та можливості дотримання умов CBAM вже створюють виклики для українських експортерів металопродукції.

Європейська Комісія нещодавно оприлюднила перелік національних органів із акредитації (NAB), які можуть надавати дозвіл для верифікації звітів у межах механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Наразі лише сім із них готові акредитувати заявників з третіх країн. Україна вже досягла домовленостей зі Швецією щодо спрощення відповідних процедур.

Процес надання акредитації

Національні органи з акредитації, розташовані в країнах ЄС (або країнах Європейської економічної зони, після включення відповідного регламенту до Угоди про ЄЕЗ), є єдиними інституціями, уповноваженими надавати акредитацію в рамках цього механізму.

Верифікатором може стати будь-яка організація, що має необхідну CBAM-акредитацію, надану відповідними національними органами країн Євросоюзу.

Водночас, верифікатор мусить відповідати певним критеріям:

• Наявність необхідної технічної експертизи у відповідних галузях промисловості.
• Дотримання принципів незалежності та неупередженості.
• Відповідність процесів верифікації встановленим методологіям EU ETS (Системи торгівлі викидами ЄС).

Очікується, що перші верифікатори CBAM отримають акредитацію приблизно у вересні 2026 року. Генеральний директорат з оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) опублікує відповідний список.

Станом на 10 липня, дозвіл на надання акредитації в рамках CBAM надано 24 національним органам:

• Австрія — Akkreditierung Austria (AA)
• Бельгія — Belgian Accreditation Council (BELAC)
• Болгарія — Bulgarian Accreditation Service (BAS)
• Хорватія — Croatian Accreditation Agency (HAA)
• Кіпр — Cyprus Organisation for the Promotion of Quality (CYS-CYSAB)
• Чехія — Czech Accreditation Institute (CAI)
• Данія — Danak Den Danske Akkrediteringsfond (DANAK)
• Естонія — Estonian Accreditation Centre (EAC)
• Фінляндія — Finnish Accreditation Service (FINAS)
• Франція — Comité français d’accréditation (COFRAC)
• Німеччина — Deutsche Akkreditierungsstelle GmbH (DAkkS)
• Греція — Hellenic Accreditation System (ESYD)
• Угорщина — National Accreditation Authority (NAH)
• Ірландія — Irish National Accreditation Board (INAB)
• Італія — Ente Italiano di Accreditamento (Accredia)
• Латвія — Latvian National Accreditation Bureau (LATAK)
• Литва — National Accreditation Bureau (NAB)
• Люксембург — Office Luxembourgeois d’Accréditation et de Surveillance (OLAS)
• Мальта — National Accreditation Board (NAB-Malta)
• Нідерланди — Dutch Accreditation Council (RvA)
• Польща — Polish Centre for Accreditation (PCA)
• Португалія — Instituto Português de Acreditação (IPAC)
• Румунія — Romanian Accreditation Association (RENAR)
• Словаччина — Slovak National Accreditation Service (SNAS)
• Словенія — Slovenian Accreditation (SA)
• Іспанія — Entidad Nacional de Acreditación (ENAC)
• Швеція — Swedish Board for Accreditation and Conformity Assessment (SWEDAC)

За даними Єврокомісії, лише 11 із цих органів готові приймати заявки. Сім погодилися акредитувати заявників із третіх країн, і лише 4 національні органи вже приймають такі запити: 𝐀𝐜𝐜𝐫𝐞𝐝𝐢𝐚 (Італія), 𝐑𝐯𝐀 (Нідерланди), SWEDAC (Швеція) та PCA (Польща).

Україна вже має домовленості зі SWEDAC. Турецьке агентство з акредитації (TÜRKAK) у червні поточного року підписало відповідну угоду з нідерландською RvA.

Алгоритм верифікації

Акредитація верифікаторів буде дійсна протягом 5 років, із щорічним наглядом.

Перший візит на об’єкт обов’язково має бути фізичним (за винятком форс-мажорних обставин). Починаючи з 2027 року, верифікатори за певних умов (низький рівень ризику, відсутність суттєвих змін) можуть проводити віртуальні відвідини об’єкта або відмовитися від них. Однак фізичний аудит все одно повинен відбуватися щонайменше раз на два роки.

Верифікатор проаналізує:

• Методологію розрахунку інтегрованих викидів.
• Виробничий процес.
• Споживання сировини та енергії.
• Коефіцієнти викидів.
• Повноту та точність наданих даних.
• Документацію, що підтверджує сплату вуглецевого податку в країні виробництва (якщо він застосовується).

За даними спеціалізованих порталів, витрати на верифікацію в межах CBAM третьою стороною можуть становити:

• €5–15 тис. (приблизно 210–630 тис. грн) для малих підприємств.
• €15–50 тис. (приблизно 630–2,1 млн грн) для середніх.
• €50–150 тис. (приблизно 2,1–6,3 млн грн) і вище для великих промислових підприємств.

На вартість впливатимуть різні фактори: кількість виробничих ліній, складність галузі, витрати на відрядження верифікатора, якість даних, наданих виробником, тощо.

Основні ризики

Першу декларацію за цим механізмом необхідно подати до 30 вересня 2027 року, охоплюючи імпорт за попередній рік. Якщо постачальники не зможуть надати перевірені дані про викиди до зазначеного терміну, імпортери будуть змушені звітувати, використовуючи значення за встановленими параметрами (default values), які, як правило, значно вищі за фактичні, з подальшими штрафними націнками. Це призведе до суттєвого зростання витрат на продукцію, що імпортується, потенційно роблячи такі угоди невигідними.

Головними перешкодами, які можуть завадити імпортерам використати фактично перевірені дані у декларації CBAM, є: мінімальна кількість акредитованих органів верифікації та аудиторів; обмежені терміни проведення перевірок (січень–вересень 2027 року); вимоги до проведення аудиту за всім ланцюжком створення вартості; а також, власне, низька готовність самих виробників до цього процесу.

Щодо сторони аудиту, поки що не зовсім зрозуміло, скільки операторів фактично звертатимуться по верифікацію. Як зазначають в італійській Accredia, це ускладнює прогнозування попиту на акредитованих верифікаторів. Таким чином, національні агентства можуть зіткнутися з труднощами в обробці всіх відповідних заявок.

Український досвід

Стосовно українського експорту, у квітні поточного року Україна та Швеція узгодили підходи для спрощення процедур акредитації верифікаторів CBAM. Досягнута домовленість забезпечить вітчизняним експортерам можливість верифікувати дані про викиди відповідно до вимог регламенту механізму та використовувати реальні показники. Крім того, це рішення дозволить подолати логістичні перешкоди, пов’язані з неможливістю закордонних експертів відвідувати Україну в умовах воєнного стану.

Шведська сторона запропонувала гнучкий механізм співпраці. SWEDAC готовий надавати акредитацію українським органам з верифікації, спираючись на технічну базу та експертизу Національного агентства з акредитації України (НААУ).

Для українських експортерів, як зазначають у SWEDAC, доступ до акредитованих органів верифікації може стати вирішальним для їхньої конкурентоспроможності на європейському ринку. Без верифікації існує ризик не лише зіткнутися з підвищеними витратами, а й бути виключеними з певних сегментів торгівлі ЄС.

«Наявність в Україні компаній-верифікаторів є фактичною передумовою для продовження експорту в межах механізму CBAM. Зважаючи на війну та безпекові ризики, європейські фахівці навряд чи будуть готові приїжджати на українські виробничі майданчики для проведення аудиту. Водночас українські верифікатори, акредитовані за європейськими стандартами, зможуть підтверджувати вуглецеву інтенсивність продукції відповідно до вимог ЄС, що надасть українським експортерам можливість використовувати фактичні дані про викиди», — зазначає аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

За даними “ЕкоПолітики”, наприкінці травня цього року представники НААУ відвідали SWEDAC, за результатами чого сторони підписали угоду про співпрацю. Водночас механізм взаємодії передбачає низку особливостей.

Згідно з домовленостями, у разі подання українським верифікатором заявки до SWEDAC, саме шведська сторона здійснюватиме її аналіз та розглядатиме необхідну документацію. Окремі технічні процедури, зокрема проведення оцінювання на місці та наглядові заходи, можуть виконуватися НААУ на умовах субпідряду.

Варто зазначити, що Національне агентство з акредитації України не бере участі в ухваленні рішень щодо акредитації. Усі платежі українські верифікатори здійснюватимуть безпосередньо SWEDAC, який, зі свого боку, оплачуватиме роботи, виконані НААУ.

Проте залучення українського органу не є обов’язковою умовою для SWEDAC — такий формат співпраці розглядається як один із можливих варіантів.

Вплив CBAM на Україну

Як зазначається у дослідженні GMK Center, CBAM може призвести до скорочення експорту продукції чорної металургії з України на 2,5 млн тонн до 2030 року. Загальний вплив механізму на економіку країни оцінюється у -2,1% ВВП у 2030 році. Цей показник суттєво відрізняється від оцінки Єврокомісії, яка становить -0,01%.

Компанії української галузі гірничо-металургійного комплексу (ГМК) вже в перші місяці повноцінної дії CBAM зафіксували відмови від замовлень з боку європейських клієнтів. З цим, наприклад, зіткнулися великі вітчизняні гравці, такі як «Метінвест» та «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Для «Метінвесту» негативний вплив механізму також поширюється на внутрішньогрупову кооперацію: припинення поставок квадратної заготовки з «Каметсталі» може позначитися на діяльності болгарського заводу Promet Steel та створити ризики для збереження робочих місць у країнах ЄС.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» стикався зі скасуванням замовлень від європейських клієнтів на перший квартал 2026 року, що змусило компанію скоротити виробничі потужності, зокрема припинити роботу ливарно-механічного заводу та цеху блюмінгу.

Крім того, вітчизняні компанії вказували на усталено завищені значення показників у довіднику Єврокомісії, особливо для українських безшовних труб і залізорудних концентратів. Також серед проблем: відсутність акредитованих верифікаторів (не всі міжнародні аудитори мають акредитацію на повний перелік продукції) та тривалий процес реєстрації виробничих потужностей у CBAM-реєстрі.

Відтермінування вимог механізму для України через визнання форс-мажорних обставин (війни в країні) є одним із перших кроків підтримки для вітчизняного ГМК, який наразі не має таких ресурсів, як його конкуренти, зокрема європейські металурги, що мають доступ до підтримки в рамках енергетичного переходу.

З повноцінним набранням чинності CBAM перетворився з простого розрахунку викидів на комплексну систему. Для використання фактичних показників тепер потрібна повноцінна система обліку, документування та незалежної перевірки. Компанії, які зможуть відповідати цим вимогам, уникнуть ризику використання завищених значень за базовими налаштуваннями, штрафів та проблем із доступом до ринку ЄС.

Теги: CBAM, викиди СО2, ГМК України, ЄС Читайте нас в соціальних мережах: Наш Телеграм-канал: t.me/gmkcenter Сторінка в Фейсбуці: fb.com/GMKCenterNews Підпишіться на наші новини

Δ

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно важливою для українських експортерів, особливо у сфері металопродукції. Розуміння механізму CBAM, процесу верифікації звітності та потенційних ризиків допоможе українським компаніям завчасно підготуватися, уникнути додаткових витрат та зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку. Домовленості з європейськими країнами, як-от зі Швецією, відкривають шлях до спрощених процедур акредитації та подолання логістичних перешкод.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: gmk.center