СтаттіГлобальний ринокметалоспоживанняРоздрукувати 3131 Липня 2026

Алжирський сталевий ринок: державна підтримка як запорука зростання

Читайте на русскомRead in EnglishІгор Воронцов

Прогнозоване споживання сталі в Алжирі на кінець 2026 року становитиме 4,2–4,6 млн тонн

Алжир виділяється на світовій арені як одна з небагатьох країн, де сектор житлового будівництва демонструє стійке зростання, що значною мірою зумовлено стабільним державним фінансуванням. Саме цей чинник є ключовим стимулом для місцевого ринку сталі, адже будівельна галузь поглинає близько 70–72% загального обсягу споживаного металу. Значні доходи від видобутку нафти та газу уряд країни спрямовує на розвиток житлового фонду та інфраструктурних об’єктів, що гарантує металургам стабільний попит.

Попит на плаский прокат: зростання через локалізацію

Частка плаского прокату у структурі споживання сталі в Алжирі оцінюється в 15–20% і поступово збільшується. Цьому сприяють державні вимоги до іноземних інвесторів щодо локалізації виробничих процесів. Основний попит на гарячекатаний рулон (HRC) формує державна корпорація ENCC, яка спеціалізується на виготовленні труб для нафтогазової промисловості. Ключовим замовником виступає державна компанія Sonatrach, що контролює 90% національного нафтогазовидобутку.

Наступним за обсягами споживачем є державний концерн SNVI. Ця багатопрофільна компанія виробляє широкий спектр колісної техніки, за винятком легкових автомобілів: залізничні вагони, платформи, цистерни, автоцистерни, важкі вантажівки, спеціалізовану техніку (самоскиди, бетонозмішувачі, пожежні машини) та автобуси.

Попит на холоднокатаний рулон (CRC) переважно формується державною компанією ENIE, яка є провідним національним виробником побутової техніки та електроніки. Асортимент її продукції охоплює все: від холодильників і кухонних плит до телевізорів і смартфонів.

Частка заводу Fiat у загальному споживанні плаского прокату поки що незначна. Поточна потужність підприємства в Орані становить 90 тис. автомобілів на рік, що відповідає першій фазі алжирського проєкту Stellantis. Проте компанія поступово збільшує закупівлі HRC, CRC та оцинкованого прокату (GI).

Розпочавши роботу наприкінці 2023 року за схемою SKD (велико-вузлове складання), у 2026 році завод перейшов на CKD — повний виробничий цикл, включаючи штампування, зварювання та фарбування кузовів. У квітні 2026 року компанія Stellantis анонсувала запуск другої фази проєкту, яка передбачає збільшення річного обсягу виробництва до 135 тис. одиниць до 2028 року.

Плани холдингу Tosyalı Algerie щодо нарощування випуску CRC безпосередньо пов’язані з цим підприємством. Навіть після виходу на повну потужність у 2028 році завод зможе закуповувати близько 100 тис. тонн CRC. Це становить лише 7% потенціалу нового стану комбінату в Bethioua. Однак, якщо він стане постачальником для алжирського заводу Fiat, це відкриє можливість укладання контрактів з іншими глобальними автоконцернами, що відповідає експортній стратегії Tosyalı Algerie.

Частка машинобудування, включно з автопромом, у загальному споживанні сталі оцінюється в 6–8%. Вітроенергетика, що є важливим споживачем плаского прокату, в Алжирі не розвинена. Через специфічні кліматичні умови влада країни робить ставку на розвиток сонячної енергетики.

Житлове будівництво: масштабні державні програми

Державні житлові програми в Алжирі є головним чинником попиту на базовий будівельний прокат, арматуру та катанку. Особливо варто виділити програму AADL, яку адмініструє однойменне державне агентство.

Програма AADL 1, запущена у 2001–2002 роках, тривалий час стикалася з труднощами. Загалом у її межах збудовано 80 тис. квартир, з яких 58 тис. — у період з 2016 по 2019 роки. Будівництво нових будинків переважно концентрувалося у великих містах: Алжирі, Орані та Константині.

Програма AADL 2 діяла з 2013 по 2024 рік, збільшивши кількість введеного в експлуатацію житла до 560 тис. одиниць. Замість точкової забудови навколо столиці та великих міст, почали формуватися урбаністичні центри, як-от Sidi Abdellah та Bouinan.

Відмінність урбаністичних центрів від нових міст полягає у відсутності автономного статусу. Вони економічно та адміністративно прив’язані до найближчих великих міст, проте являють собою величезні житлові комплекси з усією необхідною інфраструктурою: школами, лікарнями, торговими центрами та транспортними розв’язками.

Квартири в цих центрах пропонуються на умовах безвідсоткової позики терміном на 20–30 років. Договір укладається безпосередньо з державним агентством AADL, минаючи комерційні банки. Щомісячний платіж становить приблизно $60–$75 (близько 2400–3000 ₴ за курсом 2026 року), що є доступним для будь-якої алжирської сім’ї середнього класу.

Старт програми AADL 3 заплановано на середину 2025 року. Вона передбачає будівництво 1,4 мільйона квартир у 47 урбаністичних центрах 38 провінцій Алжиру. Держава зробила програму ще доступнішою, збільшивши кількість траншів для сплати початкового внеску з 4 до 5. Прив’язка доходів поручителів до умов позики дозволила претендувати на участь людям віком від 45–50 років. Кількість поданих заявок вже перевищила 1,4 мільйона, значну частину з них схвалено агентством AADL.

Окрім AADL, в Алжирі діють й інші державні житлові програми:

• LPL — будівництво безкоштовного соціального житла для найменш захищених верств населення.
• LPA — придбання житла за державної підтримки у приватних забудовників. Ринкова ставка за іпотекою в алжирських банках (наприклад, BNA або CNEP-Banque) становить 5,5–6,5%. Завдяки державній участі за програмою LPA, ставка знижується до 1–3%, що робить придбання житла значно доступнішим.
• ALR — прямі гранти мешканцям південних та сільських регіонів для самостійного будівництва житла.

В рамках усіх цих програм у 2025–2029 роках планується ввести в експлуатацію 2 мільйони одиниць житла. Для виробників довгомірного прокату це означає гарантовані обсяги продажів. Темпи реалізації житлових проєктів підтверджують реалістичність планів президента Абдельмаджида Теббуна. У 2020–2025 роках мешканцям Алжиру було передано понад 1,8 мільйона одиниць житла.

Інфраструктурне будівництво: стратегічні залізничні проєкти

Цей сектор є основним джерелом попиту на важкий профіль, сталеві балки та рейки. Наймасштабнішим проєктом останніх років є будівництво Західної рудної магістралі «Бешар — Тіндуф — Гара-Джебилет». Залізничну лінію завдовжки 950 км, що з’єднує залізорудне родовище Гара-Джебилет з гірничо-збагачувальним комбінатом у Бешарі, було прокладено у стислі терміни — протягом 2023–2026 років — за участі китайського консорціуму CRCC.

Залізничне полотно розраховане на надважкі поїзди з осьовим навантаженням 32,5 тонни, при цьому середня швидкість руху становить 80 км/год. Створення магістралі такого рівня вимагало колосальних обсягів готової сталі. Проєкт також передбачає пасажирські перевезення, для чого збудовано 7 основних пасажирських станцій.

Наразі проєкт перебуває на фінальній стадії реалізації — залишилося завершити будівництво найдовшого мосту в Африці завдовжки 4,1 км. Його готовність становить 78%. Завершення цього об’єкта заплановано на жовтень 2026 року, а тим часом залізна руда вже транспортується до Бешара тимчасовим об’їзним шляхом.

Наступним за значущістю проєктом є будівництво Східної гірничорудної магістралі («Фосфатна лінія»). Ця лінія протяжністю 422 км з’єднає найбільше фосфатне родовище Блед-Ель-Хадба з переробними комбінатами у Вед-Кеберіт та експортним портом Аннаба. Будівництво розпочалося у 2023 році, і наразі рівень готовності сягає 85–90%, укладання рейок практично завершено.

Повноцінний запуск проєкту заплановано владою на I квартал 2027 року. До цього часу мають бути завершені роботи з днопоглиблення порту Аннаба та будівництво глибоководного причалу для балкерів вантажопідйомністю 80 тис. тонн.

До кінця поточного року в Алжирі завершиться прокладання національного залізничного коридору «Хадб аль-Улья» («Лінія Високих Плато»). Ця лінія завдовжки 1046 км простягатиметься вздовж середземноморського узбережжя. Укладання шляхів тривало з 2011 року. Наразі триває добудова останньої ділянки «Тіарет — Тіссемсілт» завдовжки 73 км. Після цього запрацює весь маршрут між містами Тебесса на сході та Сіді-Бель-Аббес на заході країни. Дата запуску — до кінця 2026 року.

Попри загалом рівнинний рельєф, ділянка «Тіарет — Тіссемсілт» перетинає глибокі русла пересихаючих річок та важливі підземні комунікації. Її будівництво характеризується підвищеною металомісткістю.

Для подолання цих перешкод було споруджено один великий віадук і 5 значних мостів, не враховуючи десятків менших водопропускних споруд і шляхопроводів. Одним із найбільш металомістких об’єктів став сталевий міст над стратегічним магістральним газопроводом. Його збудували, щоб повністю усунути навантаження від важких поїздів на підземну трубу високого тиску.

Реалізація цих масштабних проєктів зробила національного залізничного оператора SNTF одним із ключових споживачів сталевої продукції в Алжирі.

Перспективи сталевого попиту: стабільність та розвиток

На поточний рік у державному бюджеті Алжиру затверджено фінансування будівництва 500 тис. квартир, з яких понад 200 тис. перебувають на стадії активної реалізації. Роботи ведуться у 26 урбаністичних центрах. Агентство AADL вже схвалило близько 950 тис. поданих заявок на участь у програмі, що гарантує стабільний попит на довгомірний прокат з боку забудовників.

Додатковим стимулом, окрім програми AADL та інших житлових проєктів, може стати завершення будівництва міста Бугхезуль. Це нове місто в пустелі, розраховане на 400 тис. мешканців, будівництво якого розпочалося на початку 2000-х років. Там вже прокладено понад 130 км автомобільних доріг, мереж водопостачання та каналізації, зокрема 28 км підземних комунікацій у масивних залізобетонних тунелях.

Навколо майбутнього міста висаджено тисячі гектарів захисних лісосмуг і садів для боротьби з пустельним кліматом. Завершено будівництво електропідстанцій та вузлів розподілу газу. Рівень інженерної готовності території становить 85–90%. У місті зведено адміністративні будівлі та частково житлові будинки, але вони ще не заселені.

Причиною такої ситуації є відсутність постійних робочих місць, розвиненої сфери послуг, шкіл і лікарень. Наразі влада працює над реанімацією проєкту як сервісного хабу для транспортної інфраструктури (зокрема нових залізничних коридорів) та об’єктів «зеленої» енергетики. Це дозволить відновити масове житлове будівництво в Бугхезулі. Вже зараз активно роздають земельні ділянки під забудову.

Інфраструктурний сектор продовжує активно розвиватися, що зумовлює потребу в нових обсягах сталевого прокату. Восени 2026 року розпочнеться фізичне будівництво залізничної лінії «Агуат — Гардая — Ель-Менія» довжиною 492 км. Вона пролягатиме через усю країну з півночі на південь і передбачає створення швидкісного вантажопасажирського руху (проєктна швидкість пасажирських поїздів — 220 км/год, вантажних — 100 км/год). Вартість проєкту становить близько $2,6 млрд (приблизно 104 млн ₴ за курсом 2026 року) і він буде реалізований у 4 фази.

Тривають роботи з розширення залізничних підходів до ключових середземноморських портів Скикда і Джен-Джен. Це необхідно для обробки зростаючих обсягів насипних та контейнерних вантажів із південних індустріальних хабів Хасси-Месауд і Тугерт. Національна програма розвитку залізниць Алжиру передбачає збільшення загальної довжини колій до 5,7 тис. км до кінця 2026 року (з 4,5 тис. км на початок року). До 2030 року планується досягти позначки 10 тис. км, а до 2025 року — 15 тис. км. Ці плани гарантують стабільне завантаження сортових прокатних потужностей алжирських металургійних заводів у довгостроковій перспективі.

Поява нових автогігантів на алжирському ринку буде сприяти подальшому зростанню попиту на листовий прокат.

• Stellantis у липні 2026 року офіційно підтвердив будівництво нового повноцінного автозаводу Opel. Концерн також підписав угоду з локальним холдингом AGM про запуск лінії виробництва автомобільних двигунів. Це перший світовий гравець, який буде виготовляти двигуни для своїх автомобілів в Алжирі.
• Китайська JAC Motors у партнерстві з місцевою Emin Auto будує автозавод потужністю 100 тис. одиниць на рік. Перша фаза, з номіналом 10 тис. одиниць, була введена в експлуатацію в січні 2026 року.
• Південнокорейська Hyundai Motors завершує вибір майданчика для нового заводу в Алжирі вартістю $400 млн (приблизно 16 млн ₴ за курсом 2026 року).
• Китайська Chery спільно з Auto Leader Co. будує в індустріальній зоні Bordj Bou Arréridj автозавод із початковою потужністю 30 тис. одиниць на рік. Будівельні роботи завершені, ведеться монтаж обладнання. Запуск заводу заплановано до кінця 2026 року, а до 2030 року його потужність досягне 100 тис. одиниць на рік.
• Китайська Geely (у партнерстві з місцевою Sodivem) завершує вибір майданчика для заводу з початковою потужністю 50 тис. одиниць на рік. Вже є заяви про подальше масштабування виробництва з орієнтацією на експорт до африканського регіону.

З урахуванням прогнозу Міжнародного валютного фонду щодо зростання ВВП Алжиру на 3,8% у 2026 році, очікується, що споживання сталі в країні досягне 4,2–4,6 млн тонн і стабілізується на високому рівні.

Теги:довгий прокат, металоспоживання, плоский прокат, попит на сталь Читайте нас в соціальних мережах:Наш Телеграм-канал:t.me/gmkcenterСторінка в Фейсбуці:fb.com/GMKCenterNewsПідпишіться на наші новини

Δ

• Порада від Business News:

  Ця стаття надає глибокий аналіз ринку сталі в Алжирі, демонструючи, як державна політика та масштабні інфраструктурні проєкти стимулюють стабільний попит на металопродукцію. Для гравців ринку, інвесторів та аналітиків ця інформація є цінним джерелом для розуміння поточних тенденцій та прогнозування майбутнього розвитку, зокрема, щодо перспектив для виробників довгомірного та плаского прокату, а також для галузей, пов’язаних з будівництвом та промисловістю.

За даними порталу: gmk.center