Українці: розкриваємо потенціал в американській мрії та глобальній економіці
Український бізнес у США: Реалії, перспективи та внесок у глобальну економіку
Досягнення американського ринку – це еталон успіху для більшості глобальних компаній. Україна, попри всі виклики, активно нарощує свою присутність у Сполучених Штатах, пропонуючи конкурентоспроможні товари та послуги.
Вихід на ринок США є однією з найбажаніших цілей для будь-якого підприємця, адже це відкриває двері до колосальних можливостей для зростання, масштабування та залучення інвестицій. Незважаючи на логістичні складнощі та високий рівень конкуренції, все більше українських компаній прагнуть вийти за океан. Деякі з них обирають шлях відкриття представництв, створення дочірніх компаній або ж спільних підприємств, інвестуючи у виробничі потужності на території США. Така співпраця, безумовно, стимулює економічний розвиток обох країн, хоча поточні обсяги двосторонньої торгівлі, що сягають $3–4 мільярдів на рік (з перевагою американського імпорту), ще не відображають повного потенціалу. Однак, зважаючи на бурхливий розвиток вітчизняних стартапів та перспективу відновлення експорту озброєнь і оборонних технологій, є підстави сподіватися на значне покращення показників.
Звивисті шляхи бізнес-відносин між Україною та США
Україна здійснює прямий експорт до Сполучених Штатів з 1992 року, відколи набрала чинності Базова угода про торговельні відносини. До фінансової кризи 2008–2009 років обсяги поставок товарів та послуг демонстрували стабільне зростання, досягнувши $2,5 мільярда. Після тимчасового спаду, з середини 2010-х років спостерігалося відновлення, і в 2021 році експорт сягнув $1,6 мільярда. Звісно, 2022 рік приніс різке падіння, але відтоді спостерігається поступове відновлення.
Україна, приєднавшись до Генералізованої системи преференцій США (програми, що надає пільговий режим ввезення для країн, що розвиваються), отримувала можливість експортувати тисячі видів продукції без додаткових мит та податків. На жаль, ця програма наразі призупинена і потребує нового затвердження Конгресом США. Така невизначеність є одним із чинників, що стримують український експорт на американський ринок.
Проте потенціал українсько-американської бізнес-співпраці залишається значним. За словами президента Торгово-промислової палати України Геннадія Чижикова, у 2025 році товарообіг між країнами сягнув приблизно 3,8 мільярда доларів США (приблизно 145 млрд грн), з яких американський експорт в Україну склав близько 2,4 мільярда доларів США (приблизно 92 млрд грн), а український експорт до США – майже 1,4 мільярда доларів США (приблизно 54 млрд грн). Незважаючи на позитивну динаміку зростання (понад 40% та понад 20% відповідно), ця база все ще залишається відносно невеликою для партнерства такого рівня. Це свідчить про величезний потенціал для майбутнього зростання.

Україна може запропонувати США металургійну та аграрну продукцію, особливо продукти її переробки, а також ІТ- та інженерні послуги. Натомість, американський ринок пропонує передові технології, обладнання, енергетичні рішення, медичні розробки, транспортні та телекомунікаційні системи, а також продукти безпеки.
Наразі в структурі українського експорту до США переважають сировинні товари та продукція з мінімальним ступенем обробки. Це, зокрема, металургійна продукція (чавун, труби, залізна руда) та агротовари (мед, соки, соняшникова олія).
Найбільшими постачальниками металевої продукції до США є група “Метінвест”. Компанія “Інтерпайп” забезпечує американський нафтогазовий сектор та інфраструктурні проєкти. Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) експортує титановмісну сировину для аерокосмічної промисловості США. Серед активних експортерів агропродукції – “Укролія”, “Кернел” та МХП.
Водночас, експорт послуг, особливо в ІТ-сфері (аутсорсинг, продаж програмних продуктів, розробка ігор), демонструє значно швидший розвиток. Окремий пріоритетний напрямок – це оборонні технології, дрони та товари подвійного призначення. Очікується, що потенціал у цій сфері буде тільки зростати. Як повідомляв CBS News у травні, уряди України та США погодили умови потенційної нової оборонної угоди, яка може стати першим кроком до масштабування експорту українських військових технологій до США та започаткування спільного виробництва безпілотників.
Крім того, Пентагон запросив українські компанії до участі в програмі Drone Dominance, спрямованій на відбір дронів для потреб американської армії, з бюджетом у 1,1 мільярда доларів США.
Загалом, сотні українських високотехнологічних компаній, зокрема EPAM Ukraine, SoftServe, GlobalLogic Ukraine, вже постачають свою продукцію та послуги на американський ринок.
Аналітики прогнозують подальше зростання частки технологій та послуг в українському експорті до США, оскільки цей напрямок має значно менше перешкод порівняно з товарним експортом.
Українські бренди на американській арені
Одним з найяскравіших прикладів останніх років є дебют українського стартапу Swarmer на біржі Nasdaq. У березні 2026 року акції компанії продемонстрували зростання понад 700% у перший день торгів. Swarmer розробляє програмне забезпечення для управління сотнями дронів одночасно одним оператором, технологія якого успішно використовується українськими військовими з 2024 року.
Експерти очікують на активне виведення українських мілітарі-технологій на американський ринок, зокрема для залучення фінансування. Торік виробничі потужності українського оборонно-промислового комплексу сягнули $35 мільярдів, тоді як зовнішнє фінансування ледь перевищило $6 мільярдів. Попри існуючі обмеження, українські виробники поступово інтегруються в оборонний сектор США. Прикладом є угода між компанією General Cherry та Wilcox Industries про спільне виробництво безпілотників у США.

Цивільні українські дрони вже зайняли свою нішу на американському ринку. Співвласник компанії DroneUA Валерій Яковенко масштабував діяльність свого бізнесу в США, відкривши підрозділ Futurology з офісом у Пенсильванії. Компанія надає послуги агроскаутингу та повітряного підживлення посівів для фермерів.
«Вихід на ринок США для нас – це не експансія в класичному розумінні, а логічний етап розвитку. Ми інвестуємо в локальну присутність і працюємо як частина американської економіки. Наш досвід – не лише про технології, а й про системні партнерства, які дають можливість українським компаніям адаптувати свої рішення до вимог американського ринку», – пояснює Яковенко.
Серед успішних стартапів з українським корінням, що працюють у США, варто відзначити:
- Grammarly – стартап-єдиноріг, що став світовим стандартом перевірки текстів (співвласники Максим Литвин, Олексій Шевченко, Дмитро Лідер).
- MacPaw – розробник програмного забезпечення (CleanMyMac X, Setapp, Gemini 2, The Unarchiver та ін.), засновник Олександр Косован.
- Preply – маркетплейс для пошуку репетиторів (засновники Сергій Лук’янов, Дмитро Волошин, Кирило Бігай).
- People.ai – платформа автоматизації продажів для корпорацій, засновник Олег Рогінський.
- Esper Bionics – розробник біонічних протезів (засновники Дмитро Газда, Анна Белеванцева, Ігор Ільченко).
- Petcube – компанія-виробник гаджетів для власників домашніх тварин, визнана найкращим стартапом Європи 2014 року (засновники Ярослав Ажнюк, Олександр Нескін, Андрій Кльон).
Мережа кафе-магазинів “Молоко від фермера” успішно працює в США вже два роки, починаючи з Маямі. Компанія активно розширює свою присутність, продаючи франшизу. Відома мережа Lviv Croissants (“Львівські круасани”) відкрила партнерський заклад у штаті Джорджія у 2024 році, з глобальною метою розвитку повноцінної франчайзингової мережі у США. Українська мережа напівфабрикатів “Галя балувана” також здобула впізнаваність за океаном, а її модель розвитку використовують кілька американських мереж магазинів напівфабрикатів та закладів швидкого харчування (Multi Cook, Wesoła Pani, Multi Bar). Український бренд базового одягу Solmar розпочав онлайн-продажі в США.
«Ми свідомо рухаємося не тільки через столиці чи великі корпорації, а через прямі контакти бізнес-спільнот та торгово-промислових палат. Це дозволяє нам налагоджувати співпрацю з такими регіонами, як Техас, Юта, Флорида, Аризона, Каліфорнія, а також з Американською торгово-промисловою палатою», – зазначає Геннадій Чижиков. Такий підхід полегшує перехід від декларацій до конкретних контрактів, торговельних місій та спільних проєктів, враховуючи специфіку регіонів: Техас – енергетика та інфраструктура, Каліфорнія – ІТ та інновації, Флорида – логістика та аграрні ланцюги, Аризона – промисловість і технології.
Вагомий внесок української діаспори в американську економіку
Не варто забувати про тисячі компаній, заснованих українськими мігрантами різних поколінь у США. Дослідження ISE Group у співпраці з Українсько-американською торгово-промисловою палатою (UACCI) показало, що підприємства, засновані українцями, генерують від $55 до $58 мільярдів виручки на рік, створюють майже 300 тисяч робочих місць, виплачують близько $24 мільярдів заробітних плат та забезпечують $8–9 мільярдів податкових надходжень.
Загалом, понад 45 тисяч підприємств, заснованих українською діаспорою, щорічно приносять майже $60 мільярдів доходу та забезпечують роботою близько 300 тисяч людей у США. Найбільша кількість таких підприємств розташована у штатах Іллінойс, Каліфорнія, Нью-Йорк, Флорида, Техас та Нью-Джерсі.
Спостерігається постійне зростання частки високотехнологічних компаній, заснованих українцями, особливо у сферах комп’ютерних систем, технологій та професійних послуг. В ІТ та кібербезпеці працює близько 1000 “українських” компаній, які створюють приблизно 130 тисяч робочих місць. Понад 250 підприємств спеціалізуються на консалтингу, менеджменті та HR, ще понад 180 – на медичних послугах.
Четверо українців увійшли до списку найбагатших іммігрантів у США за версією Forbes:
- Ян Кум (уродженець Києва), співзасновник WhatsApp, чиї статки оцінюються у понад $17 мільярдів.
- Макс Левчин (уродженець Києва), співзасновник PayPal та засновник Affirm, з капіталом понад $2 мільярди.
- Леонід Радвінський (одесит), власник мажоритарної частки OnlyFans, із статками $4 мільярди.
- Михайло Польський (уродженець Полтавщини), засновник Invenergy, однієї з найбільших приватних компаній у сфері відновлюваної енергетики, з капіталом понад $2,5 мільярди.
Україна посідає 9-те місце за кількістю представників у списку 125 найбагатших іммігрантів-мільярдерів у США.
Це свідчить про видатний підприємницький хист українців. Прогнозується, що мігранти останньої хвилі, які виїхали з України під час війни, заснують ще кілька тисяч нових компаній. Українські айтівці, розробники мілітарі-технологій та стартапів мають значний потенціал для співпраці з американськими інвесторами.
«Україна сьогодні вже не просто ринок, а партнер у виробництві, технологіях, безпеці, продовольстві та відбудові», – наголошує Геннадій Чижиков.
Для подальшого розвитку бізнес-потенціалу між країнами необхідно вирішити низку питань:
- На дипломатичному рівні: Потрібен більш структурований та постійний економічний діалог між Україною та США, зосереджений на системних бізнес-проєктах.
- На регуляторному рівні: Важливо врегулювати правила гри, зокрема питання сертифікації, митних процедур, доступу до ринку США для продукції з доданою вартістю, а також створити зрозумілі правила для технологічної продукції та товарів подвійного призначення (dual-use).
- На фіскальному та фінансовому рівні: Ключовими є передбачуваність, захист інвестицій, страхування воєнних ризиків та доступ до фінансування.
«Бізнес сьогодні дивиться передусім на швидкість реалізації рішень. Прогрес вже є: є інтерес американських компаній, інвестиції, проєкти та плани. Наше завдання – перевести цю позитивну динаміку у зростання торгівлі. Ми маємо всі передумови, щоб перейти від моделі "підтримки України" до моделі партнерства», – резюмував Геннадій Чижиков.
Владислав Обух, Київ
Фото: Укрінформ, @alaporte, gemini, atlantacoffeeshops.com, Swarmer
Порада від Business News: Ця стаття надає цінну інформацію для українських підприємців, які прагнуть вийти на американський ринок. Вона окреслює як поточні досягнення, так і потенційні шляхи розвитку, а також висвітлює значний внесок української діаспори. Розуміння цих аспектів допоможе краще спланувати стратегію виходу на ринок США та налагодити ефективну співпрацю.
Джерело новини: www.ukrinform.ua
