## Україна розраховується за кредит МВФ: Податкові зміни та зростання тарифів – ціна стабільності Серед неочікуваних, але необхідних вимог нового Меморандуму – трансформація податкової системи та підвищення вартості комунальних послуг.

Україна невдовзі отримає приблизно 1,5 мільярда доларів США (близько 60 мільйонів гривень за поточним курсом 2026 року) як перший транш у рамках нової 48-місячної програми розширеного фінансування EFF від Міжнародного валютного фонду. Загальна сума затвердженого Радою виконавчих директорів Фонду фінансування сягає майже 8,1 мільярда доларів США (близько 324 мільйонів гривень). Окрім прямої фінансової допомоги, домовленості з МВФ слугують потужним сигналом для співпраці України з іншими міжнародними кредиторами та грантодавцями. Водночас, це й стимул для внутрішніх реформ, адже, попри критику щодо “невчасних і надмірних” вимог в умовах війни, Фонд наполягає на змінах, які є критично важливими для самої країни, навіть якщо вони виявляться болючими та непопулярними.

Дамоклів меч податкових реформ

У новому Меморандумі немає радикально нових чи несподіваних вимог. Більшість пунктів так чи інакше обговорювалися раніше, зокрема під час підготовки програми на експертному рівні, а деякі стали відомі громадськості з витоків інформації. Частина критеріїв перейшла з попередньої 4-річної програми EFF, яка мала діяти до весни 2027 року. Інші зобов’язання, за проханням української сторони, були змінені зі статусу “попередніх дій” (prior actions) на нові структурні маяки з чіткими термінами виконання. Саме ці зобов’язання є найбільш чутливими та дискусійними, адже вони безпосередньо впливають на фінансовий стан мільйонів українців – через зміни в системі оподаткування, особливо в умовах невизначеності щодо тривалості війни. Попри спроби відтермінувати скасування пільг на розмитнення дрібних поштових відправлень та звільнення деяких ФОПів від сплати ПДВ на повоєнний період, уникнути виконання структурного маяка, що передбачає ці податкові зміни, не вдалося. Реальною поступкою стало поступове підвищення ліміту річного обороту для “спрощенців”, після досягнення якого вони зобов’язані будуть сплачувати ПДВ, – з 1 мільйона до 4 мільйонів гривень. Очікується, що з 1 січня наступного року підприємці на спрощеній системі оподаткування, чий оборот перевищить цей новий поріг, стануть обов’язковими платниками ПДВ. Також залишається вимога щодо оподаткування доходів, отриманих від діяльності цифрових платформ. Крім того, запроваджується норма, яка стосуватиметься всіх громадян: підвищений військовий збір у 5% має стати постійним, а не тимчасовим, як це передбачено чинним законодавством до кінця війни. Прийняття цих податкових змін є одним із найтерміновіших завдань, з терміном виконання до кінця березня. До того ж часу передбачається призначення нового голови Державної митної служби за результатами конкурсного відбору. Ще раніше, до кінця лютого, Україна повинна затвердити рекомендації для впорядкування процесу призначення членів наглядових рад державних компаній. Хоча це питання може не викликати значного інтересу у широкої громадськості, воно передбачає зміну структури номінаційного комітету, посилення вимог до дотримання конфіденційності та процедур співбесід, а також щорічне оцінювання ефективності роботи наглядових рад. Навіть якщо не вдасться оперативно ухвалити відповідне рішення, незначне недотримання термінів виконання цього маяка, ймовірно, не призведе до негайних санкцій з боку МВФ. Оскільки це питання вирішується урядовою постановою, труднощів із цим зазвичай не виникає. На відміну від податкових змін, для ухвалення яких потрібне рішення Верховної Ради. У парламенті останнім часом спостерігаються складнощі зі збором голосів навіть для менш резонансних питань, не кажучи вже про такі непопулярні законопроєкти. Подібні виклики можуть виникнути й щодо оновлення трудового законодавства, яке також стало структурним маяком. Від України очікується розробка законопроєкту про зміну визначення поняття “зайнятість” у Трудовому кодексі, посилення контролю з боку Державної служби праці, а також запровадження нових правил зайнятості для зменшення тіньової зайнятості та ухилення від сплати податків. Ще одна важлива вимога стосується як Трудового, так і Податкового кодексів: виключення деяких видів діяльності з високим ризиком приховування трудових відносин (зокрема, ІТ-послуги, бухгалтерський, аудиторський, маркетинговий, інженерний та юридичний консалтинг) з другої групи спрощеної системи оподаткування. Натомість для третьої групи платників податків, які займаються цими видами діяльності, будуть запроваджені підвищені диференційовані ставки. Це ще не повний перелік податкових змін, на яких наполягає МВФ. Серед менш резонансних, але важливих для спрощення міжнародної торгівлі, – внесення змін до Податкового кодексу, які приведуть правила трансфертного ціноутворення у відповідність до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також імплементація статті 4 ATAD ЄС (правило щодо оподаткування приросту капіталу при виведенні активів). Відповідний законодавчий акт планується внести до парламенту до кінця червня. Проблем із цим, ймовірно, не буде, адже Міністерство фінансів вже підготувало проєкт документа і винесло його на публічне обговорення. Серед технічних завдань – підготовка до кінця грудня проєкту централізованого сховища даних для Податкової та Митної адміністрацій.

Актуалізація тарифів та оптимізація системи субсидій

В Україні неоднозначно сприйняли рекомендацію директора-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої щодо відмови від субсидій на електроенергію та опалення. Частково ця позиція знайшла відображення у новому Меморандумі, але не у формі прямої вимоги скасувати субсидії, а щодо їх упорядкування – забезпечення цільової підтримки тих, хто її справді потребує. Наразі від механізмів покладення спеціальних обов’язків (ПСО) на ринку газу та електроенергії найбільше виграють не найменш захищені верстви населення, а ті, хто споживає найбільші обсяги ресурсів. Ключовим моментом є поступове приведення тарифів до ринкового рівня. До кінця червня Україна зобов’язалася підготувати “дорожню карту” лібералізації ринків газу та електроенергії, яка передбачатиме поетапне підвищення тарифів. Проте, затвердження “дорожньої карти” не означає миттєвого стрибка цін. Існує ймовірність, що старт тарифної реформи буде прив’язаний до дати завершення активних бойових дій. Водночас, МВФ наполягає на якомога швидшому початку лібералізації. “Дорожня карта лібералізації ринків газу та електроенергії буде затверджена до кінця червня 2026 року відповідно до зобов’язань України в межах Плану фінансування. Поступове підвищення тарифів на електроенергію, газ, опалення та гарячу воду має розпочатися якомога раніше, щоб залучити ресурси для реконструкції та інвестицій”, – зазначено у Меморандумі. Наголошується також на необхідності забезпечення належного захисту найбільш вразливих домогосподарств шляхом посилення адресності субсидування та контрольних заходів. Для пом’якшення наслідків підвищення тарифів планується коригування соціальних трансфертів, пов’язаних з комунальними послугами. Окремо, до кінця липня, очікується оприлюднення технічного аналізу з кількісною оцінкою витрат на поточні квотні фінансові послуги (QFA) в електроенергетиці, газопостачанні та опаленні, частоти надання субсидій, а також розробка фінансово стійких сценаріїв реформ для поступового відшкодування витрат із забезпеченням захисту вразливих споживачів. Ці рішення мають базуватися на висновках технічної допомоги Міністерству енергетики, наданої самим МВФ. Серед інших зобов’язань – зміцнення незалежності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Планується оновити процедуру відбору кандидатів до складу комісії для мінімізації політичного впливу. До складу комісії з відбору будуть залучені фахівці, запропоновані міжнародною спільнотою.

Вимоги до інституційного розвитку, корпоративної та банківської сфери

Окрім реформи НКРЕКП та Митниці, передбачається оновлення Рахункової палати. Всі члени Рахункової палати, які пройдуть перевірку за новими правилами (згідно із законодавчими змінами, внесеними наприкінці 2024 року), мають бути призначені до кінця 2026 року. Також планується вдосконалити роботу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, як щодо структури, так і щодо процесів прийняття рішень. Меморандум передбачає цього року затвердження оновленої стратегії державних компаній, яка включатиме цілі приватизації та поширення заходів захисту, передбачених статтею 7 Закону про банки та банківську діяльність, на всі державні банки, що мають системне значення. З попередньої програми до нової програми перейшов і структурний маяк, що стосується банківського сектору. Це зобов’язання не рекапіталізовувати за бюджетні кошти несистемні банки та у разі порушення пруденційних вимог негайно передавати їх до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) для врегулювання. Серед маяків, яких Україна має досягти до кінця червня, – впровадження критично важливої системи нагляду за ризиками третіх сторін та розробка НАЗК нових правил перевірки декларацій про активи на основі ризиків, з пріоритетною увагою до високопосадовців у визначених “ризикових” галузях.

На засіданні Ради виконавчих директорів МВФ директорка-розпорядниця Крісталіна Георгієва запевнила, що Фонд готовий до оперативного перегляду програми, зокрема, у разі успішних мирних переговорів. Георгієва наголосила, що завдяки підтримці МВФ та фінансовій допомозі від інших міжнародних партнерів українській владі вдалося зберегти макроекономічну та фінансову стабільність. Також спостерігається прогрес у мобілізації внутрішніх доходів (на посиленні якої, передусім, акцентує нова програма). Важливо, на думку фінансистки, і те, що Києву вдалося домовитися про списання частини зовнішнього боргу, включно з реструктуризацією боргу приватним сектором. Нова угода з МВФ спрямована на збереження досягнутої макроекономічної та фінансової стабільності, а також на розширення і поглиблення структурних реформ в умовах війни. “Це дасть змогу розв’язати проблему платіжного балансу України та відновити середньострокову зовнішню стійкість, забезпечити добрі перспективи відновлення і зростання в повоєнний період, а також полегшити Україні шлях до вступу в ЄС”, – переконана Крісталіна Георгієва. Владислав Обух, Київ *Перше фото: Giorgio Trovato on Unsplash*
—

Порада від Business News:

Отримання нового траншу від МВФ та його умови – це не лише фінансова допомога, а й чіткий дорожній план реформ, які покликані зміцнити економіку України. Хоча деякі з цих кроків, як-от підвищення комунальних тарифів чи зміни в оподаткуванні, можуть викликати занепокоєння, вони є необхідними для забезпечення макроекономічної стабільності, залучення інвестицій та подальшого відновлення країни. Розуміння цих зобов’язань допоможе бізнесу та громадянам адаптуватися до майбутніх змін та ефективніше планувати свою діяльність.

За даними порталу: www.ukrinform.ua