Світ готується до масштабних розпродажів нафти зі стратегічних резервів, але чи допоможе це в умовах затяжної війни?

Минулого тижня ціни на нафту стрімко перетнули психологічну позначку у 100 доларів за барель. Вартість нафтопродуктів в Україні також зросла, хоча й помірніше. Проте експерти дедалі менше оптимізму висловлюють щодо перспектив наступних тижнів та місяців. Серед неприємних новин для українців – скасування Сполученими Штатами часткових санкцій проти російської нафти. Це дозволяє агресору заробити додаткові мільярди на нинішній кризі та компенсувати втрати минулих періодів. Попри це, існують і позитивні сигнали: провідні економіки світу готові стабілізувати ринок за допомогою стратегічних запасів, а США організовують військовий супровід танкерів у Ормузькій протоці. Чи буде це достатнім для тривалого заспокоєння ситуації?

Чим ринок заспокоїться: скасування санкцій проти РФ не рятує

Минулого тижня відбулося те, про що у Білому домі говорили майже з перших днів перебоїв із постачанням вуглеводнів, спричинених ескалацією на Близькому Сході. США тимчасово скасували санкційні обмеження на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, що транспортуються танкерами. Формально це обмежено 30 днями. Однак, як пам’ятаємо, раніше Дональд Трамп не відкидав можливості, що після стабілізації світових нафтових ринків санкційний режим може й не бути відновлений.

«Хто знає, можливо, нам не доведеться їх знову запроваджувати», – зазначив тоді глава Білого дому.

Міністр фінансів США Скотт Бессент пояснив, що пом’якшення стосується лише російської нафти, завантаженої на танкери до 12 березня та яка вже перебувала в морі. За його словами, такий крок «не принесе значної фінансової вигоди російському урядові».

Водночас, згідно з аналітичними висновками, опублікованими Financial Times, Росія вже отримує додатково до 150 мільйонів доларів (приблизно 5,7 мільйона гривень) щодня завдяки кризі. Після закриття Ормузької протоки Кремль заробив від 1,3 до 1,9 мільярда доларів (приблизно 49,4 – 72,2 мільйона гривень) додаткових податкових надходжень від експорту нафти. Особливо зріс попит на російську нафту з боку таких великих імпортерів, як Індія та Китай. Наприклад, постачання до Індії збільшилися на 50% порівняно з початком лютого, досягнувши 1,5 мільйона барелів на добу. Президент Володимир Зеленський також зазначив, що рішення США тимчасово дозволити продаж російської нафти та нафтопродуктів, уже завантажених на судна, принесе Росії додаткові 10 мільярдів доларів (приблизно 380 мільйонів гривень).

За таких умов до кінця березня уряд країни-агресора може отримати від 3,3 до 4,9 мільярда доларів (приблизно 125,4 – 186,2 мільйона гривень) додаткових прибутків.

«На кожні 10 доларів додаткової ціни Росія зароблятиме приблизно 1,8 мільярда доларів (приблизно 68,4 мільйона гривень) на місяць. До початку війни проти Ірану вартість російської нафти під час завантаження у Приморську та Новоросійську становила 34–36 доларів (приблизно 1,3 – 1,4 мільйона гривень) за барель. Тепер вона коштує 44–46 доларів (приблизно 1,7 – 1,75 мільйона гривень). Причому санкції не впливали на обсяги реалізації. На обсяги вплинули атаки на Новоросійськ українських безпілотників, через що росіяни почали відвантажувати менше нафти», – коментує експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев.

Він попереджає, що якщо війна затягнеться, ціни на російську сировину, слідом за світовими нафтовими котируваннями, зростатимуть, і агресор збільшуватиме свої додаткові прибутки.

Водночас оголошення про тимчасове скасування санкцій проти російської нафти майже не вплинуло на світові ринки, для заспокоєння яких, здавалося б, і було ухвалене це рішення. Минулої п’ятниці нафтові котирування еталонної марки Brent продовжували зростати. Зокрема, ф’ючерси з постачанням у травні подорожчали лише на 10 центів (скромні 0,1%), але загалом за тиждень нафта додала в ціні 9%. Станом на ранок понеділка, 16 березня, ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 1,27 долара, або 1,2%, до 104,41 долара (приблизно 3,97 мільйона гривень) за барель, після зростання на 2,68 долара (приблизно 101,8 тисячі гривень) у п’ятницю.

Всі розуміють: реальним важелем для стабілізації цін є повноцінне відновлення судноплавства в Ормузькій протоці. Однак із цим є значні проблеми. Тегеран вважає блокування протоки одним з найефективніших способів протидії американсько-ізраїльським бомбардуванням.

Наприклад, новий верховний лідер Ірану аятола Мохтаба Хаменеї у своєму першому зверненні заявив, що блокування протоки слід продовжувати для тиску на США та Ізраїль. Водночас у Тегерані закликають світ готуватися до подорожчання нафти понад 200 доларів (приблизно 7,6 мільйона гривень) за барель.

Визнаючи, що блокування важливих маршрутів постачання вуглеводнів через Ормузьку протоку суттєво дестабілізувало світові ринки, Геннадій Рябцев наголошує, що зростання котирувань на нафту та інші сировинні ресурси є здебільшого спекулятивним, оскільки реальної нестачі сировини, зокрема нафти, у світі немає.

«Зараз у світовому океані перебуває понад 1 мільярд барелів нерозподіленої нафти. Цей обсяг майже не скорочується, попри високі ризики проходження танкерів через Ормузьку протоку. Однак негативний вплив війни в Ірані, безумовно, посилиться, якщо військова операція затягнеться. Якщо війна триватиме понад місяць, це справді позначиться на обсягах постачань сировини у всьому світі», – прогнозує експерт.

Як тимчасовий вихід розглядається можливість супроводу танкерів військовими кораблями. В інтерв’ю Sky News міністр фінансів США Скотт Бессент підтвердив, що Військово-морські сили США, можливо, спільно з міжнародною коаліцією, супроводжуватимуть цивільні судна через Ормузьку протоку, щойно це стане військово можливим. Йдеться про отримання Сполученими Штатами повного контролю над повітряним простором та знищення іранських ракетних систем.

Тим часом, за оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), обсяги транспортування сирої нафти та нафтопродуктів через Ормузьку протоку скоротилися з приблизно 20 мільйонів барелів на добу майже до нуля. Можливості обійти цей критично важливий водний шлях вкрай обмежені. Однак досі невідомо, які країни увійдуть до «ормузької» коаліції. Судячи з усього, європейці, на яких розраховує Трамп, не виявляють особливого бажання.

На часі – розпродаж стратегічних запасів, якщо вони є

Через логістичну кризу країни-експортери з регіону Перської затоки майже заповнили свої сховища, тому змушені скоротити нафтовидобуток щонайменше на 10 мільйонів барелів на добу.

Частково ці втрати компенсуються збільшенням видобутку в інших країнах, зокрема в Казахстані та Росії. Однак добові постачання нафти в березні будуть меншими на 8 мільйонів барелів.

Водночас у звіті МЕА зазначається, що країни-споживачі переважно мають достатні запаси нафти на складах для подолання тимчасових втрат.

«Світові запаси сирої нафти та продуктів з неї зараз оцінюються понад 8,2 мільярда барелів, що є найвищим рівнем з лютого 2021 року. Приблизно половина з них зберігається в країнах ОЕСР, з яких 1,25 мільярда барелів належать урядам для надзвичайних потреб», – деталізували в Агентстві.

Деякі країни вже використовують стратегічні запаси для часткової стабілізації вуглеводневих ринків. Наприклад, держави-члени МЕА цього тижня вирішили вивільнити 400 мільйонів барелів сирої нафти зі стратегічних резервів.

«32 країни-члени Міжнародного енергетичного агентства одноголосно погодилися випустити на ринок 400 мільйонів барелів нафти зі своїх надзвичайних резервів для подолання збоїв на нафтових ринках, спричинених війною на Близькому Сході», – йдеться у повідомленні міжнародної організації.

Є інформація, що Японія розпочне продаж нафти зі стратегічних запасів уже з цього понеділка. Готуються до використання резервів Іспанія, Німеччина, Австрія та деякі інші країни.

Тим часом міністри фінансів країн G7 заявили про готовність вжити будь-яких необхідних заходів для підтримки світових постачань енергоносіїв, зокрема через випуск на ринок нафти зі стратегічних запасів.

Криза чи спекуляції: що більше вплинуло на вартість пального в Україні

За словами Геннадія Рябцева, нинішня ситуація, безумовно, позначилася на вартості нафтопродуктів у багатьох країнах, але по-різному. Це залежить не лише від постачань нафти та продуктів її переробки, а й від рівня цивілізованості паливних ринків. Там, де учасники ринків відповідальні й дотримуються правил гри, вплив мінімальний. А там, де ринки відсталіші, – більш суттєвий.

«На жаль, український ринок належить до другої категорії. У нас подорожчання розпочалося не після реальної затримки постачань, як на інших національних ринках, а саме в день початку воєнних дій. Та й розмір зростання вищий, ніж у будь-якій іншій державі світу. Водночас, за словами учасників ринку, на початку місяця вони мали достатньо пального, щоб забезпечувати попит, навіть якщо не буде постачань», – зазначає експерт.

Тому лише половина березневого подорожчання, за його оцінками, зумовлена об’єктивними чинниками – підвищенням вартості нафтопродуктів на кордоні, що пов’язано зі зростанням світових нафтових котирувань. «Друга частина – це спекуляції, спричинені наявністю на українському ринку нафтового картелю, що об’єднує преміальні мережі. Трейдери використали війну як чудову можливість заробити», – вважає Рябцев.

Наприкінці минулого тижня ціни на дизельне пальне та автогаз в Україні знову зросли в середньому на 1 грн/л. Вартість бензину натомість залишилася майже незмінною.

У п’ятницю бензин А-95 коштував від 69 до 71 грн/л, дизпальне – 75–78 грн/л (преміальне – до 81,99 грн/л), автогаз – від 42 до 44 грн/л (у преміум-сегменті – до 44,98 грн/л).

«Зараз дизельне пальне коштує понад 75 гривень, тоді як на початку січня ціна трохи перевищувала 58 гривень за літр. Ви уявляєте собі цей стрибок? Це ненормальна ситуація. І така вартість не має жодних обґрунтувань. Трейдери закрили дані про структуру роздрібних цін. Ніхто не знає, які націнки вони встановлюють. Антимонопольний комітет не має достовірних джерел інформації. Тому мені не зрозуміло, як і звідки він візьме дані для висновків щодо об’єктивності цінової ситуації на ринку пального», – коментує Рябцев.

Натомість експерт ринку пального Сергій Куюн звертає увагу на те, що березневе підвищення вартості пального в Україні частково пов’язане із запізнілою реакцією на зміну цінової кон’юнктури на європейських ринках, де Україна закуповує більшість ресурсу. Адже підвищення світових цін на нафту та пальне розпочалося ще з перших днів січня, через поступове зростання напруженості довкола Ірану.

«За січень–лютий підвищення становило 20% – з 60 до 72 доларів (приблизно 2,3 – 2,7 мільйона гривень) за барель. Але тоді це відбувалося поступово. Певне інерційне зростання "переповзло" з лютого на березень, що разом зі стрибком цін на 25% після початку близькосхідної війни призвело до вражаючого підвищення в українському гурті та роздрібній мережі», – пояснює експерт.

Надалі ж, за словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, ціни на пальне мають формуватися справедливо, з урахуванням поточної ситуації, зокрема на світових ринках, але без внутрішніх спекуляцій.

«Державна компанія "Укрнафта" виконуватиме роль орієнтира справедливої ціни на ринку. Контролювальні органи, зокрема Антимонопольний комітет України та Держпродспоживслужба, мають здійснювати належний моніторинг цінової ситуації та реагувати на випадки ймовірних спекуляцій», – вважає глава уряду.

В Україні, за її словами, активно напрацьовують можливі моделі підтримки тих категорій споживачів, які найбільше потребуватимуть допомоги через суттєве підвищення цін на пальне та можливий ефект «доміно» – подорожчання інших товарів і послуг.

Одним із таких кроків стало оголошене напередодні рішення про поширення на період до 1 травня дії програми «Національний кешбек» на купівлю пального на АЗС. Українці зможуть отримати від держави 15% кешбеку при купівлі дизпального, 10% – бензину, 5% – автогазу.

Також у зв’язку з підвищенням вартості пального та ймовірним його впливом на інші ціни передбачено цільові виплати для соціально вразливих категорій: пенсіонерів, людей з інвалідністю, малозабезпечених, внутрішньо переміщених осіб і сімей з дітьми. Допомогу в розмірі 1500 гривень загалом можуть отримати приблизно 13 мільйонів людей. Виплати планують у квітні через банки та Укрпошту.

Водночас уряд, за словами Свириденко, не планує знижувати ПДВ чи акциз на пальне, як це зробили в деяких країнах.

Натомість Геннадій Рябцев вважає, що більш зрозумілим та ефективним кроком у цій ситуації було б обмеження «апетитів» трейдерів та встановлення об’єктивної та економічно обґрунтованої ціни на українських автозаправках.

Тим часом Сергій Куюн прогнозує стабілізацію цін на українському ринку – за умови, що світові котирування на нафту знову не стрімко зростуть.

«Останні кілька днів минулого тижня принесли перші добрі новини. Паніка вщухла, світові ціни присіли, а оптові ціни в Україні нарешті стали нижчими за роздрібні. Свою роль відіграло розблокування імпорту з найбільшого напрямку, чому допоміг уряд. Гадаю, невдовзі отримаємо перші добрі новини з АЗС. Звісно, якщо ціна у світі знов не злетить», – вважає експерт.

Владислав Обух, Київ

Порада від Business News:

Ця стаття дає цінне розуміння глобальних та локальних чинників, що впливають на ціни на нафту та пальне. Вона допоможе вам краще орієнтуватися в ситуації, прогнозувати можливі зміни вартості пального та розуміти державні заходи підтримки. Знання цих аспектів дозволить вам приймати більш зважені фінансові рішення як споживачеві.

Подробиці можна знайти на сайті: www.ukrinform.ua