Українські дороги потребують значно більше коштів: чого очікувати від зими та де шукати фінансування?

Цьогорічна зима поставила українські автошляхи перед серйозними випробуваннями, виявивши гостру потребу у значних коштах для їх відновлення. Окрім першочергових оборонних потреб та відбудови зруйнованої критичної інфраструктури, держава мусить знайти десятки мільярдів гривень для ремонту доріг, які постраждали від інтенсивних снігопадів та сильних морозів. Повідомлення про перетворення цілком справних восени трас на непроїзні ділянки з глибокими вибоїнами надходять звідусіль. Звичайний ямковий ремонт вже не допоможе – багато доріг потребують комплексного відновлення, що вимагає величезних інвестицій. Додатковою проблемою є значна частина коштів, виділених на утримання доріг, яка вже була витрачена на очищення від снігу та інші зимові роботи.

ДЕ ТОНКО, ТАМ І РВЕТЬСЯ: ЯК ПОГОДА ТА БЕЗГРОШІВ’Я ВПЛИНУЛИ НА ДОРОГИ

Соціальні мережі та ЗМІ рясніють фотографіями та відео, що ілюструють стан українських доріг, які нагадують “місячний ландшафт”. Особливо постраждали такі важливі магістралі, як траса Київ – Одеса та Київ – Чоп. Водії діляться своїм досвідом подолання численних глибоких ям та тисяч дрібних вибоїн, фіксуючи чимало дорожньо-транспортних пригод та пошкоджених автомобілів.

Експерт паливного ринку Сергій Куюн, описуючи власну поїздку зі Львова, зазначає: “На Коростишівській окружній відлетів патрубок системи охолодження, довелося викликати евакуатор. Водій-рятувальник із Житомира каже, що вони з колегами працюють день і ніч. Ключова проблема – відбиті й покалічені колеса. Дорогою бачили багато інцидентів: ніч, мороз, люди колупаються на узбіччі. Не знаю, які мільйони зараз полетять на запчастини й ремонти…”

Це створює значні труднощі не лише для приватних автовласників, а й для критично важливого транспортного забезпечення країни. Як пояснює Куюн, бензовози почали “буквально сипатись”, що призводить до ремонтів, витрат та затримок у постачанні. Флот паливовозів, який став опорою під час паливної кризи 2022-2023 років, стрімко зменшується.

Дмитро Льоушкін, засновник однієї з мереж АЗС, підтверджує цю тенденцію, повідомляючи про зростання витрат компанії на ремонти автопарку на 60%, при цьому збитки від простою підрахувати неможливо. Ця проблема стосується не лише паливовозів, але й вантажного транспорту, що доставляє продукти, енергетичне обладнання, військові вантажі, пошту, а також служб таксі, аварійних та медичних автомобілів.

Хоча складні погодні умови цієї зими справді прискорили руйнування дорожнього покриття, вони стали лише каталізатором давно існуючої проблеми – хронічного недофінансування дорожнього господарства. Експерти визнають, що рішення про переспрямування коштів Дорожнього фонду до загального фонду Державного бюджету для фінансування армії було вимушеним і правильним в умовах війни. Країна не може собі дозволити витрачати кошти на будівництво нових об’єктів, окрім випадків екстреного відновлення.

Сергій Куюн наголошує на важливості підтримки дорожньої інфраструктури: “Сприйняття суспільством теми дорожнього будівництва – вкрай критичне. Але разом з обґрунтованою критикою забувають, що хороші дороги, побудовані у 2010–2021 роках, дуже допомогли нам у перші роки після повномасштабного вторгнення. Якби вони були такими, як тепер, гадаю, ні зброя, ані пальне, ні багато чого іншого або б не доїхало, або б доїжджало з величезними затримками”.

Надмірне скорочення витрат на поточне утримання дорожнього господарства призводить до видимих зараз наслідків. Транспортний аналітик Віктор Загреба вважає боротьбу з корупцією шляхом банкрутства чи майже нульового фінансування дорожнього сектору принциповою помилкою: “Це не рішення. Бо дорожня інфраструктура – наша спільна й життєво необхідна. На базові роботи й послуги із хоча б утримання мереж у робочому стані потрібно набагато більше коштів, ніж 12 мільярдів, передбачених на цей рік”.

Директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк погоджується, що ресурс, який останніми роками надається з резервного фонду бюджету на утримання доріг, недостатній навіть для поточних ремонтів, не кажучи вже про капітальне відновлення.

“Це недофінансування й позначилося тепер на стані багатьох магістралей, які просто фізично вичерпали свій ресурс. Асфальтне покриття не витримує навантажень зимового періоду, для якого характерні багаторазові замерзання й розмерзання полотна”, – пояснює експерт.

У ситуації відсутності коштів на капітальний ремонт, проблему доводиться вирішувати в межах поточного експлуатаційного утримання. Однак значна частина передбаченого на це ресурсу вже використана через нехарактерну для останніх років сувору зиму.

За словами Куюна, обласні бюджети служб відновлення за неповні два місяці року вже вичерпані на 50%. Фахівці оцінюють потребу у збільшенні “дорожнього” бюджету на цей рік на 25–30 млрд грн, враховуючи підготовку до наступного сезону.

Уряд усвідомлює брак фінансового ресурсу. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко запевняє, що додаткові кошти шукають, хоча конкретних сум не називає.

“Доручила терміново забезпечити готовність до виконання поточного ремонту автомобільних доріг загального користування. Насамперед це стратегічно важливі маршрути, які забезпечують логістику для потреб оборони, життєзабезпечення громад, а також роботу критичної інфраструктури. Роботи мають початися, щойно цьому сприятимуть погодні умови. У державному бюджеті на 2026 рік передбачені видатки на ремонт автошляхів. Уряд працює над забезпеченням додаткового фінансування”, – зазначила вона.

ДЕ ВЗЯТИ ДОДАТКОВІ МІЛЬЯРДИ ТА ЯК ПРАВИЛЬНО НИМИ РОЗПОРЯДИТИСЯ

Для комплексного розв’язання проблеми українських доріг потрібен значно більший ресурс, ніж держава може дозволити собі в умовах війни. Віктор Загреба вважає, що тисячі ділянок доріг та мостів, які не отримували належного утримання, потребують повної заміни, а не “автосервісу”. Це вимагає окремої розумної команди та державної політики.

У Міністерстві фінансів розглядають плани відновити Дорожній фонд, розширивши його функції до Фонду розвитку транспортної інфраструктури, який фінансуватиме не лише дороги, а й залізницю та міський пасажирський транспорт. Однак така реформа можлива лише з наступного року.

Сергій Вовк оцінює потреби для поточного утримання доріг щонайменше у п’ять-шість разів більшими за цьогорічний ресурс, тобто близько 60–70 млрд грн на рік. Він пропонує залучати зовнішнє фінансування, зокрема через Фонд підтримки транспорту України (UTSF), створений за участі Швеції, Литви та Канади, що може допомогти швидко акумулювати необхідні кошти.

За наявності фінансування, проблем з поточним ремонтом не буде: “Техніка й технології є. З людьми – через мобілізацію – складніше, проте і з ними, думаю, проблем не буде. Адже в Україні зосереджено неабиякий автодорожній виробничий потенціал, який був задіяний під час «великого будівництва»… Були б гроші для замовлення їхніх послуг, принаймні для ремонту верхнього шару дорожнього покриття”.

Важливо також без зволікань провести державні закупівлі, щоб роботи розпочалися якомога швидше, не відкладаючи їх до наступної зими.

Сергій Вовк підкреслює: “Роботи мають початися, щойно минуть морози, бо, зважаючи на те, що відбувається з трасами Київ – Одеса та Київ – Чоп, на відтинку Київ – Житомир, розумієш: часу чекати зовсім немає”.

Водночас експерти нагадують про технологічні вимоги: ремонт покриття ефективний лише за температури повітря вище +10 градусів, коли дороги повністю висохли. Спроби ремонтувати взимку чи під дощем – це марнування ресурсів.

Віктор Глеба, експерт із державного управління у сфері містобудування, наголошує на необхідності правильної технології: “Плюс 10 градусів, повне висушування дороги… А тут питання: чи будуть для цього застосовані спеціальні агрегати, чи буде просушування доріг, чи буде гідрофобне покриття, чи буде якісний модифікований бітум. І ключовий момент: часто ми говоримо про “засипати” ями, а треба заливати. Просто варто змінити парадигму сприйняття дороги”.

Україна має власну сировину для заміни асфальтових доріг на довговічні бетонні, що є перспективою. Наразі пріоритет – поточний ремонт.

Сергій Куюн пропонує варіанти додаткового фінансування: більш справедливий розподіл коштів від паливного акцизу та розширення бази справляння акцизу. За його словами, акциз на пальне значно зріс, і водії сплачують величезні суми до бюджету. “Зрозуміло, є центральне і найголовніше завдання – оборона. Але дороги – теж про це”, – вважає експерт.

Куюн також звертає увагу на незадіяні ресурси: власники електрокарів, які, не сплачуючи акцизи, суттєво навантажують дорожнє покриття через вагу батарей.

Експерти також вказують на відсутність комплексного підходу до утримання доріг та тротуарів у межах населених пунктів. Сергій Вовк зазначає, що Київ, навіть у воєнний час, має достатній бюджет для забезпечення якісного дорожнього покриття на основних магістралях, але пріоритезація витрат потребує перегляду.

У менших населених пунктах ситуація складніша, оскільки регіональні ресурси, доступні під час децентралізації, тепер переважно йдуть до державного бюджету, що сповільнює ухвалення рішень та реалізацію інфраструктурних проєктів.

Вовк вважає, що громадам слід шукати можливості співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, такими як ЄБРР чи ЄІБ, але закликає до спрощення та прискорення процедур проходження таких проєктів, особливо під час воєнного стану.

Загалом, реакція влади на проблему українських доріг, висвітлену цією зимою, стане показником готовності країни до ефективної повоєнної відбудови.

Владислав Обух, Київ

Порада від Business News:

Ця новина є надзвичайно актуальною для всіх водіїв та бізнесів, чия діяльність залежить від стану доріг. Розуміння реальних потреб фінансування дорожньої інфраструктури та потенційних джерел коштів допоможе формувати громадську думку та вимагати від влади ефективних рішень. Зважайте на ці фактори при плануванні своїх поїздок та враховуйте потенційні затримки та витрати, пов’язані з поганим станом доріг.

Дізнатися більше на: www.ukrinform.ua