class=”ArticleImagestyles__ImageWrapper-sc-lvd8v9-0 cWMVnY”>

Середня вартість одного кіберінциденту у 2025 році сягнула $4,4 млнНаціональний банк України вимагає від постачальників фінансових послуг кардинально переглянути їхній підхід до кібербезпеки. Регулятор наголошує на необхідності розглядати кібербезпеку не лише як зону відповідальності ІТ-відділу, а як цілісну систему управління ризиками, контролю доступу до інформації та корпоративної відповідальності.Ці зміни закріплені у Постанові Правління НБУ № 143.Національний банк України оцінюватиме не лише наявність технічних засобів захисту, але й спроможність компанії системно управляти інформаційними ризиками, належним чином документувати операційні процеси, чітко розподіляти відповідальність та здійснювати контроль за дотриманням встановлених процедур. Фінальний термін для впровадження цих вимог – **грудень 2026 року**.

Причини зміни політики НБУ

Згідно з даними Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, у 2024 році зафіксовано зростання кількості кібератак на 69,8% порівняно з попереднім роком. Основною мішенню цих атак залишаються об’єкти критичної інфраструктури.Водночас, за статистикою IBM, середні витрати на ліквідацію одного кіберінциденту у 2025 році склали $4,4 мільйони (приблизно 176 мільйонів гривень за курсом 2026 року).Окрім значних фінансових збитків, компанії також стикаються з серйозними репутаційними ризиками.Навіть за наявності антивірусного програмного забезпечення, систем резервного копіювання та сучасних засобів кіберзахисту, компанія все одно може втратити контроль над критично важливою інформацією. Часто для цього достатньо одного недбалого співробітника з надмірними правами доступу або використанням пароля, який не змінювався роками.

Штучний інтелект стимулює зростання попиту на фахівців з кібербезпеки

На думку юристів, постанова № 143 є логічним продовженням реформи регулювання фінансового сектору, яка триває вже майже десятиліття.Юридична компанія Investment Law Group (ILG), що спеціалізується, зокрема, на питаннях безпеки бізнесу, зазначає, що масштабна кібератака NotPetya у 2017 році стала одним із ключових факторів, що спонукали до перегляду підходів до кібербезпеки.«Причини появи Постанови № 143 слід шукати значно раніше. Після руйнівної кібератаки NotPetya у 2017 році український фінансовий сектор фактично отримав чіткий сигнал про те, що інформаційна безпека більше не може залишатися виключно технічною функцією. Саме тоді НБУ почав розробляти для банків системні вимоги до управління інформаційною безпекою», — пояснює Микола Плотников, керівник ІТ-відділу ILG.

Базові принципи кібербезпеки: як захистити власні цифрові активи

Вже у вересні 2017 року Національний банк запровадив для банківських установ обов’язкові вимоги щодо організації систем управління інформаційною безпекою, поклавши відповідальність за кіберстійкість не лише на ІТ-підрозділи, а й на вище керівництво установ.

Уніфікація стандартів для всієї фінансової галузі

У 2020 році відбулася масштабна фінансова реформа в Україні. Внаслідок цієї реформи було ліквідовано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), а повноваження з регулювання ринків небанківських фінансових послуг (страхових, лізингових, факторингових компаній, кредитних спілок та ломбардів) було передано Національному банку України.Після так званого «спліту» під нагляд НБУ перейшло понад 2000 небанківських фінансових установ. Ці установи відрізнялися різним рівнем зрілості внутрішніх процесів та неоднаковими підходами до забезпечення інформаційної безпеки.Для регулятора це означало необхідність розробки та впровадження єдиних правил гри для всього фінансового ринку.

У 2025 році кіберзлочинці викрали криптовалюти на $2,7 мільярди

За словами юристів, постанова № 143 фактично нівелює існуючі відмінності. Вона встановлює єдині принципи управління інформаційною безпекою для всього фінансового сектору та водночас наближає українське законодавство до європейських підходів, викладених у Регламенті DORA, Директиві NIS2 та міжнародних стандартах серії ISO/IEC 27000.«Постанова НБУ № 143 – це значно більше, ніж просто чергова регуляторна вимога. Це стрес-тест на зрілість управлінських процесів у фінансовій установі. Регулятор оцінюватиме не лише наявність технічних засобів захисту, але й здатність компанії системно управляти інформаційними ризиками, розподіляти відповідальність, документувати процеси та забезпечувати їх виконання», — підкреслюють у ILG.

За матеріалами: Finance.ua

# Кібератаки# НБУ# Фінансова безпекаМісце для вашої реклами

Порада від Business News:

• Ця новина є надзвичайно важливою для всіх суб’єктів фінансового ринку України. Вона сигналізує про посилення вимог до кібербезпеки та необхідність системного підходу до управління ризиками. Компаніям варто вже зараз почати впроваджувати рекомендовані НБУ зміни, щоб уникнути штрафів та забезпечити надійний захист своїх даних і клієнтів. Це також сприятиме зміцненню довіри до фінансових установ та підвищенню загального рівня безпеки в країні.

Оригінал статті: news.finance.ua