Підвищення вартості проїзду в Києві: чи є виправдання для таких тарифів?

Проєкт рішення про перегляд тарифів на громадський транспорт столиці, представлений на початку тижня, викликав бурхливу реакцію серед киян. Вартість місячного проїзного може наблизитися до мінімальної заробітної плати, що ставить багатьох мешканців міста перед складним вибором.

Дискусії щодо підвищення цін на транспорт у Києві домінують у соціальних мережах, конкуруючи навіть із новинами про події в Москві. Кияни, експерти та громадські діячі активно аналізують собівартість поїздок, порівнюють вартість проїзду та проїзних у європейських столицях, а також оцінюють якість транспортних послуг. Створена петиція “Про зупинення підвищення тарифів на проїзд у комунальному транспорті Києва до завершення воєнного стану” швидко зібрала необхідну кількість голосів. Чи зможуть мерія та Київрада відкласти непопулярне рішення?

«НЕСВОЄЧАСНІ» ПРОПОЗИЦІЇ, ЯКІ ДАВНО НАЗРІЛИ

З 15 липня поточного року у Києві планують запровадити нові тарифи на проїзд у комунальному громадському транспорті. Базова вартість однієї поїздки в метро, автобусах, тролейбусах, трамваях та фунікулері становитиме 30 гривень. Передбачено систему знижок залежно від кількості придбаних поїздок:

• 1–9 поїздок – 30 грн;
• 10–19 – 28,90 грн;
• 20–29 – 27,80 грн;
• 30–39 – 26,60 грн;
• 40–49 – 25,50 грн;
• 50 поїздок – 25 грн.

Також пропонується запровадити пересадковий квиток за 60 гривень, який дасть змогу необмежено пересідати між метрополітеном та наземним транспортом протягом 90 хвилин.

Вартість місячних проїзних квитків складатиме:

• 46 поїздок – 1088 грн;
• 62 поїздки – 1463 грн;
• 92 поїздки – 2156 грн;
• 124 поїздки – 2888 грн.

Безлімітний місячний проїзний квиток на всі види комунального транспорту коштуватиме 4 875 грн.

Для студентів та учнів зберігаються пільгові умови: студенти сплачуватимуть 50% вартості місячного проїзного, а школярі в період літніх канікул – 25% (протягом навчального року проїзд для них залишається безкоштовним).

Для туристів передбачені спеціальні безлімітні проїзні квитки:

• на 24 години – 375 грн;
• на 48 годин – 563 грн;
• на 72 години – 750 грн.

Поїздки, придбані за допомогою транспортної картки до 14 липня, будуть дійсні до 14 вересня 2026 року.

Введення нових тарифів заплановано на 15 липня, після завершення всіх регуляторних процедур та громадських консультацій. Мешканці міста мають можливість подавати свої пропозиції та зауваження до проєкту рішення до 1 червня через платформу forum.kyivcity.gov.ua.

Очікується, що пропозицій буде чимало, адже, з одного боку, кияни розуміють необхідність перегляду тарифів, які не змінювалися з 2018 року, а з іншого – виникають сумніви щодо своєчасності такого різкого підвищення в умовах воєнного стану. Водночас, гарантій покращення якості транспортних послуг ніхто не надає.

ВИРАХОВУЄМО СОБІВАРТІСТЬ ПОЇЗДОК: ЗАРПЛАТИ, АМОРТИЗАЦІЯ, ПОТОЧНІ ВИТРАТИ

Представники Департаменту економіки та інвестицій КМДА пояснюють необхідність оновлення тарифів прагненням наблизити їх до економічно обґрунтованого рівня та зростанням витрат транспортних підприємств. Серед ключових факторів – вартість електроенергії, пального, оплата праці, утримання інфраструктури, а також скорочення пасажиропотоку та велика кількість пільговиків.

Наразі вартість проїзду в Києві (8 грн за разову поїздку) є однією з найнижчих серед великих міст України. Влада намагається донести до громадян, що запропоновані 30 гривень є відносно поміркованим рішенням, оскільки економічно обґрунтований тариф значно вищий.

За розрахунками транспортних підприємств, у 2026 році вартість однієї поїздки в метро становитиме 64,60 грн, а в наземному комунальному транспорті – 44,14 грн.

«Підвищення тарифу – вимушений крок, але він залишатиметься дотаційним. Ми враховуємо складну ситуацію під час воєнного часу, але змушені підняти ціну, зважаючи на соціальні верстви населення. Кожен другий пасажир у Києві – пільговик, який користується транспортом безкоштовно. На жаль, столиця не отримує компенсацій за перевезення пільговиків», – зазначив міський голова Віталій Кличко.

Директор Аналітичного центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко вважає розрахунки столичних транспортників цілком обґрунтованими за поточних умов.

«Ще під час пандемії, коли різко скоротився пасажиропотік, собівартість однієї поїздки в метро сягала 23–25 гривень, що було втричі вище за чинний тариф. Зрозуміло, що за ці роки витрати зросли: інфляція, вартість пального та запчастин, підвищення заробітних плат. Витрати колосальні, пасажиропотік зменшився, а тариф залишився незмінним», – констатував експерт.

Водночас, на думку Сергієнка, різке підвищення може суттєво вдарити по кишенях деяких мешканців. Однак для більшості малозабезпечених категорій залишаться чинними пільги. Експерт нагадує, що порівняно з 2018 роком, коли діяли поточні тарифи, середні пенсії та зарплати в Україні зросли. Якщо у 2018 році середня зарплата становила 7 105 грн (приблизно 6050 ₴ за тодішнім курсом), то у березні цього року вона досягла 30 356 грн (приблизно 71500 ₴). У Києві цей показник ще вищий – близько 44 тис. грн ($1040).

В таких умовах міська влада не може далі дотувати вартість поїздок, як для тих, для кого 60 грн (у дві сторони) – значна сума, так і для тих, чиї доходи значно перевищують середні показники.

«Будь-яка місцева влада не зацікавлена у зростанні тарифів, оскільки це призводить до електоральних втрат. Тому міські голови та ради йдуть на таке лише в крайніх випадках, коли без цього вже не обійтися», – пояснює директор Інституту міста.

Експерт з громадського транспорту Дмитро Беспалов вважає, що в умовах війни та нерівномірності доходів киян підвищення могло б бути більш поміркованим – у межах 20–25 грн за поїздку.

«Київ, ймовірно, матиме один із найвищих, якщо не найвищий тариф в Україні. Це засмучує, адже головна властивість громадського транспорту – доступність. Запропонований тариф може суттєво вдарити по доступності», – прокоментував Беспалов.

Деякі експерти та представники громадськості також ставлять під сумнів коректність розрахунків собівартості, зокрема щодо включення амортизаційного складника. Це частина вартості транспортних засобів та обладнання, що зношується під час експлуатації. Майже 40% розрахункової собівартості перевезення одного пасажира в метрополітені – саме амортизаційний складник, який, за словами представників Київського метрополітену, впливає на безпеку руху та безперебійне живлення.

Однак є думка, що кияни вже сплатили за амортизацію під час будівництва станцій та тунелів.

«Тунелі та станції метро будували за кошти громади. Якщо включати амортизацію в тариф, киян змушуватимуть платити за це вдруге, але вже як пасажирів», – вважає голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів. Вона нагадує, що за чотири роки повномасштабного вторгнення Київський метрополітен отримав майже 8 млрд грн компенсацій з державного бюджету, які зазвичай не враховуються при обґрунтуванні тарифів.

ПОРІВНЯННЯ ВАРТОСТІ ПРОЇЗДУ: КИЇВ ТА ЄВРОПА

Експерти зазначають, що собівартість перевезень у європейських столицях також висока, проте частина витрат часто компенсується муніципальними коштами. Головна відмінність – у Європі стимулюють мешканців купувати довгострокові проїзні.

Наприклад, у Варшаві 20-хвилинний квиток коштує 3,40 зл. (близько 41 грн), 75-хвилинний – 4,40 зл. (близько 53 грн), 90-хвилинний – 7 зл. (близько 85 грн).

Хоча ці ціни вищі за запропоновані київські, слід враховувати, що польські квитки діють не лише у Варшаві, а й у передмістях. Для киян подорож до сусідніх населених пунктів вимагатиме додаткової оплати.

Крім того, у Варшаві пасажири можуть легко розрахувати найвигідніший для себе варіант поїздки, знаючи, що квиток гарантує доступ до потрібного місця протягом певного часу. У Києві ж 60-гривневий квиток, що дозволяє пересідати протягом 90 хвилин, не завжди гарантує вчасне досягнення пункту призначення, враховуючи час на пересадки та можливі затримки.

Ефективне використання квитків з обмеженим терміном дії вимагає чіткого дотримання графіків руху. Однак на багатьох київських маршрутах це не завжди вдається навіть у години з меншим трафіком.

Існують також проблеми з невиконанням запланованих рейсів, особливо у вечірній час. Жителі Оболоні, наприклад, відзначають, що деякі рейси автобуса №50 не виконуються, що може бути пов’язано з економією пального.

Важливим фактором під час війни є неможливість дістатися до метро під час повітряних тривог, що робить будь-які проїзні квитки менш актуальними.

Комфортність поїздок – ще один аспект. Багато київських трамваїв, тролейбусів та автобусів не обладнані кондиціонерами, на відміну від транспорту в європейських містах.

Особливо разюча різниця у вартості місячних проїзних. У Варшаві місячний квиток коштує 110–180 зл. (близько 1330–2175 грн), тоді як у Києві – 4 875 грн. Це означає, що для вигоди місячного абонемента киянину потрібно здійснити в середньому понад п’ять поїздок на день.

До того ж, мінімальна зарплата у Варшаві становить понад 43,5 тис. грн, а в Києві – близько 6,6 тис. грн (після сплати податків). Це означає, що після придбання проїзного у киянина залишається значно менше коштів на інші витрати.

Експерти висловлюють сподівання, що під час громадського обговорення влада піде назустріч киянам щодо стимулів для довгострокового користування громадським транспортом.

«Можливі варіанти знижок, адже підприємство-перевізник отримує кошти авансом. Можливо, будуть запропоновані додаткові дисконти, це варто обговорювати», – зазначає Олександр Сергієнко.

ГРОМАДСЬКІСТЬ СКАЗАЛА СВОЄ РІШУЧЕ «ПРОТИ»

Існує чимало питань, які потребують обговорення перед ухваленням остаточного рішення щодо підвищення вартості проїзду. Одним із них є розмір штрафів за безквитковий проїзд. Їхнє збільшення до 600 грн і вище може призвести до конфліктів із контролерами. Крім того, виникає питання щодо справедливості такого покарання порівняно з іншими адміністративними правопорушеннями.

Наприклад, штраф за перевищення швидкості на 20–50 км/год становить 340 грн. Хоча несплата за проїзд завдає економічних збитків, вона не несе такої загрози безпеці, як перевищення швидкості.

Петиція на сайті Київради із закликом зупинити підвищення тарифів до завершення воєнного стану швидко набрала необхідну кількість голосів.

Громадськість вимагає:

• Зупинити підвищення тарифів до завершення воєнного стану.
• Не запроваджувати запропоновані нові тарифи на час воєнного стану.
• Оприлюднити повні економічні розрахунки запропонованого тарифу.
• Розробити альтернативну модель фінансування громадського транспорту без різкого підвищення вартості проїзду, враховуючи можливості столичного бюджету.

За законом, Київрада має розглянути петицію не пізніше ніж за 10 робочих днів. Цей термін збігається з датою завершення подання пропозицій від громадськості.

Владислав Обух, Київ

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно важливою для всіх мешканців Києва, адже стосується їхніх щоденних витрат. Розуміння обґрунтованості запропонованих тарифів, порівняння їх з європейськими стандартами та знання про можливості вплинути на рішення міської влади через громадське обговорення та петиції дає змогу приймати зважені рішення та брати активну участь у житті міста.

Дізнатися більше на: www.ukrinform.ua