Кошти від союзників, найбільші міжнародні резерви, загальмування інфляції та незначний приріст ВВП – яким був цей рік для економіки України?

Україна пережила ще один важкий військовий рік. Непростим він був не тільки через питання безпеки, але і через суттєво посилені війною економічні небезпеки і ризики. Найбільш відчутними стали атаки по національній енергосистемі. Найбільшим побоюванням був ризик недостатнього фінансування через скорочення допомоги з боку союзників. Але тримаємось…

Укрінформ вирішив нагадати, що забезпечувало економічну та фінансову стабільність держави у неспокійному 2025-му.

МІЦНА ФІНАНСОВА «ОПОРА» ВІД СОЮЗНИКІВ

На четвертому році війни Україна інтенсивно збільшувала золотовалютні резерви. Цим, без сумніву, зобов’язані нашим міжнародним союзникам, багато з яких незважаючи на свої фінансові проблеми, внутрішній і зовнішній опір, не тільки зберегли, а й збільшували обсяги фінансової підтримки країні, яка протистоїть світовому агресору. Новий історичний максимум ЗВР – майже $55 мільярдів на 1 грудня. Це на понад $11 мільярдів більше, ніж було на початок року.

Союзники активізували допомогу восени. Наприклад: за даними НБУ, у листопаді на рахунки України надійшло понад $8,8 млрд від союзників і $332 млн від розміщення цінних паперів на ринку комерційних запозичень. Натомість за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті ми виплатили менше $500 млн. Плюс ще $282,6 млн Україна сплатила за попередні позики Міжнародному валютному фонду. Навіть з урахуванням чистого продажу НБУ валюти на міжбанку – $2,7 млрд – надходження більш ніж вдвічі перевищували розмір витрат.

Загалом же у 2025-му Україна отримала від союзників майже $40 млрд. Близько $29 з них – від ЄС.

І найважливіше: під кінець року після досить напружених для нас обговорень та пошуку компромісів Євросоюз прийняв рішення про продовження надання Україні всебічної фінансової допомоги на 2026-2027 роки – загалом 90 млрд євро. Це, безперечно, додало впевненості у найближчій перспективі.

ВЗАЄМОДІЯ З МВФ: ПЕРЕД ПОЧАТКОМ НОВОЇ ПРОГРАМИ

Окремо – про цьогорічну взаємодію Києва з Міжнародним валютним фондом. В рамках поточної програми EFF Україна двома траншами – навесні та влітку – отримала від Фонду приблизно $900 млн. У порівнянні з фінансовою допомогою від ЄС сума нібито незначна. Але саме продовження взаємодії з МВФ, як правило, є сигналом для світу про те, що з країною-реципієнтом можна мати справу, а це «притягує» до неї інші кредити та інвестиції. І підтримка Фондом України дійсно безпрецедентна. Адже донедавна політика цієї фінансової установи взагалі не передбачала жодної співпраці з країнами, які знаходяться у стані війни. Для нас же зробили виняток.

І хоча Україна ще не вибрала кредитну квоту в межах поточної програми співпраці – йдеться орієнтовно про $5 млрд, які, за попередніми планами, мали надійти чотирма траншами до весни 2027 року, Україна звернулася до союзників із запитом про підготовку нової програми підтримки на кілька наступних років.

І в листопаді нам запропонували таку програму обсягом трохи більше $8 млрд. При цьому Україна зобов’язалася задля посилення фіскальної стійкості реалізувати низку непопулярних податкових реформ. Зокрема, запровадити оподаткування доходів від цифрових платформ, скасувати пільги при розмитненні недорогих посилок, ввести ПДВ для частини ФОПів-спрощенців. Пошук рішень та компромісів – вже у 2026-му. Тоді ж (є ймовірність, що навіть у січні) Фонд оголосить про офіційний старт нової програми, яку поки що затверджено лише на рівні експертів.

КУРСОВІ РЕКОРДИ ЄВРОВАЛЮТИ

Цього року на вітчизняний валютний ринок суттєво впливало постійне послаблення американського долара відносно інших світових валют. Власне, значною мірою саме через це офіційний курс євро в Україні кілька разів оновлював історичний рекорд. До найвищого поки що показника – 49,68 грн/€, – європейська валюта піднімалася на Різдво, 25 грудня. Попередній рекорд – 49,67 грн/€, встановлений 17 числа, протримався менше тижня. Банки ж зараз продають євро дорожче психологічної позначки у 50 гривень.

Аналітики пояснюють подорожчання євро поступовим зниженням облікової ставки Федеральної резервної системи США, через що долар на глобальному ринку й слабшав проти євро та інших світових валют. А ще при цьому рекордно дорожчали золото (піковий показник – понад $4500 за унцію), срібло (майже $80) та інші дорогоцінні метали.

ІНФЛЯЦІЯ: ПРИБОРКАННЯ «НЕПОКІРНОЇ»

Національний банк цьогоріч продовжив реалізовувати консервативну монетарну політику. Попри експертні прогнози, що ось-ось країна знову повернеться до періоду поступового зниження облікової ставки, у 2025-му цього так і не сталося. У новий рік входимо зі «старим» показником у 15,5%. На такому рівні він із березня – після того, як реагуючи на інфляційні та інші виклики, регулятор змушений був, починаючи з осені 2024-го, у кілька прийомів ставку рефінансування підвищувати. Разом з іншими заходами це допомогло сповільнити зростання інфляції і майже повернути її до однозначного показника. Хоча, за прогнозами, вона все ж трохи перевищить 10%, однак буде меншою, ніж за підсумками минулого року (12% – споживча і 10,7% – базова інфляція).

У 2025-му довелося неодноразово переглядати прогнози щодо зміни обсягів національного валового продукту. Якщо наприкінці минулого року багато хто прогнозував цьогорічне економічне зростання у межах 3-3,5%, то, за останніми розрахунками НБУ, цей показник навряд чи перевищить 1,9%.

А деякі з незалежних експертів стверджують, що результат може виявитися ще гіршим.

Зрозуміло, найбільше на економічну активність та обсяги ВВП впливають продовження повномасштабної російської агресії проти України та посилення ворожих ударів по енергоінфраструктурі, газовидобутку, логістиці, оборонному та цивільному виробництву.

Обсяги товарного експорту з України, попри забезпечену Силами Оборони стабільну роботу морського коридору (хоча портова інфраструктура також неабияк потерпала від ворожих атак), на жаль, скорочувалися. Як через руйнування виробничих потужностей, так і через погіршення умов для постачання агротоварів на ринки ЄС і зниження попиту на продукцію металургії.

Із 6 червня припинив діяти «торговий безвіз» – автономні торговельні заходи, запроваджені для українських товарів після початку повномасштабної російської агресії. Євросоюз повернувся до квотування 36 категорій продукції, як це передбачено статтею 29 Угоди про асоціацію з Україною. Завдяки дії АТЗ, нагадаємо, українські аграрії і трейдери додатково заробляли до $5 млрд на рік. Починаючи з літа, ці можливості обмежені. Сподіваємося, вплив скасування преференцій дещо послабить оновлена угода про торгівлю з ЄС, затверджена наприкінці жовтня.

Поки що ж маємо перманентне зростання дефіциту поточного рахунку платіжного балансу країни. За перші десять місяців року цей показник сягнув $30 млрд. У тому числі, й через збільшення імпорту – зокрема, обладнання і товарів, необхідних для відновлення енергетики та підтримки енергозабезпечення громад, виробництв і домогосподарств.

Такі ж ризики, якщо не буде досягнуто мирних домовленостей, збережуться і наступного року. НБУ прогнозує зростання реального ВВП України приблизно на такому ж рівні, як і цьогоріч, – у межах 2%.

СКАНДАЛИ РОКУ: ЯК НА ЕКОНОМІКУ ТА ФІНАНСИ ВПЛИНУВ «МІНДІЧГЕЙТ»

Ще одна подія, про яку варто згадати, аналізуючи економічні та фінансові тенденції 2025-го, – так званий «Міндічгейт». Адже через цей скандал, що розгорівся восени після того, як стало відомо про масштабні зловживання в енергетиці, ми ризикували взагалі залишитися без фінансової підтримки від союзників. Принаймні, була ймовірність зменшення обсягів допомоги – тим паче, після ще «свіжих» липневих подій довкола спроб «приручити» НАБУ і САП. Багато критиків на Заході намагалися скористатися скандалом, щоб дискредитувати Україну і домогтися обмеження її підтримки. На щастя, цього не сталося.

А влада зробила необхідні висновки. Зокрема, в країні стартувало масштабне перезавантаження наглядових рад державних підприємств – почали з енергетики (компанії «Центренерго», «Оператор ГТС», «Оператор ринку», «Енергетична компанія України», «Українські розподільні мережі», «Енергоатом») та оборонного сектору.

Завершення цього процесу – одне із завдань на наступний рік. Рік, який для вітчизняної економіки і для всіх українців може виявитися ще важчим, ніж нинішній.

Владислав Обух, Київ

Перше фото: Unsplash