Євроінтеграційні дивіденди: Як Україна отримає 90 мільярдів євро від ЄС

Україна ратифікувала угоду про отримання макрофінансової допомоги на 90 мільярдів євро в межах програми ЄС “Ukraine Facility”. Це не означає автоматичного надходження коштів; навпаки, кожна виплата супроводжуватиметься виконанням конкретних завдань, визначених у меморандумі з Євросоюзом. Ця програма стане черговим випробуванням нашої спроможності впроваджувати реформи та знаходити внутрішні ресурси в умовах війни. Ігнорування або зволікання з виконанням зобов’язань може призвести до затримок у надходженні траншів, як це вже траплялося з попередніми програмами допомоги. Минулого року через повільне реформування країна недоотримала близько 3,6–3,7 мільярда євро. Як уникнути подібних помилок, втілюючи умови нового меморандуму з ЄС?

Завдання для отримання макрофінансової допомоги

Кошти, що надходитимуть траншами протягом 2026–2027 років, спрямують на покриття дефіциту бюджету, забезпечення макроекономічної стабільності та зміцнення оборонно-промислового комплексу.

«Угода створює правову основу для отримання 90 мільярдів євро. Ці кошти будуть розподілені таким чином: 60 мільярдів євро на посилення оборонно-промислового потенціалу України та 30 мільярдів євро — на бюджетну підтримку», — пояснив Міністр фінансів Сергій Марченко.

Очікується, що перші перерахування коштів відбудуться вже в червні. Якщо Україна своєчасно виконуватиме умови для отримання траншів, загальна сума позики буде розподілена порівну: 45 мільярдів євро (приблизно 2 трлн 221 мільярд гривень за середньорічним курсом) цьогоріч і стільки ж – наступного. Зокрема, у 2026 році планується отримати до 28,3 мільярда євро на закупівлю озброєння та 16,7 мільярда євро — як макрофінансову підтримку.

Фінансування бюджетної частини здійснюватиметься через два механізми: до 8,35 мільярда євро — як пряма макрофінансова допомога, та додатково до 8,35 мільярда євро — через механізм Ukraine Facility.

Отже, для отримання цих коштів Україні доведеться не лише продовжувати впровадження реформ, передбачених угодою Ukraine Facility, а й виконувати додаткові завдання, визначені новим меморандумом з ЄС. Значна частина цих завдань співпадає зі структурними маяками, затвердженими в межах поточної програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. З одного боку, це може спростити процес, але з іншого — підвищує ціну помилки, оскільки невиконання зобов’язань за однією програмою може призвести до затримок виплат за іншими.

Умова для першого траншу: Максимальна мобілізація внутрішніх ресурсів

Надання першого траншу макрофінансової допомоги залежить від виконання Україною домашніх завдань щодо максимальної мобілізації внутрішніх доходів. Перша вимога — реєстрація в парламенті законопроєкту про оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для безпеки та оборони. Україна формально виконала цю умову, подавши відповідний проєкт до Верховної Ради. Однак, попри реєстрацію та навіть спробу винести його на голосування, народні обранці його не підтримали. Хоча це не стане перешкодою для отримання першого траншу кредитної підтримки від ЄС, у майбутньому це може загальмувати як виконання цієї програми, так і надходження допомоги від МВФ та Євросоюзу за механізмом Ukraine Facility.

Аналогічна ситуація стосується подання до парламенту законопроєкту про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Розгляд цього документа у другому читанні у травні кілька разів переносили. Неухвалення цього документа може стати на заваді отриманню другого траншу за цією програмою.

Натомість, вимога про продовження на 3 роки дії військового збору (військового податку) на рівні 5% Україною виконана. Також виконано умови щодо призначення нового постійного голови Державної митної служби та підготовки проєкту нового Митного кодексу України, який сприятиме гармонізації національного митного законодавства з Митним кодексом ЄС (Регламент (ЄС) № 952/2013).

Під час переговорів про кредитну підтримку європейські партнери також розраховували на ухвалення оновленої Стратегії управління державними фінансами (УДФ), яка визначатиме середньострокові пріоритети реформування, та плану дій щодо її впровадження. Уряд впорався і з цим завданням, як і з ухваленням постанови «Про затвердження Порядку розроблення, моніторингу та оцінки результатів реалізації стратегій, що є основою для формування пропозицій щодо публічних інвестицій» разом із відповідним планом дій. Це створює політичне підґрунтя для розроблення секторальних стратегій державних інвестицій для врахування циклу РІМ (реформи управління публічними інвестиціями) на 2027–2028 роки.

Таким чином, з першим траншем макрофінансової допомоги (3,2 мільярда євро) проблем не очікується. За інформацією джерел у Єврокомісії, кошти мають надійти приблизно в середині червня, як і 5,9 мільярда євро на оборонні потреби. Речник Європейської Комісії Балаш Ужварі зазначив, що «ще належить виконати кілька процедурних і технічних кроків щодо кредитної угоди».

Умови для другого траншу: Баланс доходів та витрат

Для отримання наступного траншу макрофінансової допомоги Україні необхідно виконати, зокрема, такі завдання:

• Подати до ВР пропозиції про узгодження системи корпоративного оподаткування України зі Статтею 4 Директиви ЄС щодо боротьби з ухиленням від сплати податків (Директива Ради (ЄС) 2016/1164).
• Запровадити оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.
• Ухвалити закон про оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони.
• Оновити систему оцінювання майна. Триває робота в цьому напрямку: зареєстровано законопроєкт №13435 «Про оцінку майна», який готують до повторного першого читання, а також альтернативний законопроєкт «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (№13435-1).

Деякі інші завдання покладаються на Державну податкову службу, яка має покращити дотримання податкового законодавства.

Другий напрям — забезпечення сталості та ефективності державних витрат у сфері управління державними інвестиціями (РІМ), протидії ухиленню від сплати податків, а також ухвалення Бюджетної декларації на 2027–2029 роки з відповідними показниками доходів та видатків. Терміни підтискають: за законом Кабмін має схвалити та передати парламенту Бюджетну декларацію до 1 червня.

Третій напрям — реформування системи управління державними фінансами. Мінфін має затвердити оновлений План цифрового розвитку Державної митної служби України до 2030 року, а Верховна Рада — призначити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України.

Умови для третього траншу

Для отримання третього траншу макрофінансової підтримки Україні необхідно:

• Реформувати спрощену систему оподаткування, щоб уникнути її використання для дроблення бізнесу. Очікується, що це забезпечить додаткові надходження щонайменше у 70 мільярдів гривень на рік.
• Ухвалити закон про спрощення адміністрування ПДВ для фізичних осіб-підприємців (Мінфін вже готує відповідні пропозиції).

Якщо голоси для полегшення адміністрування та звітності ФОПів у парламенті, ймовірно, знайдуться, то для реформування «спрощенки» уряду доведеться докласти значних зусиль, щоб переконати політиків. Разом з ідеєю скасування пільг при оподаткуванні міжнародних посилок, це видається чи не найскладнішим завданням для досягнення критеріїв, необхідних для отримання макрофінансової підтримки в межах європейської позики.

Також непростим завданням буде ухвалення нового Митного кодексу України, зважаючи на обсяги документа та потенційно велику кількість поправок. Інші завдання виглядають технічно простішими, хоча і не менш масштабними та значущими для подальшої євроінтеграції.

Як витрачатимемо отримані кошти

Одночасно з ратифікацією угоди про позику від європейських партнерів, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про внесення змін до держбюджету-2026 у зв’язку із запланованими надходженнями фінансової підтримки від ЄС.

Очікується, що цьогорічні бюджетні доходи зростуть на 2 трлн 291 мільярд гривень. Це зумовлено фінансовою підтримкою Євросоюзу (механізм посиленого співробітництва) у розмірі 2 трлн 221 мільярд гривень, додатковими надходженнями в межах виконання Плану України (ініціатива ЄС Ukraine Facility) у розмірі 47,7 мільярда гривень та збільшенням надходжень від ПДФО завдяки підвищенню грошового забезпечення військових на 22,6 мільярда гривень. Таким чином, загальний обсяг доходів сягне майже 5,196 трлн гривень.

Левова частка додаткового ресурсу піде на фінансування сектору безпеки та оборони. Зростання становить 1 трлн 560 мільярдів гривень. Загальний ресурс на оборонні потреби у 2026 році збільшиться до 4 трлн 367 мільярдів гривень. Це включає +174,3 мільярда гривень на грошове забезпечення військовослужбовців, +1 трлн 371 мільярд гривень на озброєння та військову техніку, +14,6 мільярда гривень на резерв для сектору безпеки та оборони.

Водночас 40 мільярдів гривень додатково передбачили на стійкість регіонів до зими. «Нова програма включатиме: резервну генерацію, котельні, захист критичної інфраструктури — щоб люди мали світло та тепло», — додали в Міністерстві фінансів.

Деякі депутати та експерти розкритикували пропозицію спрямувати 40 мільярдів гривень до Резервного фонду Кабінету Міністрів, вважаючи, що ці кошти забрали з оборонних потреб. У Мінфіні пояснюють таку пропозицію необхідністю «оперативного реагування на непередбачувані виклики воєнного часу».

Втім, оскільки бюджетний законопроєкт ухвалено лише в першому читанні, навколо цього пункту, ймовірно, ще триватимуть дискусії.

Владислав Обух, Київ

Перше фото: Alexa from Pixabay

Порада від Business News:

Ця новина є надзвичайно важливою для України, адже вона окреслює шлях отримання значної фінансової підтримки від Європейського Союзу. Розуміння умов та вимог для кожного траншу допоможе бізнесу та державним органам краще планувати свою діяльність, адаптуватися до необхідних реформ та забезпечити стабільність фінансових потоків, що є критично важливим в умовах війни та повоєнного відновлення.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: www.ukrinform.ua