Бельгія, Франція, Німеччина та Італія найбільш відверто виступають проти арешту заморожених російських активів у Європейському Союзі (ЄС). Вони стурбовані можливими заходами у відповідь з боку Кремля, які можуть включати арешт активів їхніх компаній у Росії, що вже відбувається.

Таку заяву зробила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, повідомляє Укрінформ. Вона зазначила, що значна частина російських коштів зберігається в Euroclear, Clearstream та різних центральних банках, які вони не хочуть втрачати, і становить 300 мільярдів доларів.

«Основними противниками конфіскації активів у Європі є Бельгія, оскільки їхні кошти зберігаються в Euroclear, а також Франція, Італія та Німеччина. Вони побоюються, що активи їхніх компаній можуть бути конфісковані в Російській Федерації. Наш аргумент полягає в тому, що ці дії жодним чином не стримують Російську Федерацію. Вони вже конфіскували та продовжуватимуть конфісковувати активи у тих, кого вони називають недружніми країнами», – заявила Мудра.

Недостатня політична воля
Мудра наголосила, що окрім економічних факторів, існує ще одна проблема – брак політичної волі у нинішніх лідерів європейських країн конфіскувати російські активи. Вони стурбовані тим, що такий крок може створити прецедент, який згодом може бути використаний проти них.

Мудра наголосила, що Україна не вимагає негайного переказу всіх 300 мільярдів доларів одним платежем. Натомість пропонується зберігати ці кошти у спеціально виділеному фонді в Європі, який би ефективно управляв грошима для оптимізації прибутковості України.

«Ці кошти можна ефективно управляти, щоб забезпечити максимальну вигоду для України. Це має слугувати основою для виконання рішень компенсаційної комісії, яку ми також створюємо», – зазначив заступник керівника ОП.

Загальна сума залишається недостатньою
Мудра підтвердила, що ця дискусія стосується виключно суверенних активів Російської Федерації (зокрема, коштів Центрального банку Російської Федерації), виключаючи приватні активи, що належать російським фізичним або юридичним особам. Однак вона зазначила, що навіть цих 300 мільярдів доларів не покриє загальних збитків:

Згідно з оцінками Світового банку та Європейської комісії, збитки, завдані Україні, вже оцінюються приблизно в 586 мільярдів доларів. Якщо врахувати втрати з 2014 року, ця цифра може зрости до 1 трильйона доларів.
У цьому контексті Україна вивчає інші шляхи отримання коштів, окрім конфіскації заморожених активів. Це включає потенційне запровадження спеціального податку, наприклад, на продаж російської нафти та нафтопродуктів, або зборів на прибуток, отриманий Російською Федерацією від певних галузей промисловості.

Поточне використання російських активів для підтримки України
Відразу після початку повномасштабної агресії Росії у 2022 році країни G7 заморозили активи Центрального банку Росії на суму близько 300 мільярдів доларів. Майже 200 мільярдів доларів з цієї суми зберігаються в центральному депозитарії в Бельгії – Euroclear.

У 2024 році країни G7 досягли угоди щодо рамкових умов використання надходжень від цих активів для допомоги Україні у виплаті позик на суму 50 мільярдів доларів. Однак «основні» активи залишаються недоторканими.

Загалом, план має на меті надати Україні 50 мільярдів доларів з доходів від конфіскованих активів. Значна частина цієї суми – 40 мільярдів доларів – буде надана порівну США та Європейським Союзом.

Источник