Аналізуємо, як публічне протистояння між керівництвом Укрпошти та Національним банком України може вплинути на реалізацію амбітної ідеї створення поштового банку.

Наприкінці березня поточного року загострилася тривала суперечка між Національним банком України (НБУ) та акціонерним товариством “Укрпошта” щодо перспектив надання державному поштовому оператору обмеженої банківської ліцензії. Цьому передувало накладення на компанію штрафу за ненадання необхідних документів на запит регулятора. Подальший обмін гострими публічними коментарями між представниками Нацбанку та керівництвом Укрпошти, що навіть торкнувся персоналій, навряд чи сприяє конструктивному діалогу щодо створення в Україні так званого банку фінансової інклюзії, хоча сама ідея такого банку знаходить широку підтримку.

Банк фінансової інклюзії: від концепції до законодавчої бази

Вже близько восьми років “Укрпошта” активно просуває ідею створення на своїй базі “поштового” банку, покликаного забезпечити фінансову інклюзію. Отримавши обмежену банківську ліцензію, поштовий оператор міг би розширити спектр послуг, пропонуючи базові фінансові сервіси, особливо в сільській місцевості та на прифронтових територіях, де діяльність традиційних банків є невигідною або ризикованою. Це стало б можливим завдяки розгалуженій мережі відділень “Укрпошти” та налагодженій логістичній інфраструктурі.

За словами генерального директора “Укрпошти” Ігоря Смілянського, компанія має 25 тисяч точок присутності по всій країні, що охоплюють “кожен куточок, від міст до найвіддаленіших куточків, включаючи прифронтові території”. Це дозволило б громадянам отримувати пенсії, соціальну допомогу, здійснювати банківські перекази, знімати готівку, відкривати рахунки, оформлювати депозити чи кредити, а також сплачувати комунальні послуги. “Укрпошта” оцінює потенційну економію для держави від впровадження такої системи щонайменше у 5 мільярдів гривень протягом наступних трьох-чотирьох років за рахунок оптимізації доставки соціальних виплат.

Відсутність публічних заперечень з боку влади щодо цієї ініціативи, а також активна робота урядовців та парламентарів над створенням відповідної законодавчої бази з 2020 року свідчили про підтримку ідеї. У травні 2020 року Верховна Рада попередньо схвалила законопроєкт, який мав надати “Укрпошті” право надавати фінансові послуги, зокрема випускати платіжні картки та залучати депозити. Однак, документ так і не пройшов остаточне ухвалення.

Наприкінці 2021 року “Укрпошта” домовилася про придбання “Альпарі Банку” за 260 мільйонів гривень (приблизно 6,5 млн доларів США), аби пришвидшити процес отримання банківської ліцензії. Антимонопольний комітет надав дозвіл на цю угоду, але остаточне рішення залишалося за Національним банком. На жаль, початок повномасштабного вторгнення Росії перервав ці плани, і угоду не було завершено. У 2024 році “Альпарі Банк” відмовився від ліцензії та був ліквідований. Також не склалося з продажем Першого інвестиційного банку (PINbank), який придбали польські інвестори.

У червні 2025 року Верховна Рада остаточно затвердила законопроєкт №13018-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні”, який передбачає створення нового типу фінансової установи – Банку фінансової інклюзії (БФІ).

Основна мета БФІ – забезпечити доступ до фінансових послуг для громадян, які проживають у віддалених селах, прифронтових районах, на звільнених територіях, а також для соціально вразливих та маломобільних груп населення.

На початку 2026 року закон набув чинності після підписання Президентом.

Варто зазначити, що хоча ідея створення “поштового банку” на базі “Укрпошти” активно обговорювалася, закон про БФІ надає право на їх створення не лише поштовим операторам, а й іншим компаніям, включаючи представників роздрібної торгівлі, аптечних мереж та АЗС.

Ключовою умовою для отримання ліцензії на створення БФІ є відповідність усіх вимог, встановлених Національним банком, зокрема щодо пруденційних нормативів та вимог до корпоративного управління.

“Не передбачається жодних послаблень щодо акціонерного капіталу, ліквідності, корпоративного управління, системи управління ризиками, системи внутрішнього контролю тощо. Зберігаються й вимоги до ділової репутації акціонерів та керівництва установи”, – наголошують у НБУ.

Саме невідповідність низці пруденційних вимог, на думку регулятора, є причиною його нинішнього заперечення проти швидкого створення першого в Україні банку фінансової інклюзії на базі “Укрпошти”.

Публічний конфлікт між регуляторами

У серпні 2025 року Національний банк звернув увагу Прем’єр-міністерки Юлії Свириденко на збитковість та недостатню капіталізацію АТ “Укрпошта”. За розрахунками регулятора, компанії бракувало щонайменше 820 мільйонів гривень (приблизно 20,5 млн доларів США) для відповідності нормативам власного капіталу. З огляду на зростання збитків підприємства з 869,5 мільйонів гривень до понад 1,4 мільярда гривень у першому кварталі 2025 року, компанія не мала змоги нарощувати капітал шляхом операційної діяльності, що свідчило про необхідність докапіталізації.

“Укрпошта” відкинула твердження про необхідність термінової докапіталізації. Ігор Смілянський зазначив, що компанія своєчасно обслуговує банківські кредити, а кредитори, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку, ретельно відстежують її фінансовий стан. Він також підкреслив, що “Укрпошта” вчасно виплачує заробітну плату та відновлює зруйновані відділення.

Компанія пояснила негативний фінансовий результат зміною методології розрахунків НБУ, а не проблемами в операційній діяльності. Збитки, за їхніми словами, виникли переважно через курсові різниці та амортизацію інвестицій у модернізацію логістичної інфраструктури.

Натомість Нацбанк наполягає на реальності фінансових проблем “Укрпошти”, які, на думку регулятора, є перешкодою для отримання компанією банківської ліцензії і можуть становити один із ключових фінансових ризиків у 2026 році.

Ці побоювання знайшли відображення і в проєкті Державного бюджету на 2026 рік. У пояснювальній записці зазначалося, що збитки “Укрпошти” за період повномасштабної війни перевищили 2,5 мільярда гривень, капіталізація знизилася в 13 разів, а потреби в докапіталізації зросли щонайменше до 826 мільйонів гривень (приблизно 20,65 млн доларів США).

“Укрпошта” продовжує працювати над отриманням обмеженої банківської ліцензії, запевняючи, що готова запустити фінансовий сервіс протягом 2-3 місяців після її оформлення.

Компанія також зазначила, що її фінансовий результат у четвертому кварталі 2025 року суттєво покращився: чистий прибуток сягнув майже 260 мільйонів гривень (приблизно 6,5 млн доларів США), що на 69% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Цьому сприяли додаткові доходи від продажу майна підприємства на суму 168 мільйонів гривень.

Незважаючи на це, Національний банк зберігає свою позицію щодо фіскальних ризиків, пов’язаних із створенням БФІ на базі “Укрпошти”.

Регулятор також критикує систему корпоративного управління та внутрішнього контролю в АТ “Укрпошта”, вважаючи її потенційним системним ризиком для платіжної інфраструктури країни. 16 березня Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ наклав на “Укрпошту” штраф у розмірі 255 тисяч гривень за ненадання запитуваної інформації та документів у встановлені строки.

Національний банк стверджує, що корпоративне управління в “Укрпошті” не відповідає нормативним вимогам та міжнародним стандартам. “Тривала відсутність сформованої наглядової ради, неналежний розподіл повноважень, одноосібне керування установою гендиректором, який виконує частину функцій наглядової ради, призвели до комплексних проблем у роботі компанії”, – зазначають у НБУ.

У “Укрпошті” розцінили критику регулятора та штрафні санкції як тиск на компанію і спробу заблокувати створення “Укрпошта Банку”. Ігор Смілянський, підкресливши, що це його особиста думка, заявив, що НБУ виходить за межі своїх повноважень, намагаючись контролювати не лише призначення, а й діяльність членів наглядових рад. Через це “Укрпошта” відмовилася надавати документи, що стосуються роботи наглядової ради, вважаючи це порушенням принципів корпоративного управління.

Згодом генеральний директор “Укрпошти” знову, цього разу у більш різкій формі, розкритикував дії Національного банку та його керівника Андрія Пишного, додавши до свого висловлювання чимало особистих зауважень.

Попри позицію сторін, очевидно, що створення банку фінансової інклюзії в Україні, особливо на базі державного поштового оператора, що було б одним із найкращих варіантів, відкладається. Альтернативні варіанти, як-от створення БФІ на базі мереж аптек, АЗС чи роздрібної торгівлі, також потребують ретельного вивчення.

“Поштовий банк” в Україні: бути чи не бути?

Ігор Смілянський раніше неодноразово заявляв про здатність “Укрпошти” вирішити проблему недостатнього капіталу шляхом продажу непрофільних активів. Покращення фінансових показників компанії в останньому кварталі 2025 року свідчить про ефективність такого підходу, однак його довгострокова стійкість залишається під питанням.

Малоймовірною вважається і докапіталізація АТ “Укрпошта” з боку держави. Хоча 826 мільйонів гривень (приблизно 20,65 млн доларів США) не є надмірною сумою, Україна в нинішніх умовах, особливо з огляду на домовленості з Міжнародним валютним фондом, навряд чи зможе виділити ці кошти.

Фінансовий аналітик Михайло Демків у коментарі Укрінформу висловив сумніви щодо докапіталізації банку державою: “Ніхто не вноситиме в його капітал “живі” гроші чи ОВДП. Саме в цьому полягає страх регулятора – зіткнутися із ситуацією, коли банк буде створено, і він потребуватиме подальшого фінансування”.

Національний банк вважає, що створення БФІ на базі “Укрпошти” потребуватиме значних стартових інвестицій та постійного поповнення обігових коштів, що може стати проблемою.

Ігор Смілянський оцінював потребу в інвестиціях для розвитку мережі та IT-складової приблизно в пів мільярда гривень. Однак, на думку НБУ, реальні витрати будуть значно вищими, враховуючи необхідність автоматизації системи фінансового моніторингу. Загальноприйнята практика свідчить, що побудова операційної моделі роздрібного банку, здатного обслуговувати мільйони клієнтів, потребує щонайменше мільярда гривень (приблизно 25 млн доларів США), а також суттєвого зростання операційних витрат.

Економічний експерт Борис Кушнірук вважає, що для конструктивного вирішення цього питання уряд має чітко визначитися з необхідністю докапіталізації “Укрпошти”. “Просто потрібно зрозуміти, чому “Укрпошта” залишається збитковою. Чи причина – питання менеджменту, чи це системні проблеми? З огляду на такий аналіз, мають ухвалювати рішення”, – зазначив він у коментарі Укрінформу.

Експерт підтримує ідею створення банку фінансової інклюзії на базі поштових організацій, враховуючи їхню широку мережу, досвід роботи з населенням та логістичні можливості. “Я прихильник того, щоб “Укрпошта” виконувала й частину банківських функцій. Безперечно, з належною системою нагляду та обмеженням ризиків. Сам підхід, згідно з яким поштові організації (не лише “Укрпошта”, а й “Нова пошта”, наприклад) повинні мати можливість проводити розрахунки, приймати депозити, здійснювати роздрібні валютообмінні операції, видавати кредити, є цілком нормальним”, – упевнений Борис Кушнірук.

Ще одне застереження регулятора стосується надмірної частки держави в банківському секторі.

Михайло Демків не вбачає у цьому значної проблеми, зазначаючи: “Що стосується збільшення державної частки в банківській системі, то це питання методології. Виручка “Укрпошти” від надання фінансових послуг становить значну частину загального доходу. З отриманням компанією ліцензії ми рахуватимемо на один банк із державним капіталом більше й додаватимемо його активи до загальної частки держави. Але фактично вони вже там є”.

Аналітики також розглядають агентську модель, за якою “Укрпошта” могла б надавати фінансові послуги як агент банків-партнерів, не створюючи власного банку. Це б не потребувало додаткових державних інвестицій. Однак “Укрпошта” вважає такий підхід збитковим для компанії, наполягаючи, що отримання банківської ліцензії є запорукою стабільного фінансового стану компанії та якісних інклюзивних фінансових послуг для громадян.

За даними НБУ, “Укрпошта” досі не подала пакет документів для отримання обмеженої банківської ліцензії.

Владислав Обух, Київ

Перше фото: Facebook/Igor Smelyansky

Порада від Business News:

Ця новина є надзвичайно важливою для розуміння перешкод, що стоять на шляху розвитку фінансової інклюзії в Україні, зокрема через потенційне створення “поштового банку”. Інформація про конфлікт між “Укрпоштою” та НБУ, а також аналіз фінансового стану компанії та законодавчих вимог допоможуть вам краще орієнтуватися в цій складній ситуації. Це також нагадування про те, як важливо мати чіткі правила гри та конструктивну взаємодію між державними інституціями для успішної реалізації важливих для суспільства проєктів.

За матеріалами: www.ukrinform.ua