Боржник не платить. Що далі: як банки насправді повертають проблемні активи

Видати кредит – це лише пів справи. Значно складніше повернути кошти, коли позичальник стикається з фінансовими труднощами, особливо це стосується значних корпоративних заборгованостей. У таких ситуаціях рідко спрацьовує проста схема: позичальник не платить – банк конфіскує заставу – гроші повернені. Між цими етапами можуть пролягати місяці, а то й роки переговорів, судових процесів та роботи з активами.

Банки мають у своєму арсеналі цілий спектр інструментів для врегулювання проблемних боргів. До них належать реструктуризація, позасудове врегулювання, стягнення застави, продаж права вимоги, проведення відкритих торгів, судові процедури та суброгація. Не існує універсального рішення; кожне питання вирішується прагматично, з метою максимізувати повернення коштів та мінімізувати збитки.

Коли суд – не перший варіант

Якщо бізнес переживає тимчасові труднощі, але продовжує функціонувати, реструктуризація може виявитися ефективнішою, ніж тривалий конфлікт. Банк може запропонувати зміну графіка погашення або переструктурувати зобов’язання, якщо це створює реальні передумови для повернення коштів.

Стягнення застави: не завжди шлях до швидких грошей

Якщо домовитися не вдається, вступають у дію інші механізми, наприклад, використання застави. Однак наявність заставного майна не гарантує миттєвого повернення грошей. Його потрібно юридично відібрати, оцінити, оформити належним чином та реалізувати. Адже банк не зацікавлений у володінні заводами, складами чи земельними ділянками – його основна мета перетворити ці активи назад на ліквідні кошти.

Продаж права вимоги та відкриті торги

Іншим дієвим варіантом є продаж права вимоги. Це означає, що банк передає інвестору право вимагати погашення боргу. Для банківської установи це можливість отримати кошти оперативно, уникнувши тривалого процесу самостійного стягнення.

Саме тому відкриті торги набувають особливого значення. Залучення конкуренції серед потенційних покупців дозволяє ринку об’єктивно оцінити вартість активу та підвищує шанси на отримання вигіднішої пропозиції. Для державних банків прозорість таких процедур є надзвичайно важливою, адже йдеться про розпорядження державним капіталом.

Інші механізми повернення боргів

Існують і менш поширені, але дієві методи. Один із них – суброгація. Якщо максимально спростити, то за певних умов, передбачених законом чи договором, після виконання зобов’язання однією стороною, право відповідної вимоги переходить до неї. Це складне слово, але логіка зрозуміла: законодавство надає кредитору різноманітні інструменти для захисту своїх майнових інтересів та повернення вкладених коштів.

Практичний приклад: Укргазбанк

Масштаб такої роботи найкраще демонструється на реальних прикладах. Цього року Укргазбанк успішно забезпечив повернення понад 1,14 мільярда гривень проблемної заборгованості від ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД».

Таким чином, понад мільярд гривень перестав бути “проблемним” і повернувся у фінансовий обіг. Важливо зазначити, що повернення коштів не завжди означає повне завершення всіх юридичних процедур. Реалізація прав кредитора може тривати, і завдання банку полягає у максимально ефективному використанні всіх законних механізмів для захисту своїх інтересів.

Для державного банку це не просто питання покращення показників балансу. Повернені кошти мають потенціал для подальшого використання – фінансування бізнесу, енергетичних проєктів, інфраструктурних ініціатив та інших важливих для країни напрямків.

Зрілість фінансової установи

Ми часто говоримо про обсяги виданих банками кредитів, але значно менше уваги приділяємо ефективності процесів повернення коштів, коли стандартні сценарії не працюють. Саме тут часто проявляється справжня зрілість фінансової інституції.

Для Укргазбанку це також є ключовим фактором у контексті потенційного залучення стратегічного інвестора. Майбутній інвестор буде оцінювати не лише прибутковість та капіталізацію, але й якість активів, юридичні ризики, прозорість фінансової звітності та ефективність внутрішніх операційних процесів.

Отже, потужний банк – це не лише той, хто вміє успішно кредитувати. Це також фінансова установа, яка здатна ефективно управляти активами протягом усього їхнього життєвого циклу та забезпечувати повернення коштів навіть у найскладніших ситуаціях, коли прості рішення вже вичерпані.

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК». Ліцензія НБУ № 123 від 21.07.1993. Реєстраційний номер у Державному реєстрі банків № 183

Олександр Рогачов, директор Департаменту економічного врегулювання непрацюючих активів Укргазбанку

За матеріалами: Укргазбанк # Укргазбанк Місце для вашої реклами

Порада від Business News:

Ця інформація надає глибоке розуміння того, як банки, зокрема державні, працюють з проблемними активами. Знання цих механізмів може бути корисним як для корпоративних позичальників, які стикаються з труднощами, так і для інвесторів, що цікавляться фінансовим сектором. Особливо цінним є приклад Укргазбанку, який демонструє ефективність у поверненні значних сум, що свідчить про його надійність та професіоналізм.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: news.finance.ua