Енергетична стабільність: Ключ до економічного зростання України в умовах викликів

Наша здатність протистояти викликам сьогодення визначається не лише показниками валового внутрішнього продукту, але й ефективністю у захисті, відновленні та зміцненні енергетичної інфраструктури країни.

Попри те, що обстріли енергетичної системи часто асоціюються з відсутністю світла, роботою генераторів та перебоями в мережі, наслідки цих атак є набагато глибшими. Енергетичний сектор наразі становить один із найсуттєвіших макроекономічних ризиків для України, адже саме від нього залежать виробничі процеси, торгівля, логістика та експорт. Нестабільність енергосистеми призводить не лише до тимчасової темряви, але й до суттєвого зниження продуктивності національної економіки.

Згідно з оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), темпи зростання ВВП України сповільнилися до 1,8% у 2025 році, а прогнози на 2026 рік становлять лише 2,2%. Лише за умови завершення війни та початку масштабної відбудови, у 2027 році можливе прискорення до 4%. Банк чітко пов’язує таке невисоке зростання з дефіцитом кваліфікованої робочої сили, перебоями в електропостачанні та логістичними труднощами, спричиненими агресією Росії. Іншими словами, економіка демонструє вражаючу адаптивність до умов війни, але її потенціал для зростання обмежується вразливістю базової інфраструктури.

Виклики для галузей та зростання цін на товари

Для галузей, які споживають значну кількість енергії, таких як металургія, переробна промисловість чи харчове виробництво, безперебійне електропостачання є критично важливим для неперервності виробничих циклів. Здорожчання електроенергії або її нестабільність змушують бізнес скорочувати обсяги виробництва, закладати у собівартість ризики простоїв та інвестувати у власні джерела живлення.

Це неминуче призводить до зростання вартості готової продукції. Внаслідок цього українські товари втрачають цінову конкурентоспроможність на світових ринках, що негативно впливає на експортний потенціал країни. А експорт для України – це не лише джерело доходів від продажу продукції, але й важливе джерело надходження іноземної валюти, податкових надходжень, створення робочих місць та підтримання загальної фінансової стабільності держави.

Реакція бізнесу та ризики літнього періоду

Перед українським бізнесом постає складний вибір: або частково перекладати додаткові витрати на споживачів, підживлюючи інфляцію, або ж зменшувати власну прибутковість, відкладаючи розвиток, інвестиції та створення нових робочих місць. Для держави це також становить проблему, адже зниження фінансових показників бізнесу обмежує можливості для інвестицій, забезпечення зайнятості населення та підтримання стабільності державного бюджету.

Ці ризики не є гіпотетичними. Найближчим викликом є літній період. За прогнозами аналітиків DiXi Group, навіть за сприятливих погодних умов та відсутності нових пошкоджень енергосистеми, Україна може зіткнутися з дефіцитом потужності до 0,7 ГВт у пікові години споживання, а в умовах спеки цей показник може сягнути 2,4 ГВт. У найдраматичнішому сценарії, коли високі температури збігатимуться з новими руйнуваннями енергетичної інфраструктури, дефіцит може досягти 6,2 ГВт при загальному попиті 15,8 ГВт, що становить майже 40%. Хоча такий сценарій не є неминучим, він демонструє масштаб потенційних загроз.

Вплив енергетичних проблем на державний бюджет

Для державного бюджету ситуація означає зростання витрат на ремонт та захист енергетичних об’єктів, імпорт енергоносіїв та підтримку критичної інфраструктури. Водночас, уповільнене зростання бізнесу обмежує надходження податків. На цьому тлі ЄБРР нагадує, що дефіцит бюджету (без урахування грантової допомоги) становив 23,6% ВВП у 2025 році та, за прогнозами, залишиться на високому рівні – 19,3% ВВП у 2026 році.

Українська здатність до адаптації дійсно вражає: енергетики наполегливо відновлюють пошкоджені об’єкти, бізнес вкладає кошти в автономні джерела живлення, а громадяни пристосовуються до умов нестабільності. Проте, адаптація – це ще не повне відновлення. Вона дозволяє системі функціонувати, але часто ціною значних витрат для держави, бізнесу та населення.

Таким чином, справжня стійкість України сьогодні визначається не стільки показниками ВВП, скільки нашою спроможністю захистити, відновити та посилити енергетичну систему. Без стабільної роботи енергетики економіка може залишатися в режимі пристосування, але їй буде вкрай складно перейти від етапу “виживання” до фази сталого розвитку.

Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики

* Позиція автора може відрізнятися від офіційної думки агентства

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння глибинних економічних ризиків, пов’язаних із енергетичною безпекою України. Вона допомагає бізнесу оцінити потенційні виклики, пов’язані з перебоями електропостачання, і відповідно скоригувати свої операційні та інвестиційні плани. Для громадян це розуміння того, чому стабільність енергосистеми є фундаментальною для загального економічного відновлення та покращення якості життя.

Подробиці можна знайти на сайті: www.ukrinform.ua