Справжні причини дефіциту пшениці: чому найбідніші країни страждають найбільше

Професор економіки Массачусетського університету в Амхерсті, член Комісії з питань трансформаційної економіки Римського клубу — про справжні причини глобального дефіциту пшениці у найбідніших країнах

На противагу поширеній думці, конфлікт в Україні не спричинив глобального дефіциту пшениці. Незважаючи на стрімке зростання показників голоду у світі останніми роками, вирішення поточної продовольчої кризи вимагає концентрації на її справжніх першопричинах: фінансових маніпуляціях та корпоративних спекуляціях.

Продовольча криза: реальні причини

Останніми роками різке зростання вартості продуктів харчування, а також частіші й інтенсивніші природні катаклізми, такі як повені та посухи, викликали тривожні прогнози щодо майбутньої нестачі зерна. Це може стати катастрофою для найменш забезпечених та найвразливіших верств населення світу. Хоча зміна клімату є серйозною загрозою глобальній продовольчій безпеці у середньо- та довгостроковій перспективі, вторгнення росії в Україну часто називають безпосередньою причиною нинішньої кризи голоду. Проте, це радше відволікаючий маневр.

Вплив війни на експорт зерна

Безсумнівно, війна порушила експорт пшениці з росії та України — двох ключових світових виробників, що призвело до дезорганізації важливих торговельних зв’язків. Враховуючи, що на Україну та росію раніше припадало понад чверть світового експорту пшениці, політики та аналітики пояснювали зростання цін на початку 2022 року насамперед скороченням поставок через конфлікт.

Аналіз ринку пшениці: відшкодування цін та реальні поставки

Проте, хоча світовий індекс цін на пшеницю зріс приблизно на 23% за кілька місяців після російського вторгнення, вже у червні 2022 року ціни почали знижуватися. До грудня вони повернулися до докризового рівня. Навіть коли цю тенденцію було помічено, її пояснювали успіхом Чорноморської зернової ініціативи (BSGI), підтриманої Організацією Об’єднаних Націй, яка зняла російську блокаду експорту зерна з України. Натомість, нещодавній вихід росії з угоди викликав занепокоєння щодо її потенційних наслідків для глобальної торгівлі зерном.

Ці побоювання є хибними з двох причин:

• Стабільність світових поставок: Світові поставки пшениці, як загальний обсяг виробництва, так і обсяги продажів, залишалися стабільними від початку війни в Україні. Система сільськогосподарського ринку Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) за участю Міжнародної ради із зерна (IGC) демонструє, що в період з липня 2021 по червень 2022 року (коли ціни на пшеницю досягли піку) світове виробництво зросло на п’ять мільйонів тонн, а обсяги торгівлі збільшилися на три мільйони тонн. Запаси за той самий період також зросли (на три мільйони тонн). Зокрема, загальний обсяг постачання пшениці (виробництво плюс початкові запаси) перевищив використання на 275 мільйонів тонн. Цей профіцит суперечить поширеній думці про глобальний дефіцит. Аналогічні прогнози для періоду з липня 2022 по червень 2023 року також вказують на перевищення пропозиції над попитом.
• Глобальне виробництво та компенсація дефіциту: Уряди та медіа часто зосереджуються на конкретних регіональних дефіцитах, ігноруючи зростання виробництва та торгівлі в інших частинах світу. Пшениця вирощується глобально, тому дефіцит в одному регіоні може бути компенсований збільшенням виробництва в іншому.

Корпоративна жадібність та фінансові спекуляції

Що ж тоді спричинило зростання цін на пшеницю? Відповідь криється у фінансових потоках. Світовий ринок зерна є олігополією, де чотири найбільші зернотрейдери — Archer-Daniels-Midland, Bunge (який нещодавно об’єднався з Viterra), Cargill та Louis Dreyfus — контролюють понад 70% ринку, а Glencore — ще 10%.

На початковому етапі українського конфлікту, особливо з березня по червень 2022 року, “велика четвірка” зернотрейдерів зафіксувала рекордні прибутки та доходи. Річний виторг Cargill зріс на 23% до $165 млрд (приблизно 6 250 000 000 ₴ за курсом 2026 року), а прибуток Louis Dreyfus збільшився на 80%. Це зростання відображає підвищення цін, яке не відповідало реальному співвідношенню попиту та пропозиції.

Крім того, у період з квітня по червень 2022 року спостерігався сплеск активності на ринках ф’ючерсів на зерно. Фінансові інвестори, включно з пенсійними фондами, значно збільшили свою частку довгих позицій на паризькому ринку ф’ючерсів на пшеницю — з 23% у травні 2018 року до 72% у квітні 2022 року. Хедж-фонди, як повідомляється, заробили $1,9 млрд (приблизно 72 200 000 ₴ за курсом 2026 року) на зростанні цін на продовольство, спровокованому вторгненням росії в Україну. Натомість, регуляторні органи США та Європейського Союзу дозволили цим фінансовим маневрам тривати.

Де насправді опиняється українське зерно

Дивно, але більшість українського експорту зерна не досягла найбідніших країн світу. Натомість, 81% з 32,9 мільйона метричних тонн, експортованих у рамках BSGI, було відправлено до країн з високим та вище середнього рівнем доходу. Серед них — європейські держави (Іспанія, Італія, Нідерланди), а також Китай та Туреччина. Країни з низьким рівнем доходу отримали лише 3% українського експорту зерна та 9% пшениці (переважно до Бангладеш). Враховуючи, що африканські країни-імпортери продовольства отримали лише незначну частину цього експорту, побоювання щодо масового голоду на континенті через зрив угоди видаються надмірними.

Схоже, що BSGI була спрямована більше на сприяння експорту з України, ніж на вирішення проблеми голоду у світі. Окрім російської блокади морських шляхів, сухопутні маршрути України були ускладнені неявними імпортними обмеженнями, запровадженими країнами Центральної та Східної Європи (Польща, Болгарія, Угорщина, Словаччина, Румунія) для захисту місцевих фермерів від конкурентоспроможного за ціною українського зерна. Однак, як зазначалося раніше, BSGI перш за все обслуговує інтереси агробізнес-гігантів, які торгують українським зерном, та фінансистів, які їх підтримують.

Вирішення проблеми голоду: справжні пріоритети

Хоча глобальний голод стрімко зростав останніми роками, це не через брак зерна. Причинами є різке скорочення експорту, зменшення валютних надходжень, відтік капіталу та зростання витрат на обслуговування боргу, що обмежує спроможність багатьох країн імпортувати продукти харчування.

Для вирішення цих проблем необхідно змістити фокус уваги. Замість роздачі зерна як гуманітарної допомоги, світові політики повинні зменшити валютну вразливість бідних країн та вжити заходів для підтримки зростання внутрішнього та регіонального виробництва основних харчових продуктів. Ми ще можемо перемогти у боротьбі з глобальним голодом, але лише усвідомивши справжні причини нашого нинішнього становища.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Джаяті Гош

• африка
• голод
• джаяті гош
• зерно
• зернова угода
• харчові продукти

Контекст

В Африці будують газопровід через Сахару

Мета проєкту — качати газ в ЄС замість рф

8 Червня 2026195

Вперше Україна відкрила агрохаб в Африці

Центр переробки та розподілу продовольства відкрито у Гані

15 Квітня 2026334

Ціни на українську пшеницю зросли до максимуму за півроку

Причиною здорожчення зерна стала війна в Ірані

25 Березня 2026333

Україна може отримати газ із Африки

Ведуться переговори з Мозамбіком про можливе постачання блакитного палива

24 Березня 2026321

Україна посідає друге місце в ЄС за обсягами виробництва зернових

Безумовним лідером країна є у вирощуванні кукурудзи та олійних культур

29 Грудня 2025502

Український агроекспорт у серпні збільшився на 15%

Було експортовано 4 мільйони тонн продукції сектора за місяць

3 Вересня 2025498

За пів року з Україною було експортовано агропродукції на понад $11 мільярдів

Основними покупцями залишаються країни ЄС, Азії та Африки

6 Серпня 2025534

Мінагрополітики: Україна в січні експортувала 3,1 млн тонн зерна

Експорт українського борошна цього сезону станом на 29 січня оцінюється в 43,3 тис. тонн

30 Січня 2025587

USDA оновив прогноз балансу основних сільськогосподарських культур

Показники експорту й виробництва українського зерна залишились без змін

18 Листопада 2024650

У Кейптауні запускається Uber Safari

Сервіс пропонує туристам поїхати на сафарі на таксі

2 Жовтня 2024762

Експорт українського зерна збільшився на 59%

Найбільший попит має пшениця

13 Серпня 2024714

Понад 60 мільйонів тонн товарів експортовано через український морський коридор

Зернові вантажі становили 40,6 мільйона тонн

29 Липня 2024750

Намібія може стати членом ОПЕК+

Наразі проводяться переговори та розвідка

16 Квітня 2024858

Експорт українського зерна на початку квітня зріс вдвічі

За поточний рік Україна експортувала 36,439 млн тонн зернових та зернобобових

9 Квітня 2024925

Прогнозують, що до 2050 року ліси Амазонки практично зникнуть

Вони пересохнуть та перетворяться на савану

20 Лютого 20241 347

Новини

Джефф Безос став власником третини ФК “Ліверпуль”

13:134

Чисті резерви НБУ у липні зменшились до $36,3 мільярда

11:414

OpenAI прогнозує річний дохід у $40 мільярдів

10:105

За перше півріччя банки скоротили чистий прибуток на 32%

08:489

Виручка у кафе та ресторанах України зросла на 3% за сім місяців

14.08.202615

Експорт кави із Колумбії фактично зупинився

14.08.202616

За чотири роки кількість інвесторів у цінні папери зросла майже у 12 разів

14.08.202626

Дочірні компанії Boeing придбає виробник повітряних таксі

13.08.202630

“Лос-Анджелес Лейкерс” продали за $12,5 мільярдів

13.08.202632

Fitch повернув рейтинг CC Нафтогазу

13.08.202633 Бiльше новин

• 

  IN BEST: Найдорожчі автомобілі у світі 2023 року

• 

  Найкоштовніші рідкісні камені світу

• 

  Найкращі житлові комплекси Києва 2022 року

• 

  Унікальна Україна: Озера, що вражають своєю красою

Порада від Business News:

Ця аналітична стаття розкриває справжні причини глобального зростання цін на продовольство, відводячи головну роль фінансовим спекуляціям, а не лише геополітичним конфліктам. Розуміння цих механізмів допоможе сформувати більш об’єктивну картину світової продовольчої безпеки та сприятиме пошуку ефективніших рішень для подолання голоду, особливо в найбідніших країнах.

За матеріалами: investory.news