Державна податкова служба активно відстежує всі перекази українців
Державна податкова служба (ДПС) після перевірки грошових переказів виявила 11 000 українців, які отримали понад 50 депозитів на свої банківські картки. Ці особи могли отримувати компенсацію за товари чи послуги безпосередньо на свої особисті рахунки, що є неприпустимим.
Відповідно, починаючи з березня, Державна податкова служба почала ретельний нагляд за фінансовими переказами на банківські рахунки українців, які здійснюють онлайн-продажі. Податкова служба задокументувала 1,4 мільйона транзакцій на загальну суму 1,6 мільярда гривень за короткий проміжок часу, менш ніж за місяць, як повідомляє Opendata з посиланням на інформацію Державної податкової служби.
Середня сума транзакції для 11 000 українців, які отримали понад 50 переказів, становила 1 142 гривні. У період з 1 по 20 березня Податкова служба зафіксувала 1,4 мільйона транзакцій на суму 1,6 мільярда гривень, при цьому 11 000 осіб перебувають під перевіркою за отримання понад 50 переказів у 2025 році.
У середньому за цей період кожна особа здійснила 127 переказів. Однак були випадки, коли одержувачі здійснювали кілька сотень транзакцій. Водночас середній чек за цими транзакціями становив 1142 гривні.
Важливо наголосити, що з 1 березня 2025 року Державна податкова служба розпочала активне спостереження за грошовими переказами на банківські рахунки українців, які продають товари онлайн. Новий регуляторний механізм — доступ до Системи обліку даних RRO — сприяє автоматичній ідентифікації фізичних осіб та підприємців, які постійно отримують кошти, але або не зареєстровані як підприємці, або не використовують касові апарати.
Станом на цей час Державна податкова служба не притягувала таких осіб до відповідальності. Проте наслідки для порушників є суттєвими. Наприклад, штрафи за діяльність без реєстрації можуть коливатися від 17 000 до 85 000 гривень, що супроводжується конфіскацією майна. Крім того, штрафи можуть сягати 200% вартості товарів або послуг, проданих без використання ПДВ.
Загалом, моніторинг в першу чергу спрямований на осіб, які постійно отримують платежі за товари/послуги (особливо через торговельні майданчики або соціальні мережі), та осіб, що не мають касового апарату, коли це необхідно.