І в парламенті, і в уряді погоджуються: документ буде проблематично реалізувати без конкретних домовленостей щодо міжнародної фінансової допомоги.

Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому проєкт закону №14000 «Про Державний бюджет України на 2026 рік». У другому читанні документ підтримав 261 депутат, в цілому – 257.

Коригування, якщо порівнювати з попереднім варіантом документа, затвердженого парламентом 22 жовтня, несуттєві. Разом з тим, як запевнив очільник Мінфіну Сергій Марченко, варті уваги пропозиції від депутатського корпусу, які не призводять до дестабілізації державного кошторису, були прийняті до уваги. Що ж змінилося?

НЕЗМІННІ ПРІОРИТЕТИ БЮДЖЕТУ ТА КОРЕГУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ

Окрім безпеки та оборони, серед першочергових завдань бюджету-2026 – освіта (асигнування у майже 279 млрд грн), соціальний захист (468,5 млрд грн) та охорона здоров’я (орієнтовно 259 млрд грн).

Документом, зокрема, передбачено підвищення низки соціальних стандартів. Мінімальна заробітна плата збільшиться з 8 000 грн до 8 647 грн, загальний прожитковий мінімум – з 2 920 грн до 3 209 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 грн до 3 328 грн, для непрацездатних громадян – з 2 361 грн до 2 595 грн.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, планові надходження до другого читання проєкту бюджету збільшили приблизно на 30 млрд грн – за рахунок надходжень від збільшення ставки оподаткування банків податком на прибуток із 25% до 50%.

«Видатки до другого читання також розширили. Зокрема – на резервний фонд (на 19 млрд грн), на поступове збільшення оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників, на закупівлю пасажирських вагонів, на реалізацію житлової політики держави, на компенсацію майнових втрат підприємців через військові ризики (1 млрд грн), облаштування безпечних умов у дитсадках (також 1 млрд грн), на відновлення освітньої спроможності закладів вищої освіти – 500 млн грн, на реконструкцію Харківської обласної дитячої лікарні – 500 млн грн. Ще 500 млн додатково передбачено для забезпечення житлом ВПО», – додав урядовець.

Він також конкретизував розподіл фінансування соціальної сфери. Зокрема, для підтримки українських сімей заклали 24,5 млрд грн. Кошти підуть на збільшення одноразової виплати при народженні дитини з 10 до 50 тис. грн, збільшення розміру допомоги для догляду за дитиною до 7 тис. грн та на впровадження інших заходів відповідно до нещодавно оновленого законодавства.

«Окрім того, буде профінансовано виплати та надбавки до пенсій (трансферт Пенсійному фонду – понад 250 млрд грн), соціальні виплати та допомоги, зокрема виплати ВПО (133 млрд грн), пільги та субсидії (понад 42 млрд грн), програма підтримки осіб з інвалідністю та протезування (10 млрд грн), надання загальнонаціональних соціальних послуг (2,4 млрд грн.)», – зазначив Марченко.

На ветеранську політику виділили 19 млрд грн. Це додатково 6,3 млрд порівняно з бюджетом поточного року. Головні напрями відповідних видатків: компенсація за житло ветеранам з інвалідністю першої та другої груп (5,7 млрд грн), заходи підтримки ветеранів (4 млрд грн), забезпечення фахівців із супроводу ветеранів війни (майже 3 млрд грн), створення та функціонування ветеранських просторів (понад 1 млрд грн).

Видатки на охорону здоров’я зростуть майже на 39 мільярдів гривень у порівнянні з бюджетом 2025 року. Значна частина цих коштів піде на програму медичних гарантій – 192 млрд грн. Ще 17 млрд – на централізовані закупівлі ліків, 10 млрд грн – на програму перевірки здоров’я українців віком 40+ .

У порівнянні з першою редакцією бюджетного законопроєкту, на 1,3 млрд грн збільшаться видатки на державну підтримку бізнесу (загалом 52 млрд). Зокрема, на підтримку агропромислового комплексу заклали понад 14 млрд грн (+ 4,5 млрд до 2025 року).

ЧИ БУДУТЬ «ТРИ МІНІМАЛКИ» ДЛЯ ПЕДАГОГІВ?

Незважаючи на, здавалося б, твердий намір багатьох депутатів не голосувати за бюджет, якщо не будуть враховані їхні пропозиції, Верховна Рада швидко затвердила документ менш ніж за дві години.

Як повідомила голова Бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа, головні зміни, на яких наполягали депутати до другого читання, стосуються перерахування до місцевих бюджетів 4% від ПДФО для їх цільового використання на розрахунки за енергоресурси та на погашення заборгованості з різниці в тарифах. Натомість скасували субвенцію для місцевих бюджетів на різницю в тарифах – 15,2 млрд грн.

Також Міністерству оборони додали 1 млрд грн для закупівлі озброєння та військової техніки (шляхом перерозподілу ресурсу програми «військового резерву»).

Разом з тим, положення про підвищення заробітної плати вчителям залишили в урядовій редакції: з 1 січня – на 30% та з 1 вересня – ще на 20%. Однак до другого читання додали 4,8 млрд грн на програму підтримки престижу праці педагогічних працівників. Це дасть змогу трохи згодом розглянути питання про подальше збільшення вчительських зарплат.

Як відомо, група народних депутатів наполягала на більш суттєвому збільшенні заробітних плат освітян – до рівня 3 мінімальних зарплат по країні. У Міністерстві фінансів цю пропозицію розкритикували – через нестачу коштів. Як наслідок, уряд не врахував її під час підготовки бюджетного законопроєкту до другого читання.

Водночас, виступаючи з парламентської трибуни, Сергій Марченко не відкинув можливості того, що підвищення зарплат педагогам наступного року буде значнішим, ніж передбачено.

«За нашими підрахунками, після першого підвищення середня зарплата вчителів в Україні зросте із 16,7 тис. до 21,7 тис. грн. А з вересня – у середньому до 30 тисяч. Підрахунки ще тривають. Все залежатиме від рішень, які уряд прийматиме на виконання бюджетного закону. Але середнє зростання зарплат вчителям наступного року буде не меншим, ніж на 10 тисяч гривень на місяць», – запевнив очільник Мінфіну.

А Роксолана Підласа додала, що за пропозицією депутатів уряд врахував додаткові 6,6 млрд грн для підвищення зарплат викладачам закладів вищої освіти.

«Крім того, передбачається фінансування продовження реформи шкільного харчування (14 млрд грн), підвищення розміру академічних стипендій (6,6 млрд грн), закупівля підручників для школярів (понад 2 млрд грн). Також передбачили фінансування проєктів розвитку для Міністерства освіти й науки у розмірі 17 млрд грн», – підкреслив міністр фінансів.

Не знайшли підтримки й численні пропозиції парламентаріїв щодо збільшення наступного року заробітних плат українським військовим. Як пояснив С.Марченко, для того, щоб покрити бюджетний дефіцит, Україна у 2026-му потребуватиме понад $45 млрд підтримки від міжнародних партнерів. Про джерела цих надходжень остаточно ще не домовилися. Зокрема, не вирішено долю так званого репараційного кредиту – європейських позик під заставу заморожених російських активів. Загалом же від зовнішніх та внутрішніх запозичень залежать понад 50% запланованих на наступний рік надходжень.

Поза увагою залишилися й інші вимоги народних обранців, які ті озвучували з парламентської трибуни. Критика стосувалася зокрема збереження видатків на фінансування «Єдиного марафону», невибіркового ремонту доріг (пропонувалося відновлювати лише ті шляхи сполучення, які потрібні військовим), значні видатки на органи виконавчої влади.

«У бюджеті-2026 закладена «діра» на армію у 300 млрд (навіть у порівнянні з цим роком), є «діра» у фінансуванні зарплат військовим на 180 млрд (навіть якщо порівнювати з поточним роком)», – наголошує перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Як би там не було, документ прийнято. Його оперативно направлять на підпис до Президента. Відповідно, побоювання, що через не ухвалення державного кошторису МВФ відкладе рішення про започаткування нової програми для України, не підтверджуються.

За збігом обставин, саме в день голосування за проєкт Держбюджету-2026 з’явилась заява президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що Європейський Союз має намір покрити дві третини потреб України у зовнішньому фінансуванні у 2026 та 2027 роках на суму близько 90 млрд євро.

Владислав Обух, Київ

Перше фото: ОП