Близькосхідний конфлікт: Неочікуваний фінансовий буст для Росії

Фото: Getty Images

На тлі загострення конфлікту між США та Іраном, що триває з 28 березня, несподіваним бенефіціаром ситуації стала Москва. Росія знову почала отримувати значні прибутки від нафтової торгівлі та політичні дивіденди. Яким може бути сумарний дохід Кремля, які ще переваги здобуде режим, та як цьому протидіяти – дізнайтеся в аналітиці від “Коротко про”.

Навряд чи хтось очікував, що агресивні дії адміністрації Трампа в Перській затоці, що супроводжувалися розгортанням штурмовиків A-10 Thunderbolt II ВПС США, призведуть до такого результату. Початковий план, ймовірно, передбачав швидке та показове знищення одного з російських союзників. Проте, події розгорнулися непередбачувано, і Росія опинилася в ролі головного бенефіціара ескалації. Як таке стало можливим?

Нафтові прибутки Росії: фінансування оборонної галузі

Тривала військова конфронтація в регіоні Близького Сходу суттєво вплинула на світовий енергетичний ринок. Вартість одного бареля нафти стрімко перевищила позначку у 100 доларів (приблизно 92 євро за поточним курсом). Російська нафта марки “Урал”, яка ще недавно коштувала близько 50 доларів за барель (приблизно 46 євро), досягла показників, про які Москва ще кілька тижнів тому могла лише мріяти. Згідно з оцінками, кожне зростання ціни на нафту на 10 доларів додає приблизно 0,7% до ВВП Росії.

Це сталося в критичний для російської економіки період, коли ситуація різко погіршилася. Західні санкції, встановлена G7 стеля цін на російську нафту та зниження експортної маржі створювали значний тиск на державні фінанси РФ.

Ціна на російську нафту “Урал” (чорний графік) з початку війни в Ірані різко зросла. Порівняння з нафтою WTI (червоний графік) та ціною на газ у ЄС (синій). Інфографіка: Chart: RFE/RL GraphicsSource: OilPrice.com, TradingEconomics

У цьому контексті, рішення Міністерства фінансів США надати 30-денну відстрочку від санкцій щодо російських енергоносіїв (введених через вторгнення РФ в Україну) можна розцінювати як несподіваний подарунок Кремлю. Це рішення було спрямоване на стримування глобальних цін на енергоносії.

Керівництво Росії вже розподілило потенційні надприбутки. Під час зустрічі з представниками енергетичного сектору, Володимир Путін запропонував спрямувати отримані від високих цін кошти на підтримку великих державних банків для покриття державного боргу, а також на розширення кредитування оборонної промисловості, як повідомляє видання Le Monde.

Прогнозовані прибутки Росії від близькосхідної кризи

Ескалація на Близькому Сході принесе мільярди доларів російському бюджету. Аналітичний центр KSE Institute Київської школи економіки, за даними дослідження, опублікованого Der Spiegel, прогнозує потенційні надходження для Росії.

Перший сценарій: Завершення конфлікту в Ірані до середини квітня. Очікувана ціна на нафту – близько 100 доларів за барель (приблизно 92 євро). Замість прогнозованих 99 мільярдів доларів (приблизно 91,5 млрд євро) у 2026 році, РФ може отримати 169 мільярдів доларів (приблизно 155,8 млрд євро) лише від експорту нафти. Доходи від продажу газу додадуть ще 50 мільярдів доларів (приблизно 46,2 млрд євро). Таким чином, загальне зростання доходів Кремля становитиме 84 мільярди доларів (приблизно 77,5 млрд євро).

Другий сценарій: Тривалість конфлікту до кінця травня. Ціни на нафту тимчасово сягають 140 доларів за барель (приблизно 129,2 євро), після чого швидко знижуються завдяки відновленню видобутку та судноплавства в Ормузькій протоці. За такого сценарію, до кінця року Кремль може отримати додатково 161,3 мільярда доларів (приблизно 149 млрд євро) порівняно з прогнозами без урахування війни. Державні доходи зростуть на 97 мільярдів доларів (приблизно 89,6 млрд євро).

Третій сценарій: Військові дії тривають до кінця вересня. У такому разі ціни на нафту можуть досягти 150–200 доларів за барель (приблизно 138,5–184,7 євро). До кінця року доходи Росії від продажу нафти та газу можуть сягнути 386,6 мільярда доларів (приблизно 357,1 млрд євро). Податкові надходження від сировинної торгівлі становитимуть 212,5 мільярда доларів (приблизно 196,1 млрд євро).

Таким чином, близькосхідний конфлікт грає на руку Росії та може надати Володимиру Путіну “більше впевненості у можливості продовження війни” в Україні.

«За даними нашої розвідки, через усі санкції, запроваджені Сполученими Штатами та ЄС, а також через наші масовані удари по російській енергетичній інфраструктурі, Росія зіткнулася з дефіцитом понад 100 мільярдів доларів лише у 2026 році, – зазначив Володимир Зеленський. – Тепер ми бачимо, що за два тижні війни на Близькому Сході вони заробили близько 10 мільярдів доларів».

Військові та політичні переваги Москви

Нафта – це не єдиний фактор, що приносить вигоду Росії. Війна в Ірані призводить до виснаження західних запасів систем протиповітряної оборони, зокрема батарей “Патріот”, які активно розгортаються для захисту Близького Сходу. Ці ресурси вкрай необхідні Україні, яка постійно зазнає ракетних обстрілів, інтенсивність яких невпинно зростає.

Не менш важливим є політичний ефект. Аналітики Foreign Policy Research Institute зазначають, що близькосхідний конфлікт відвертає увагу США та Європи від України, переключаючи її на Іран.

Це тягне за собою низку наслідків:

• Зменшення політичного тиску на Москву.
• Ускладнення координації західної допомоги Києву.
• Перерозподіл ресурсів Заходу.

На внутрішній арені Путін також може скористатися хаосом та руйнуваннями в Ірані. Війна, розпочата США та Ізраїлем, може посилити серед росіян відчуття “обложеної фортеці” та зміцнити образ Путіна як захисника нації, незважаючи на авторитарний характер його правління, вважає незалежний журналіст Леонід Рагозін.

Хороші новини для України: російська нафта стикається з логістичними проблемами

За даними Reuters, близько 40% потужностей Росії з експорту нафти фактично паралізовано. Агентство підрахувало, що тимчасово неможливі поставки обсягом 2 мільйони барелів на добу через українські атаки та затримання танкерів “тіньового флоту” РФ.

Найсерйозніші збої в постачанні нафти сталися саме тоді, коли її ціни перевищили 100 доларів за барель.

У публікації Reuters зазначається, що після атак українських БпЛА у березні 2026 року на експортні порти в Балтійському морі (Приморськ та Усть-Луга) відвантаження нафти припинилися. У Новоросійську, російському експортному порту на Чорному морі, відвантаження також відбувається нижче запланованих показників.

За оцінками агентства, Росія продовжує безперебійно здійснювати поставки до Китаю (близько 1,9 мільйона барелів на добу) та Білорусі (300 тисяч барелів), а також відвантажує нафту з проєктів “Сахалін-1” та “Сахалін-2” (250 тисяч барелів).

Крім того, експерти припускають, що деескалація напруженості в Перській затоці призведе до різкого падіння цін на нафту, що ще більше послабить Москву. Тому, можливо, варто сподіватися на швидше врегулювання конфлікту.

---

Порада від Business News:

Ця новина підкреслює, наскільки глобальні конфлікти можуть впливати на економіку різних країн, включаючи агресора. Розуміння цих взаємозв’язків дозволяє краще оцінювати потенційні наслідки дій Росії та шукати шляхи протидії її фінансовому зміцненню навіть у складних міжнародних умовах. Для українських компаній важливо стежити за змінами на енергетичних ринках та потенційними фінансовими потоками, що можуть підживлювати російську військову машину.

За даними порталу: kp.ua