Чи запровадять “податок на війну” для покупців? Рітейл шукає шляхи компенсації збитків від обстрілів

Фото: Пресслужба RAU

Ідея спецзбору для покриття військових ризиків

Нещодавній масований ворожий удар по складах викликав нагальну потребу шукати нові механізми підтримки для роздрібних мереж. Зокрема, 5 серпня відбулася екстрена зустріч прем’єр-міністра Сергія Корецького з представниками постраждалого бізнесу. На ній обговорювалася можливість запровадження невеликого додаткового збору з кожної покупки. Ці кошти мали б спрямовуватися до спеціального страхового фонду, покликаного компенсувати втрати торговельних мереж, спричинені російськими обстрілами. Один з учасників зустрічі, спілкуючись з агентством “Інтерфакс-Україна”, уточнив, що йдеться про мінімальний відсоток від суми чека. “Окремий напрям – страхування воєнних ризиків. Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у підготовці дієвих механізмів”, – зазначив Корецький за підсумками зустрічі у своєму Telegram-каналі.

Передуючий досвід та міжнародні практики

Ця ідея не є абсолютно новою. Мережі автозаправних станцій вже тривалий час обговорюють можливість створення подібного галузевого страхового фонду. Особливо актуальним це питання стало з кінця весни, коли ворожі атаки на АЗС, зокрема в прифронтових регіонах, значно активізувалися. Представники двох великих мереж та однієї страхової компанії вже порушували цю тему на зустрічах у Міністерстві економіки та довкілля, залучаючи до дискусій фахівців страхової галузі. На зустрічі з прем’єром прозвучала пропозиція залучити до формування фонду міжнародних партнерів, аби вони пропорційно долучалися до його наповнення разом з українським бізнесом. Ця ідея, як зазначив співрозмовник агентства, була сприйнята позитивно, враховуючи досвід прем’єра у вирішенні подібних питань під час його керівництва НАК “Нафтогаз України”.

Законодавчі спроби та державна підтримка

Раніше, наприкінці 2024 року, Національний банк спільно з Мінекономіки розробив законопроєкт “Про систему страхування воєнних ризиків”, який передбачав рівномірний розподіл страхового навантаження на бізнес. Однак цей проєкт не пройшов профільний комітет Верховної Ради, зустрівши опір, зокрема, від девелоперів. Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у середині червня висловив думку, що законопроєкт не був ухвалений, оскільки вже діють певні механізми страхування воєнних ризиків, і закликав бізнес активніше долучатися до державної програми. Наразі держава пропонує два основні напрями підтримки:

• Страхування через ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” (ЕКА) з пільговими тарифами для прифронтових територій.
• Компенсація страхової премії для компаній, що перевищує 1% при страхуванні воєнних ризиків.

Однак великий бізнес раніше критикував ці програми через значні обмеження страхових виплат. Наприклад, ЕКА встановлює ліміт у 200 млн грн на один об’єкт, а компенсація страхової премії сягає максимум 3 млн грн.

Масштаби збитків та пропозиції експертів

Наслідки останніх російських атак підкреслюють недостатність існуючих механізмів. Так, власник мережі магазинів Winetime (“Аснова Холдинг”) попередьно оцінив втрати товарів після знищення основного складу під Києвом балістичними ракетами у 300 млн грн. Співвласник найбільшого українського рітейлера Rozetka Владислав Чечоткін 5 серпня заявив про збитки в мільярди гривень після руйнування розподільчого комплексу компанії. Керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський 5 серпня запустив у Facebook дискусію щодо ідеї обов’язкового страхування воєнних ризиків для всіх бізнесів, частково субсидованого міжнародними партнерами. На його думку, це могло б допомогти підприємствам, що працюють у зонах ризику, та зрівняти географічні відмінності у веденні бізнесу. Член правління ПриватБанку Євген Заіграєв підтримав доцільність такого кроку, відзначивши, що це є ефективною міжнародною практикою “пулінгу ризиків”. Колишній заступник глави Мінекономіки Андрій Телюпа, який нині є членом наглядових рад державних компаній, зазначив: “Рік тому ми з НБУ подавали законопроєкт про страхування воєнних ризиків з приблизно відповідною логікою, але тоді не пройшло Комітет ВР через низку факторів, в тому числі баченні бізнесом обов’язкового страхування як додаткового податку”. Він наголосив на необхідності попередньої адвокації такої ідеї спільно з бізнесом.

Контраргументи та реалії ринку

Серед основних контраргументів лунають думки про те, що таке обов’язкове страхування може сприйматися як додатковий податок та субсидування одного бізнесу за рахунок іншого. Також вказується на високі поточні ставки страхування. “Ще один нехилий податок на бізнес. Звідки в людини така ненависть до бізнесу?”, – прокоментував керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. Олена Білан, директорка аналітичного департаменту Dragon Capital, зазначила, що проблема не лише в грошах, а й у високій концентрації ризиків: “У Києві нічого не страхують навіть під шалені 10-12%… На тій же зустрічі казали, що відмови по страхуванню в Дніпрі, Чернігові та інших містах”. Телюпа додав, що у прифронтових регіонах комерційного страхування немає взагалі, тому поки триває війна, це радше “квазі-страхування” через ЕКА.

Наслідки обстрілів та урядові ініціативи

Російські обстріли 5 серпня завдали найбільшої за війну балістичної шкоди логістичним та розподільчим об’єктам під Києвом. Про знищення своїх потужностей повідомили лідери ринків: маркетплейс Rozetka, “Нова пошта”, мережі “Епіцентр”, Fozzy, Novus, а також дистриб’ютори LIQUI MOLY, Bosch Ukraine, Intertop та Puma. Напередодні, 4 серпня, удару зазнав Дніпро, де були знищені склади виробника товарів для дому “Біосфера”, виробника морозива “Ласунка” та виробника шоколаду Millennium. У відповідь на масовані атаки, прем’єр-міністр Корецький анонсував зустрічі з бізнесом для забезпечення безперебійної роботи компаній. Міністерство економіки та довкілля отримали відповідні доручення. Планується нарада з Національним банком, банками та відповідальними міністерствами щодо кредитної підтримки бізнесу. Уряд також працює над децентралізацією міжнародної логістики, розширенням митного коридору та готовий надати бізнесу пріоритетний доступ до приміщень для розосередження складських потужностей. Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна доручено протягом трьох днів підготувати перелік таких об’єктів. ***

Порада від Business News:

Ці новини є надзвичайно важливими для всіх українських підприємців, особливо тих, хто працює в логістиці, роздрібній торгівлі та виробництві. Обговорення запровадження спецзбору та створення страхових фондів для компенсації збитків від обстрілів свідчить про пошук державою та бізнесом дієвих механізмів захисту від воєнних ризиків. Слідкуйте за подальшим розвитком подій та державними ініціативами, щоб своєчасно скористатися можливостями для мінімізації фінансових втрат та забезпечення стабільності вашого бізнесу в умовах війни.

Дізнатися більше на: interfax.com.ua