## Нова двотисячна банкнота: Василь Стус як код незламності української нації **10.07.2026 16:20** Укрінформ

Коли грошові знаки стають візуальним відображенням нашої стійкості, це набуває особливого значення.

Зустріч у Національному банку, що обіцяла важливі новини стосовно готівки, викликала неабияку зацікавленість серед журналістів. Неоднозначні натяки від прес-служби НБУ наштовхували на думку про презентацію нової банкноти, хоча її номінал залишався предметом дискусій.

Символічний код від Монетного двору

Очікування посилювалися присутністю численних поважних гостей, які зібралися біля входу до Нацбанку. Вже всередині стало зрозуміло, що подія справді виняткова.

Андрій Пишний

Очікування виправдалися: Голова Національного банку України Андрій Пишний офіційно оголосив про введення в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень. У присутності Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та заступниці Керівника Офісу Президента Олени Ковальської, він разом із профільним заступником “засвідчив” перший друкований аркуш, який надійде в обіг вже з 4 вересня цього року.

Визначним моментом стало те, що портрет на новій банкноті прикрашає Василь Стус – знаковий український поет-шістдесятник, герой дисидентського руху та борець за незалежність України у ХХ столітті.

Андрій Пишний наголосив, що це вперше в історії України запроваджено банкноту, присвячену постаті видатного сучасника, який став уособленням незламності українського духу та особистої відповідальності перед народом, державою та прийдешніми поколіннями.

“Ця банкнота вшановує не лише життєвий шлях Василя Стуса, але й усіх його сподвижників та дух епохи українського морального опору. Кожен елемент її дизайну має глибоке значення і може бути прочитаний, наче книга”, – зазначив Андрій Пишний.

Дійсно, при уважному розгляді банкнота розкриває чимало цікавих деталей. Голова НБУ присвятив значну частину свого виступу поясненню символіки, яка, за його словами, є зашифрованим візуальним кодом української стійкості.

• Образ сокола-боривітра: Цей елемент, запозичений з відомого маріупольського панно Алли Горської, дисидентки, яка трагічно загинула від рук радянської системи. Боривітер, птах, що здатний утримувати позицію проти найсильніших вітрів, є потужною метафорою сучасної України.
• Символ покоління шістдесятників: Пишний підкреслив, що сокіл-боривітер точно передає образ шістдесятників, які протистояли всесильній системі, не маючи власної держави, але володіючи внутрішньою свободою, що заклала фундамент майбутньої незалежності.

Особисте та потужне: Особливе зворушення викликало згадування про мозаїку “Птах” Алли Горської, використану в дизайні банкноти. Це витвір монументального мистецтва, що прикрашав ресторан “Супій” у селі Гельмязів на Черкащині, звідки походила Горська. Цей “птах” символізує перерваний політ і незламний творчий дух, який не вдалося зламати навіть тоталітарному режиму.

На зворотному боці банкноти розміщено зображення будівлі філологічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса (нині тимчасово окупована територія). Це символ невідворотності повернення втрачених земель. Банкноту прикрашає цитата Василя Стуса, написана в ув’язненні: “І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве”.

Дата введення в обіг також не випадкова. 4 вересня 1965 року Василь Стус разом з В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою провів перший в СРСР відкритий протест проти репресій української інтелігенції. А 4 вересня 1985 року поет загинув у таборі.

Нова банкнота: прихована інфляція чи економічна потреба?

Символізм – це важливо, але економічні передумови появи банкноти номіналом 2000 гривень також викликають запитання. Чи не свідчить це про приховані інфляційні процеси?

Андрій Пишний роз’яснив, що поява нової купюри зумовлена низкою факторів:

• Зростання середньої заробітної плати та цін: Від 2019 року, коли була введена банкнота 1000 гривень, середньомісячна зарплата зросла втричі, а індекс цін – удвічі. Це призвело до необхідності збільшення кількості готівки для здійснення повсякденних розрахунків. Якщо раніше для отримання середньої зарплати вистачало 10 банкнот по 1000 грн, то тепер їх потрібно понад 30.
• Збільшення обсягу готівки в обігу: З 2019 року цей показник зріс більш ніж удвічі – з приблизно 390 млрд гривень до понад 970 млрд гривень станом на 1 липня 2026 року.
• Потреби воєнного часу: Стійкість фінансової системи забезпечується як безготівковими розрахунками, так і доступною готівкою, особливо для мешканців прифронтових територій, де зв’язок може бути нестабільним.
• Структура готівки в обігу: Частка банкнот номіналом 1000 гривень перевищила 55% від загальної суми. У світовій банківській практиці це свідчить про потребу введення банкноти вищого номіналу.

Отже, нова купюра не є ознакою девальвації чи інфляції. Вона відповідає реальним потребам готівкового обігу. Нові банкноти надходитимуть в обіг виключно шляхом обміну на безготівкові кошти або банкноти інших номіналів, що не призведе до збільшення загальної кількості грошей в обігу та, відповідно, не вплине на інфляцію.

Залишається лише звикнути до нової 2000-гривневої банкноти з портретом Василя Стуса. І сподіватися, що в українських гаманцях, попри все, завжди будуть кошти.

Оксана Поліщук, Київ

Фото: Євген Котенко / Укрінформ

Порада від Business News:

Запровадження нової банкноти номіналом 2000 гривень з портретом Василя Стуса є знаковою подією, яка несе глибокий символічний зміст, увічнивши пам’ять про видатного українця та його боротьбу за свободу. З економічної точки зору, це логічний крок, що відповідає зростанню рівня життя та інфляційних процесів, оптимізуючи готівкові розрахунки. Ця новина важлива для розуміння еволюції національної валюти та її ролі як носія культурної пам’яті.

За матеріалами: www.ukrinform.ua