Втомлений керівник: як уникнути вигорання та зберегти продуктивність команди

Свіже дослідження з Університету Вааси (Фінляндія) проливає світло на неочевидний, але надзвичайно важливий аспект корпоративної динаміки: вигорання керівників безпосередньо впливає на продуктивність та мотивацію їхніх команд. Докторська дисертація Юссі Тансканена демонструє, як втома лідера може спричинити ланцюгову реакцію негативних наслідків для всього колективу.

Хоча на перший погляд це може здатися очевидним, подібно до того, як дощ восени є природним явищем, фінський науковець детально проаналізував механізми цього впливу. Цей аналіз особливо актуальний в умовах сучасної реальності, де виклики та стрес є постійними супутниками професійного життя.

Ефект доміно: Коли лідер втрачає енергію

Тансканен пояснює, що виснажений керівник позбавлений емоційних ресурсів для побудови міцних робочих стосунків. Це проявляється доволі помітно: співробітники можуть бачити, як людина, ще нещодавно сповнена ентузіазму та гумору, перетворюється на “автомат”, що видає короткі, знеособлені вказівки, уникаючи будь-якої емоційної взаємодії.

Цей процес, який дослідник називає “ланцюговою реакцією”, призводить до зниження “залученості” — показника, що відображає рівень активності та відданості команди. Якщо у фінському дослідженні цей процес розглядається в контексті тривалої кар’єрної перспективи, то в умовах підвищеного рівня стресу, що спостерігається нині, така реакція може розгортатися за лічені тижні. Керівник, який сам бореться з наслідками стресу (наприклад, після нічної повітряної тривоги), просто не має змоги генерувати необхідну енергію для підтримки команди, що призводить до загального уповільнення робочих процесів.

Нематеріальні винагороди: Фундамент довіри

Важливим аспектом дослідження є те, що добрі стосунки з керівництвом слугують своєрідним “буфером” проти робочих труднощів. Якщо зв’язок між менеджером та підлеглими є міцним, робота здається менш обтяжливою. Однак, побудова такого зв’язку вимагає від керівників не лише фінансових стимулів, але й надання співробітникам більшої автономії.

Коли менеджер сприймається виключно як канал передачі директив зверху вниз, без можливості впливу чи ініціативи, довіра руйнується. Комунікація стає суто формальною, що, у свою чергу, живить почуття несправедливості. Ніхто не бажає відчувати себе лише “гвинтиком” в механізмі, особливо коли цей “гвинтик” вже перевантажений загальною втомою.

Віддалена робота та ефект ізоляції

Особливо загострює цю проблему віддалена робота. Колись проста можливість обмінятися кількома словами з колегою в коридорі, випити кави разом або обговорити новини дозволяла зняти напругу та підтримати соціальні зв’язки.

Натомість, у багатьох компаніях корпоративна культура трансформувалася до коротких повідомлень у месенджерах. У такому контексті керівник часто стає єдиною ниткою, що пов’язує співробітника з усією організацією. Якщо ця нитка роздратована або відповідає односкладово, весь образ компанії в очах працівника стає відповідним.

Доктор Тансканен наголошує на необхідності підтримки керівників з боку організацій, аби запобігти їхньому вигоранню та зберегти спроможність підтримувати команди. Хоча наукові статті не завжди містять практичні інструкції щодо збереження ресурсів під тиском зовнішніх обставин, це дослідження підтверджує, чому іноді робочі процеси руйнуються: хтось на вищому щаблі просто втратив здатність до звичайної людської взаємодії через власне виснаження.

Поділитися

Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.

⚡ Пульс читачів

Чи повинен шеф «тримати обличчя» перед командою, навіть коли сам ледве витримує?

Вже проголосували 1 людина. Долучайтесь до обговорення.

👇 Натисніть на один з варіантів нижче

🫂 Щирість — це сила 🛡️ Тільки залізний спокій 💬 Маю свій кейс

📊 Карта думок

🫂 Щирість — це сила 100% 🛡️ Тільки залізний спокій 0% 💬 Маю свій кейс 0% 💡

Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!

Коментарі

Спочатку нові ↕

Поки що немає коментарів. Будьте першим!

Порада від Business News:

Ця інформація буде корисною як для керівників, так і для рядових співробітників. Керівникам вона нагадує про важливість турботи про власний психологічний стан та про те, як їхній стан впливає на команду. Для співробітників це пояснення, чому іноді може здаватися, що комунікація з керівництвом ускладнена, та підкреслює важливість емпатії й підтримки в колективі, особливо в умовах складних зовнішніх обставин.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: ukr.media

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *