Українська банківська система вже понад декаду перебуває у полоні непрацюючих активів, котрі вже давно втратили економічну цінність. Вони не генерують прибуток, але обтяжують баланси банківських установ і стримують кредитування підприємництва та інвестицій.

ВІДЕО ДНЯ

Згідно з інформацією НБУ, наприкінці 2025 року обсяг непрацюючих позик перевищував 370 млрд грн. Більше 80% даного портфеля сконцентровано у державних банках, де частка проблемної заборгованості наближається до третини. Значна частина банківського капіталу по суті «заморожена» у боргах, які роками не обслуговуються. За таких обставин повноцінне фінансування економіки лишається недосяжним.

Чому проблему роками не розв’язували

Офіційно інструменти для опрацювання проблемних активів існували і раніше. Однак менеджмент державних банків опинився у полоні правових і репутаційних небезпек.

РЕКЛАМА

Збут боргів зі знижкою, списання заборгованості або передача активів інвесторам часто розглядалися як потенційно збиткові чи корупційні рішення. Будь-яка спроба очистити баланс могла закінчитися перевірками та кримінальними розслідуваннями. Тому банки роками зберігали неліквідні активи, фактично консервуючи питання.

Нове законодавство: підґрунтя для змін

Наприкінці 2025 року ситуація почала змінюватись. Було ухвалено Закон № 4465-ІХ, який передбачив обов’язкову реалізацію майна держбанків через систему Prozorro.Продажі. Такий підхід узгоджується з міжнародною практикою та забезпечує прозорість і конкуренцію.

РЕКЛАМА

Паралельно формується комплексна модель управління непрацюючими кредитами: уніфікована термінологія, чіткий алгоритм врегулювання боргів, можливість продажу активів за ринковою вартістю, захист керівництва та податкова нейтральність.

Важливо, що передача проблемних позик новим власникам відкриває ширші можливості для добровільного врегулювання заборгованості. Інвестори та спеціалізовані компанії мають більше інструментів для переговорів із боржниками, реструктуризації боргів і пошуку взаємовигідних розв’язань. Це дозволяє не лише повернути частину коштів, а й зберегти життєздатний бізнес.

Загалом йдеться про виведення діяльності з проблемними позиками з «сірої зони» у прозору та передбачувану систему.

Без уряду механізм не працює

РЕКЛАМА

Незважаючи на прийняття закону, ключовий елемент досі не активовано. Кабінет Міністрів повинен затвердити правила реалізації проблемних активів і перелік винятків. Без цього банки не можуть повноцінно застосовувати нові норми.

Процедури залишаються невизначеними, ризики — високими, а відповідальність — персональною. Формально закон чинний, але механізм очищення балансів фактично не працює. Затримка з боку КМУ зберігає сотні мільярдів гривень у статусі «мертвого капіталу».

Прозорість замість ручного керування

Запропонована модель ґрунтується на відкритих електронних аукціонах у системі Prozorro.Продажі, де ціна формується ринком. Це мінімізує ручне втручання та кулуарні домовленості.

Такий підхід дає змогу захистити інтереси держави, зменшити небезпеки для керівництва та повернути активи в економічний обіг.

Чому це критично для відновлення

Очищення балансів держбанків — фундаментальна умова економічного підйому та післявоєнної відбудови. Допоки банки переобтяжені проблемними кредитами, вони не можуть повноцінно фінансувати бізнес та інфраструктуру.

Держава змушена безперервно підтримувати фінустанови замість інвестування в розвиток. Окрім того, Україна має зобов’язання перед МВФ і Світовим банком щодо системного вирішення проблеми NPL, від чого залежить фінансова підтримка та довіра інвесторів.

Час переходити до дій

Сьогодні держава має все необхідне для запуску реформи: законодавчу базу, електронну інфраструктуру, міжнародну підтримку та досвід. Не вистачає лише своєчасного рішення Кабінету Міністрів.

Без нього система залишатиметься напівзапущеною. Натомість швидке ухвалення чітких правил гри дасть змогу перетворити «погані кредити» з тягаря на ресурс для відродження.

Очищені баланси — це міцні банки. Міцні банки — це доступні кредити і основа розвитку країни в умовах війни та післявоєнної відбудови.

Нагадаємо, за новими правилами, дані про кредити українців зберігатимуться 10 років.