Травень ознаменувався посиленням контролю за фінансовими операціями українців, що викликає чимало запитань у громадян. Головні теми, що турбують суспільство: чи отримає держава розширений доступ до банківської інформації, чи стануть правила фінансового моніторингу суворішими для всіх, та чи загрожує звичайним людям блокування рахунків чи додаткові перевірки.

Як пояснює провідна експертка з фінансового моніторингу банку «Глобус» Марина Павленко, майбутні зміни в цій сфері пов’язані з потенційним ухваленням Законопроєкту № 14327-д. Цей документ має на меті привести українське законодавство у відповідність до норм Європейського Союзу та критеріїв зони єдиної платіжної системи в євро (SEPA).

Банкірка наголошує, що ключовий принцип майбутніх змін — це не тотальний контроль над кожною фінансовою операцією, а гармонізація українських правил із європейськими стандартами для підвищення прозорості фінансової системи.

«Йдеться не про посилення тиску на всіх клієнтів банків, а про перехід до сучаснішої та зрозумілішої моделі фінансового моніторингу з використанням ризик-орієнтованого підходу. Її головна мета — швидше виявляти підозрілі схеми, запобігати відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та іншим фінансовим зловживанням», — зазначає Марина Павленко.

Основні напрямки змін у фінансовому моніторингу

Одним із найбільш обговорюваних аспектів є створення єдиного державного реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Експертка уточнює, що реєстр міститиме лише базову інформацію: номер рахунку в форматі IBAN, назву банку, дані власника, а також інформацію про наявність сейфа. При цьому він не включатиме дані про залишки коштів, історію транзакцій або вміст сейфів.

«Принципово важливо, що новий закон не передбачає розкриття банківської таємниці в її класичному розумінні, а лише систематизацію базових даних про наявність рахунків і сейфів», — підкреслила Марина Павленко.

Вона додала, що подібні реєстри вже давно функціонують у багатьох європейських країнах і є невід’ємною частиною сучасної фінансової інфраструктури. Вони сприяють кращій структуризації системи, її сумісності з європейськими підходами та ефективнішому виявленню ризиків.

Окрему увагу приділено питанням доступу до цих даних та можливій появі нових контролюючих органів. Марина Павленко пояснює, що правоохоронні органи не стають новими регуляторами банківської сфери — це відбудеться не раніше ніж за шість місяців до офіційного вступу України до ЄС. Участь СБУ, Нацполіції, НАБУ, ДБР та інших органів у цій системі зумовлена необхідністю оперативного реагування на випадки фінансування тероризму, обходу санкцій, легалізації злочинних коштів чи інших фінансових правопорушень, а не бажанням контролювати банківських клієнтів.

Вплив на звичайних клієнтів

Для більшості пересічних клієнтів банків нова система фінансового моніторингу не повинна стати джерелом проблем. Марина Павленко зазначає, що сучасний підхід відходить від формального аналізу виключно суми операції до ризик-орієнтованої моделі.

«Фінмоніторинг стає не жорсткішим, а точнішим. Банк не аналізує під мікроскопом кожен побутовий платіж. Увага зосереджується насамперед на нетипових, незрозумілих або ризикових операціях, що не відповідають фінансовому профілю клієнта. Для законослухняних громадян, які користуються рахунками прозоро і зрозуміло, це не повинно створювати додаткового дискомфорту», — наголосила експертка.

Банки враховують не лише суми переказів, а й загальну поведінку за рахунком: регулярність операцій, джерела надходжень, кількість контрагентів, призначення платежів та відповідність транзакцій фінансовому профілю клієнта. Тому навіть відносно невеликі суми можуть привернути увагу, якщо вони мають ознаки ризиковості, тоді як звичайні повсякденні платежі найчастіше не викликають додаткових запитань.

Окремий блок змін стосується розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників бізнесу. Це важливо для регуляторної прозорості та ефективної взаємодії бізнесу з банками та міжнародними партнерами.

«Для бізнесу це означає необхідність максимально відповідально ставитися до інформації про структуру власності та кінцевих бенефіціарів. Формальний підхід тут уже не працюватиме. Якщо компанія надає неповні або завідомо недостовірні дані, це може створити не лише юридичні наслідки, а й практичні труднощі у взаємодії з банками», — зауважила Марина Павленко.

Вона додала, що посилення стандартів фінмоніторингу матиме позитивний практичний ефект: банкам буде легше виявляти справді ризикові операції, а отже, буде менше підстав для безпідставних затримок або непорозумінь у випадках, коли клієнт діє відкрито та в межах звичайної фінансової поведінки.

Як уникнути обмежень

Щоб уникнути тимчасового блокування рахунків, додаткових перевірок або потрапляння до внутрішніх ризикових списків банку, клієнтам слід дотримуватися кількох базових правил.

• Використовуйте рахунок за призначенням: особиста картка не повинна використовуватися для регулярного прийому коштів за підприємницьку діяльність або для транзитних переказів третім особам.
• Коректно заповнюйте призначення платежу: це особливо важливо для великих сум або нетипових операцій.
• Уникайте ризикованих схем: не використовуйте рахунок для прийому великої кількості дрібних переказів від незнайомих осіб з подальшим швидким переказом коштів далі.
• Майте підтверджуючі документи: у разі великих або незвичайних надходжень бажано мати документи, що підтверджують походження коштів (договір, довідку, декларацію, підтвердження продажу майна тощо).

Експертка підкреслила, що майбутні зміни спрямовані не на обмеження прав законослухняних громадян, а на розбудову стійкішої, прозорішої та сумісної з європейськими правилами фінансової системи. Звичайні законні операції мають залишатися звичними та доступними, а основний фокус банків і державних органів буде зосереджений на боротьбі з ризиковими та незаконними фінансовими практиками.

«Найкращий спосіб уникнути проблем із фінмоніторингом — це прозорість. Якщо клієнт може логічно пояснити свої операції, користується рахунком за призначенням і за потреби готовий підтвердити походження коштів, то посилення стандартів фінмоніторингу не становить для нього загрози», — підсумувала Марина Павленко.

Як повідомив раніше голова Держфінмоніторингу Пилип Пронін, державна служба фінансового моніторингу України вже почала окремо аналізувати великі готівкові операції, зокрема ті, що пов’язані з купівлею дорогої нерухомості, елітних автомобілів та інших активів преміумсегмента.

Порада від Business News:

Ця інформація буде корисною для всіх громадян України, які користуються банківськими послугами. Розуміння нових правил фінансового моніторингу допоможе уникнути непорозумінь, зайвих перевірок та потенційного блокування рахунків, забезпечуючи прозорість і безпеку ваших фінансових операцій відповідно до європейських стандартів.

Джерело новини: fakty.ua