Другий опалювальний сезон добігає кінця, а в Кривому Розі досі тривають суперечки щодо встановлення нової когенераційної установки на місцевій теплоцентралі. Протягом майже року процедура закупівель неодноразово оголошувалася, зазнавала змін та скасовувалася. Лише з четвертої спроби, наприкінці 2025 року, вдалося провести тендер, визначивши переможця за рекордну суму 1,776 мільярда гривень.

Замовником виступає АТ “Криворізька теплоцентраль”, підприємство, що перебуває під управлінням НАК “Нафтогаз України”. Після останнього оголошення тендеру в жовтні минулого року, потенційний учасник – ТзОВ “ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ “МЕТРОПОЛІЯ” – подав скаргу до Антимонопольного комітету. Компанія заявила про наявність дискримінаційних умов та штучне обмеження конкуренції.

За попередніми підрахунками, пропозиція визначеного переможця виявилася на 206,4 мільйона гривень вищою за найвигіднішу, що була запропонована раніше.

Рік перезапусків

Історія цієї закупівлі розпочалася ще в лютому 2025 року. Тоді очікувана вартість проекту становила близько 1,585 мільярда гривень. На аукціон вийшли 11 компаній, а найнижча запропонована ціна склала 1,182 мільярда гривень – майже на 400 мільйонів менше від запланованої суми. Незважаючи на реальну конкуренцію та суттєве зниження ціни, переможця тоді не визначили, а тендер скасували.

У липні закупівлю повторили, але вже у форматі комерційного запиту без проведення аукціону, без оприлюднення цін та кваліфікаційних вимог. Після цього було оголошено відкриті торги зі спрощеними умовами: достатнім вважався досвід монтажних робіт на об’єктах потужністю від 5 МВт. Результат – 918,8 мільйона гривень. Це була найнижча зафіксована ціна за весь час. Однак, і цю процедуру скасували, нібито через порушення строків розгляду. Виникає питання: чи не самі організатори порушили правила, щоб потім скасувати результат?

Фактично, після того, як ринок продемонстрував можливість виконати роботи менш ніж за мільярд гривень, умови закупівлі були знову змінені.

Четверта спроба – жорсткіші бар’єри

У жовтні 2025 року АТ “Криворізька теплоцентраль” оголосила нову процедуру для будівництва когенераційних газопоршневих установок загальною електричною потужністю 75,2 МВт. Очікувана вартість становила 1,860 мільярда гривень. Цього разу тендерна документація містила значно суворіші вимоги:

• Досвід будівництва когенераційних установок сумарною потужністю не менше 10 МВт.
• Виконання саме внутрішнього (неконтейнерного) типу.
• Реалізація робіт на одному об’єкті.
• Обов’язковий досвід пусконалагоджувальних робіт.
• Фінансова спроможність на рівні не менше 20% від очікуваної вартості, підтверджена за 2023 або 2024 рік.

Процедура проходила без використання електронного аукціону.

Пропозиція ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “Котлогаз” на суму 1,569 мільярда гривень, яка була найбільш економічно вигідною, була відхилена. Після серії оскаржень та рішень, які скасовував АМКУ (рішення замовника оскаржували двоє учасників – ТзОВ “Виробничо-комерційне підприємство “Котлогаз” та ТОВ “Едс-інжиніринг”), переможцем було визнано четвертого учасника – ТзОВ “Науково-виробниче підприємство “Енерго-плюс” з остаточною ціною 1,776 мільярда гривень.

Різниця між найнижчою запропонованою ціною та фінальною сумою контракту становить 206,4 мільйона гривень.

Свідоме звуження чи управлінське рішення?

У своїй скарзі до АМКУ, ТзОВ “ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ “МЕТРОПОЛІЯ” вказало, що поєднання вимог щодо потужності 10 МВт на одному об’єкті, обмеження типу виконання та фінансових бар’єрів фактично відсікло низку компаній, які мали відповідний досвід, але не відповідали всій сукупності критеріїв.

Якщо порівняти це з попереднім етапом, де за менш жорстких умов ціна впала до 918,8 мільйона гривень, то зміна виглядає показовою. Складається враження, що після отримання небажаного для замовника цінового результату, правила були переглянуті.

Чи є це випадковим збігом, чи результатом цілеспрямованого управлінського підходу – мають з’ясувати органи оскарження та, за необхідності, контролюючі органи. Проте, сама хронологія подій створює відчуття системності, а не технічної помилки.

Водночас, проєкт когенерації є стратегічно важливим. Йдеться про встановлення установок, переданих міжнародними партнерами, які мали б посилити енергетичну стійкість міста в умовах війни.

Нещодавно видання NGL.MEDIA опублікувало матеріал про те, як українські міста втрачають можливості через затягування з монтажем обладнання, отриманого від партнерів. Ситуація в Кривому Розі вписується в цю ширшу картину: поки тендери перезапускаються, другий опалювальний сезон минає без введення в експлуатацію нових потужностей.

Хто стоїть за підрядниками

Замовник тендеру – АТ “Криворізька теплоцентраль” – є одним з ключових постачальників централізованого опалення для кількох районів Кривого Рогу.

Переможцем конкурсу стало підприємство “НВП “Енерго-плюс”, зареєстроване у місті Кременчук Полтавської області. Кінцевим бенефіціарним власником у реєстрі вказано Євгена Корфа – депутата Полтавської обласної ради (обраний від партії ОПЗЖ, з 2022 року – член депутатської групи “За Полтавщину”).

У відкритих джерелах також згадуються зв’язки компанії з Андрієм Тесленком. Останього пов’язують з ТОВ “Запорізький тепло-енерго проект” та ТОВ “Інвентум Україна” – компаніями, які в різних проєктах виступали підрядниками або партнерами ТОВ “НВП “Енерго-плюс”.

Компанія Корфа також є переможцем одного з тендерів Трипільської ТЕС ПАТ “Центренерго”, на ремонті якої правоохоронці раніше повідомляли про викриття схеми розкрадання коштів. За інформацією співрозмовників, Тесленко допомагає просувати призначення колишнього функціонера “Центренерго” Сергія Ісаченка на посаду керівника цього підприємства. У червні минулого року “НВП “Енерго-плюс” отримало право поставити комплект обладнання для системи пилоприготування одного з енергоблоків Трипільської ТЕС.

У вересні 2025 року “ІК “Нафтогазові технології”, яку у відкритих реєстрах пов’язують з Андрієм Тесленком, виграла інший тендер від Трипільської ТЕС. Підприємство мало здійснювати технічний нагляд за виконанням робіт. Про ймовірну причетність цього підрядника до можливих порушень нещодавно повідомляв Telegraf.

Оскільки Криворізька ТЕЦ перебуває у сфері управління “Нафтогазу”, за інформацією джерел, до формування технічних вимог останньої процедури був залучений директор з питань теплової та альтернативної енергетики Групи “Нафтогаз” Олексій Вільховий. Саме він, за словами співрозмовників, наполягав на вимозі щодо досвіду виконання робіт зі встановлення мінімальної потужності 10 МВт неконтейнерного виконання (на попередніх етапах було достатньо 5 МВт). Нібито саме таке виконання є суттєво відмінним від інших установок. Внаслідок цього керівництво компанії ухвалило остаточне рішення.

Висновок: чи тільки в цифрах питання?

Чотири спроби за рік. Скасування процедур після появи суттєво нижчої ціни. Посилення вимог на фінальному етапі. У підсумку – контракт, укладений на 206,4 мільйона гривень дорожче, ніж дозволяла найбільш економічно вигідна пропозиція.

Скаржники говорять про дискримінаційні умови. Замовник формально діяв у межах процедури. Але коли правила змінюються після появи дешевшого результату, а фінальна ціна зростає на сотні мільйонів, це вже питання не лише формальної відповідності, а й економічної доцільності та якості управлінських рішень.

Якщо встановлені технічні та фінансові бар’єри призвели до відсікання дешевших пропозицій, то йдеться про сотні мільйонів гривень потенційних зайвих витрат. Ресурс, який міг залишитися у бюджеті або працювати на громаду, замість того, щоб збільшувати вартість одного контракту.

У воєнний час кожен енергетичний проєкт має стратегічне значення. Кожна когенераційна установка – це стійкість системи і шанс забезпечити теплом населення. Тому рішення, що супроводжуються різким зростанням вартості, потребують максимальної прозорості та чітких пояснень. Інакше виникає закономірне запитання: чи справді держава отримала найкращу можливу ціну, чи країні доведеться доплатити ще понад дві сотні мільйонів гривень.

Раніше ФАКТИ розповідали, чому єдиному в Україні виробнику сажі – “Кременчуцькому заводу технічного вуглецю” – правоохоронці Полтавщини, попри рішення суду, блокували постачання енергетичного обладнання, позбавляючи таким чином можливості виробляти продукцію, сплачувати податки до бюджету та забезпечувати людей робочими місцями.

Порада від Business News: Ця новина висвітлює складні бюрократичні та фінансові аспекти реалізації важливих енергетичних проєктів в Україні. Для громадян це означає потенційні затримки у модернізації інфраструктури та можливе збільшення витрат на комунальні послуги. Важливо стежити за прозорістю таких закупівель, адже вони безпосередньо впливають на ефективність використання бюджетних коштів та стабільність роботи критично важливих об’єктів.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: fakty.ua