Вчені б’ють на сполох: як потепління може залишити нас без значної частини врожаю

Фото: SuperAgronom.com

Свіже дослідження, проведене фахівцями з Університету Аризони, виявило, що вплив зміни клімату на рослинний світ може бути значно потужнішим, ніж припускають сучасні кліматичні прогнози. Це ставить під сумнів існуючі оцінки ризиків для агросектору, біорізноманіття та загалом екосистем, вказуючи на потенційне недооцінювання проблеми.

Результати дослідження наочно демонструють: до завершення ХХІ століття температура поверхні листя (canopy temperature) зростатиме приблизно на 16% швидше, ніж температура навколишнього повітря. Важливо розуміти, що саме температура листя є ключовим фактором, який безпосередньо регулює інтенсивність фотосинтезу, транспірації, дихання та інших життєво необхідних процесів у рослин.

За словами авторів роботи, переважна більшість сучасних моделей оцінює вплив потепління на рослини, орієнтуючись виключно на температуру повітря. Це призводить до того, що реальні масштаби теплового стресу для рослин можуть бути суттєво занижені. В умовах екстремальної спеки та посухи рослини змушені захищатися, закриваючи продихи для мінімізації втрат вологи. Як наслідок, інтенсивність фотосинтезу знижується, а поверхня листя нагрівається ще швидше.

Для вітчизняних аграріїв це означає, що потенційні ризики зниження врожайності через надмірні температури можуть бути недооцінені. У періоди спеки та дефіциту вологи рослини активно закривають продихи, аби скоротити випаровування. Одночасно з цим сповільнюється фотосинтез, погіршується процес накопичення сухої речовини, а поверхня листя нагрівається ще інтенсивніше. Як результат, сільськогосподарські культури довше перебувають у стані теплового стресу, що неминуче негативно позначається на формуванні майбутнього врожаю.

Науковці наголошують, що перегрівання листя матиме наслідки не лише в агрономічній площині. Зменшення інтенсивності фотосинтезу в рослинах означатиме їхнє менше поглинання вуглекислого газу, що, своєю чергою, може ще більше прискорити процеси глобального потепління. Окрім того, скорочення транспірації веде до зменшення кількості вологи в атмосфері, що потенційно впливатиме на формування хмар, рівень опадів та загальні погодні процеси.

Автори дослідження наполегливо закликають розробників кліматичних моделей включити показник температури рослинного покриву для більш точного прогнозування майбутніх ризиків у сільському господарстві та ефективнішої розробки стратегій адаптації до мінливих кліматичних умов.

Матеріал підготувала Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Дізнавайтеся першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Порада від Business News:

Це дослідження є надзвичайно важливим для українських аграріїв, оскільки воно висвітлює неочевидні, але суттєві ризики, пов’язані зі зміною клімату. Розуміння того, що температура листя може зростати швидше за температуру повітря, допоможе краще планувати заходи з захисту рослин від теплового стресу та посухи, а також оптимізувати стратегії управління водними ресурсами. Це, в свою чергу, сприятиме збереженню врожайності та підвищенню стійкості агробізнесу до кліматичних викликів.

За матеріалами: superagronom.com