Чому десикація бур’янів може виявитися неефективною: експерт назвав три ключові прорахунки

Фото: SuperAgronom.com

Іноді в агросекторі виникає гостра потреба в обробці полів десикантами з метою боротьби з бур’янами. Проте, трапляються випадки, коли ці засоби не демонструють очікуваної ефективності проти певних видів рослинності. Доктор сільськогосподарських наук, провідний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, Сергій Авраменко, поділився своїми спостереженнями щодо причин такої ситуації, проілюструвавши їх на прикладі поля ріпаку, розташованого на Харківщині.

На зазначеному полі ріпак зазнав часткового вимерзання, що спровокувало інтенсивний ріст бур’янів у місцях найбільшого ураження. З метою контролю небажаної рослинності було прийнято рішення про проведення десикації.

Для обробки було застосовано препарат з діючою речовиною дикват дибромід (150 г/л) у нормі 3 л/га. Однак, вже через 9 днів після внесення стало очевидним, що препарат не справився з деякими видами бур’янів.

«Спостерігаючи за осотом, можна побачити, що він пожовтів належним чином. Однак, якщо говорити про лободу, то її листя залишається зеленим, а суцвіття практично неушкодженими. Саме лобода створюватиме серйозні перешкоди під час збирання врожаю», – зауважив Сергій Авраменко.

За словами науковця, препарат також показав недостатню ефективність проти таких бур’янів, як полин, молочай, гірчак березковидний та деякі інші.

Сергій Авраменко виділив три основні причини, через які десикація не дала бажаного результату:

• Перша помилка полягала у погодних умовах, що передували внесенню препарату. Незважаючи на те, що температура повітря під час обробки становила комфортні 24–26 °C, протягом кількох днів перед цим спостерігалася надзвичайно спекотна погода з показниками до 36–38 °C. Як пояснив Авраменко, через температурний стрес рослини, особливо лобода біла, формують щільний восковий наліт, який суттєво ускладнює проникнення активної речовини препарату.

«Часом ми помилково вважаємо, що найважливішим фактором є температура безпосередньо в момент внесення. Це хибна думка. Необхідно враховувати кліматичні умови, що панували напередодні, та чи перебували рослини під впливом стресу», – підкреслив він.

• Другою причиною стало недостатнє дозування робочого розчину. На полі було використано 150 л/га, тоді як, за словами експерта, за умов посушливого клімату цей показник мав бути збільшений щонайменше до 300 л/га.
• Третьою помилкою науковець назвав неправильний рівень pH робочого розчину. Дикват демонструє найкращу активність у кислому середовищі з показником pH 4,5–6,5. У цьому ж випадку вода мала слабколужну реакцію (близько 7,5), до того ж, до бакової суміші додали карбамідо-аміачну суміш (КАС), що ще більше підвищило pH.

«Ми створили слабколужне або навіть лужне середовище, в якому дикват демонструє вкрай низьку ефективність», – пояснив Авраменко.

Водночас, науковець зазначив, що навіть використовуючи стандартний дикват дибромід, можна досягти високоякісних результатів, за умови суворого дотримання всіх регламентів його застосування.

«Якщо ви будете дотримуватися рекомендацій щодо температурного режиму, норми витрати води та кислотності робочого розчину, ефективність препарату значно зросте», – підсумував Сергій Авраменко.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Дізнавайтеся першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Порада від Business News: Розуміння ключових факторів, що впливають на ефективність десикації, є критично важливим для аграріїв. Ця стаття надає цінну інформацію про те, як уникнути поширених помилок, пов’язаних з погодними умовами, нормою робочого розчину та pH середовища. Дотримання цих рекомендацій допоможе максимізувати результати обробки та зберегти врожай, заощаджуючи ресурси.

За матеріалами: superagronom.com