Закриті за майже півтора року війни українські стартапи можна перерахувати на пальцях, нових угод — понад 80. Як перебудувалися за цей час їхні інвестори та чи шукають вони нові проєкти – опитування Forbes
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: список 250 малих і середніх компаній, лідерство генерала Залужного, падіння мільярдера Жеваго, детальна історія Dnipo-M та загалом майже два десятки текстів.
«Жоден з українських проєктів не закрився і не припинив ріст», – каже Дмитро Білаш, керівний партнер фонду Digital Future. 90% стартапів у портфелі одного із найпродуктивніших вітчизняних венчурних гравців – українські. Та відповідь Білаша – типова для індустрії на сімнадцятому місяці повномасштабної війни.
Низька «смертність» у турбулентні часи – неочікуваний показник для інноваційних компаній, що залежать від інвесторських грошей. Проте тренд тримається другий рік поспіль. Наприкінці червня 2023-го Forbes опитав 18 найактивніших гравців – українські та сфокусовані на Україні фонди – про стан їхніх портфельних проєктів. Які висновки?
Як почуваються українські стартапи під час великої війни
На липень 2023-го у активі опитаних фондів щонайменше 343 інвестиції. Самих стартапів – дещо менше, адже у частину компаній вкладалися відразу кілька учасників опитування.
Єдина втрата воєнного часу – сервіс доставки свіжої риби Seadora із портфелю SMRK Олександра Косована. Втративши український ринок засновник Андрій Дрогобицький намагався знайти нове фінансування й перезапустити стартап у Дубаї, але зрештою фонду довелося списати інвестицію. Також на паузі – малоактивні, але не закриті – ще три проєкти із орбіти Українського фонду стартапів (USF). Це сервіс онлайн-підбору взуття 4Comfortshoes, розробник віддрукованих на 3D-принтері окулярів Monor та сервіс аналітики для містобудування GeoDesign.
Натомість після 24 лютого 2022-го закрито щонайменше 83 угоди із українськими проєктами. Частина з них наразі не анонсована. Чотири з першої п’ятірки фондів із найбільшою кількістю «воєнних» інвестицій – новачки, засновані менше двох років тому. За 18 місяців з моменту заснування Geek Ventures білоруса Ігаря Маханька та одеського підприємця Вадима Роговського вклався у 31 проєкт, майже третина – з українськими фаундерами. У шість із дев’яти з них Geek Ventures інвестував після російського нападу, каже Роговський.
Ложка дьогтю – вкладаються в українські компанії здебільшого вже знайомі із ландшафтом інвестори. Польський Inovo VC збираючи третій фонд на €100 млн, анонсував готовність вкласти до 40% коштів в українців. План з фандрайзингу навіть перевиконали – у червні 2023-го зібрано €105 млн від для фаундерів із Центральної та Східної Європи.
Угод з українськими проєктами у портфелі – окрім профінансованих до війни AllSet та Preply – у портфелі немає, повідомив Forbes представник Inovo VC. Проте, не виключено, що вони з’являться у не надто далекому майбутньому. Аналогічна ситуація із Ukrainian Phoenix Fund – французькому фонді на €50 млн, який ще в грудні 2022-го анонсував президент Франції Емманюель Макрон. «Фонд ще не активний, ми почнемо інвестувати не раніше кінця року», – пояснює керуючий партнер Домінік Піоте.
Курс на «стартап-відлигу»
«Ми стратегію інвестицій не переглядали, інвестуємо ще активніше ніж раніше – у середньому не менше однієї-двох компаній щомісяця», – каже Роговський. Vesna Capital – заснований у 2022-му фонд Андрія Федоріва та співзасновників «Нової Пошти» Володимира Поперешнюка та Вячеслава Климова – має вже п’ять портфельних проєктів. На черзі ще два – з ними вже підписані інвестугоди, але інвестиції поки не закриті.
З обнадійливих новин – відновлювати фінансування готові й старіші гравці, що брали майже півторарічну паузу. Digital Future не поповнював портфель із лютого 2022-го, скерувавши кошти на волонтерство і підтримку вже профінансованих компаній.
«Ми робимо нову інвестицію прямо зараз. Плануємо інвестувати ще до пʼяти проектів в 2023 році», – каже Білаш. Паралельно із роботою у фонді він разом із давнім бізнес-партнером Дмитром Плешаковим запустив мілітарі-стартап Osavul і встиг залучити під боротьбу з російською пропагандою $1 млн.
«Ми в процесі закриття угоди з інвестиції в нову компанію з українськими засновниками», – каже голова ICU Ventures Роман Нікітов. Протягом 2022-го фонд теж лише підтримував портфель – сумарна капіталізація 11 українських у ньому оцінюється у понад $300млн.
ICU Ventures та Digital Future не змінювали стратегії. Фонд завжди фокусувався на компаніях, що здатні розвиватися у кризових умовах, каже Білаш, тому 8 з 28 профінансованих проєктів продали із прибутком.
Інша історія – Chernovetskyi Investment Group (CIG) Степана Черновецького. Усі чотири проєкти фонду – Zakaz.ua, boodmo.com, Softcube та Kray Technologies – втрималися на плаву. Проте воєнна криза боляче вдарила по сфокусованому на домашньому ринку сервісу доставки продуктів Zakaz.ua. Урок?
CIG все ще щиро вірить в бурхливий розвиток економіки України після перемоги, але радикально змінив стратегію, каже керуючий партнер Володимир Кривко. Раніше фонд шукав швидкозростаючих «зірок» із перспективами великих оцінок. «Зараз ми готові інвестувати виключно у зрозумілі нам проєкти з окупністю інвестицій шляхом дивідендів на горизонті трьох-чотирьох років», – каже Кривко.
