Пояснення Марченка: Чому скасували податкову пільгу на міжнародні посилки

Скасування податкової пільги для міжнародних посилок: Марченко пояснив причини

Скасування податкової пільги для міжнародних посилок: Марченко пояснив причиниРівні умови для українського бізнесу, легалізація ринку та наближення до європейських стандартів — ось головні цілі податкової реформи міжнародних відправлень.Про ключові аспекти цих змін, їхній очікуваний ефект та особливості функціонування нової системи детально розповів Міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв’ю виданню 24 Канал.

Що передбачає нова система

Основні зміни полягатимуть у скасуванні податкової пільги з ПДВ для комерційних товарів, що пересилаються міжнародними відправленнями, вартість яких не перевищує 150 євро.

Економічний ефект для держави

Ця реформа спрямована на створення однакових податкових умов для всіх учасників українського ринку — як для вітчизняних виробників, так і для імпортерів. Нинішня пільга створює дискримінаційні умови для українських виробників, що є несправедливим.Водночас, обсяги міжнародної електронної торгівлі в Україні стрімко зросли за останні роки, що призвело до збільшення кількості товарів, які ввозяться без сплати ПДВ, завдяки пільзі для відправлень до 150 євро.Згідно з даними Державної митної служби, у 2025 році загальна вартість міжнародних поштових та експрес-відправлень сягнула 167,3 мільярда гривень. При цьому 92,9 мільярда гривень (55,5% загальної вартості) були звільнені від оподаткування завдяки чинній пільзі. Ще у 2023 році цей показник становив близько 40 мільярдів гривень. Це свідчить про більш ніж дворазове зростання обсягу неоподатковуваного імпорту лише за два роки.Ця тенденція зберігається і в поточному році. За перші сім місяців 2026-го загальна вартість міжнародних посилок досягла 136,3 мільярда гривень. З них 56,8 мільярда гривень (42%) були звільнені від ПДВ завдяки пільзі.«Йдеться вже не про незначні винятки для окремих покупок громадян, а про суттєвий сегмент імпорту», — підкреслює Міністр.Структурний дефіцит платіжного балансу держави зростає з кожним роком повномасштабної війни. За поточний рік він вже сягнув 50 мільярдів доларів США (приблизно 1 950 000 000 000 ₴). Уряд змушений вживати заходів для уповільнення тенденції, коли імпорт значно випереджає експорт. Скасування пільги з ПДВ для дешевого імпорту є одним із важливих кроків для покращення торговельного балансу.Міжнародна фінансова допомога в обсязі 40-50 мільярдів доларів США (приблизно 1 560 000 000 000 ₴ – 1 950 000 000 000 ₴) щорічно компенсує цей розрив, проте не вирішує фундаментальних структурних вразливостей економіки. Тому це також питання воєнної економічної політики: підтримка власного виробництва, створення робочих місць шляхом розширення виробничих потужностей, а не створення штучних податкових стимулів на користь імпорту.Показова динаміка за перші 7 місяців 2026 року: темпи зростання імпорту майже у вісім разів перевищують темпи зростання експорту — 33% проти 4% відповідно.Це рішення, що має на меті збільшення надходжень до державного бюджету.Наявність несправедливої податкової пільги, яка дозволяє значній частці товарів фактично уникати оподаткування, призводить не лише до втрат бюджету. Це також стимулює розвиток схем, що підривають чесну конкуренцію.«Зараз Україна ставить іноземних виробників у кращу позицію порівняно з вітчизняним бізнесом. Цю ситуацію необхідно виправити. Український підприємець завжди сплачував 20% ПДВ. Іноземні онлайн-продавці та імпортери — ні. Скасування пільги усуває дискримінаційні умови для національного виробника і вперше за багато років створює підґрунтя для чесної конкуренції», — зазначає Марченко.Десятки бізнес-об’єднань та окремі компанії публічно виступають за оподаткування дешевого імпорту. Це стосується сотень компаній та десятків тисяч їхніх працівників.Існуючий поріг для неоподатковуваних відправлень стимулює використання міжнародних поштових служб для мінімізації податкових виплат. Великі партії товарів імпортуються за допомогою схем дроблення відправлень.Звісно, це також частина зусиль уряду України з детінізації економіки, що є фундаментом наших програм співпраці з ЄС та МВФ. Україна рухається до моделі оподаткування малих поштових відправлень, яка вже застосовується в Європейському Союзі.Сергій Марченко зазначає, що ця реформа забезпечить близько 10 мільярдів гривень (приблизно 250 000 000 $) щорічних додаткових надходжень до бюджету. Ці кошти будуть спрямовані виключно на оборону України.Значна кількість українських підприємців закуповує товари за кордоном. Чи оцінювало Міністерство фінансів, як нові правила вплинуть на малий та середній бізнес? Чи існує ризик, що для частини підприємців це означатиме скорочення діяльності або навіть закриття бізнесу, особливо в умовах війни?Українські підприємства сплачують ПДВ, створюють робочі місця та інвестують у виробництво навіть за таких складних умов, як сьогодні. Водночас значна частина аналогічних товарів, що продаються через іноземні маркетплейси, користується податковою пільгою. Це створює нерівні конкурентні умови, і сумлінний український бізнес фактично отримує гірші стартові можливості.Якщо ж бізнес-модель побудована на ввезенні комерційних товарів під виглядом невеликих особистих покупок до 150 євро без сплати ПДВ, то такі підприємства будуть змушені перебудувати свої логістичні та закупівельні процеси.Багато українців замовляють товари з-за кордону, оскільки це вигідніше, ніж купувати аналогічні товари в Україні.

Чи не погіршить нова система становище громадян

Запровадження ПДВ для товарів, придбаних на маркетплейсах, не обов’язково призведе до пропорційного зростання ціни для кінцевого споживача. Фінальна вартість залежатиме від політики конкретного маркетплейса та продавця, наявності знижок, логістичних витрат, конкурентного середовища тощо.Продавець може частково компенсувати суму податку за рахунок власної маржі, скоригувати базову ціну або запропонувати знижку.Реформа також має на меті стимулювати заміну частини імпортних товарів українськими аналогами, які раніше не були економічно доцільними для виробництва та продажу. Збільшення пропозиції вітчизняної продукції також може вплинути на стабілізацію цін.

Терміни запровадження

Міністр наголошує, що запуск системи заплановано не раніше 1 січня 2027 року. Важливою умовою є підтвердження готовності всіх учасників ринку поштових відправлень та впровадження необхідних ІТ-рішень.Нові правила набудуть чинності лише після повної готовності системи.Ключові міжнародні маркетплейси продовжать свою діяльність на українському ринку. Зміниться лише одне: усі продавці працюватимуть за єдиними податковими правилами.Принципово важливо, щоб бізнес конкурував з міжнародними платформами завдяки якості, сервісу та ефективності, а не завдяки різним податковим режимам.

  • За даними Єврокомісії, у 2024 році до ЄС надійшло близько 4,6 мільярда товарів у відправленнях вартістю до 150 євро, а у 2025 році — вже майже 5,9 мільярда. Встановлення однакових правил сплати ПДВ не обмежує доступ громадян до міжнародної електронної торгівлі та не сповільнює її розвиток.
  • Нагадуємо, що в ЄС з 2021 року ПДВ сплачується з усіх комерційних товарів, придбаних поза межами Євросоюзу, незалежно від їхньої вартості. Крім того, з 1 липня 2026 року ЄС скасував митну пільгу для товарів у відправленнях до 150 євро та запровадив тимчасове мито в розмірі 3 євро на імпортовані до ЄС товари, аби забезпечити рівні конкурентні умови для європейського бізнесу.

Тетяна Берегова

Тетяна БереговаКореспондент-редакторЗа матеріалами: Finance.uaПодаткиМісце для вашої реклами

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно важливою для всіх, хто займається міжнародною торгівлею або регулярно замовляє товари з-за кордону. Розуміння майбутніх змін у оподаткуванні допоможе краще планувати бюджет, адаптувати бізнес-стратегії та уникнути несподіванок, а також сприятиме вирівнюванню конкурентних умов на ринку.

Дізнатися більше на: news.finance.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *