Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку завершила розробку законопроєкту про оподаткування криптоактивів і оновила текст закону “Про віртуальні активи”. Тепер, у разі оновлення закону 2021 року “Про віртуальні активи” та ухвалення змін до Податкового кодексу, держава зможе оподатковувати операції з криптовалютами.
Про це пише Forbes-Україна з посиланням на джерела. Повідомляється, що обидва пули змін уже напрацьовані.
“Сподіваюся, закон ухвалять у вересні, а запрацює він уже з 2024-го”, – заявив член Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Юрій Бойко.
Що зміниться після оновлення законодавства про віртуальні активи:
- Регуляторами ринку виступатимуть Національний банк і НКЦПФР.
- За видами віртуальні активи розподілятимуться на три категорії: токени електронних грошей, токени з прив’язкою до активів, інші віртуальні активи.
- Для публічної пропозиції (випуску) токенів із прив’язкою до активів на торгах емітент має бути авторизованою у НКЦПФР юридичною особою. Для авторизації юрособа має оформити білу книгу (тобто, проспект емісії).
- Ставку оподаткування – 18% з інвестиційного прибутку та військовий збір 1,5%. Умова для сплати податку – якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестактивами має позитивне значення, а отримані внаслідок цих операцій віртуальні активи перебувають у власності платника до 365 днів.
Ключове – оподаткування буде прийняте за моделлю західних країн:
“Якщо віртуальний актив куплено за 10 000 грн, а продано за 11 000 грн, то оподатковується різниця – 1000 грн”, – повідомив Бойко
Як в Україні розроблялося крипторегулювання
У 2022 році парламентарі ухвалили законопроєкт №3637 “Про віртуальні активи”, який міг набути чинності лише після змін до Податкового кодексу.
Як повідомвляв “Інформатор”, згідно з документом, регулятором ринку віртуальних активів мали б бути Міністерство та Комітет з питань цифрової трансформації України, в окремих випадках — Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків. У пояснювальній записці зазначалося, що надання віртуальним активам юридичного статусу стимулюватиме розвиток нової індустрії в правовому полі держави та сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету коштом податків.
Найголовніший плюс у тому, що міжнародні криптобіржі легально провадитимуть діяльність на території України.
Однак президент ветував його, внісши низку правок. 15 березня 2022 року Зеленський підписав ухвалений напередодні закон “Про віртуальні активи”, проте, попри очікування гравців українського крипторинку, документ так і не набув чинності. Щоб це стало можливим, потрібні були зміни у Податковий та Цивільний кодекси України – це чітко визначило б механізм оподаткування віртуальних активів, зокрема, і криптовалют. Але на початку повномасштабної війни питання правок до Податкового кодексу відклали, а згодом від закону у першій його версії відмовилися.
Наприкінці березня 2022 року Рада ЄС почала роботу над єдиними правилами регулювання криптоактивів. 20 квітня Європарламент затвердив першу у світі збірку вимог до криптовалют МіСА. Як повідомлялося, після ухвалення збірки вимог, український парламент зможе затвердити законопроєкт про віртуальні активи, а потім – і зміни до Податкового та Цивільного кодексів.
Детальніше про те, як Україна має синхронізувати своє законодавство з європейськими нормами “Інформатор” писав тут.
