Українська війна як каталізатор переосмислення деколоніальності: Захід має наздогнати Схід

Голова Центру досліджень візуальної культури у Києві та організатор Київської бієнале (міжнародного форуму мистецтва, знань та політики) вважає, що повномасштабна війна, розв’язана росією проти України, разюче виявила спадщину брутального поневолення регіону. Концепція “деколоніальності”, яка слугувала інтелектуальною основою для критики західних інституцій, публічного дискурсу та індивідуальної поведінки, виявилася неспроможною протистояти геноцидній війні. Причина криється у тривалому ігноруванні західними політичними та культурними інституціями східноєвропейських перспектив на користь погляду з Москви.

Після падіння Берлінської стіни та розпаду СРСР панувало переконання, що Східна Європа має лише наздогнати Захід. Звільнившись від радянського панування, ці країни, мовляв, зазнають природної, стихійної трансформації, плавно інтегруючись у західний економічний, політичний та соціальний устрій. Однак, вторгнення росії в Україну продемонструвало протилежне: саме Захід мусить наздоганяти події, що розгортаються на Сході.

Схід Європи не відповідає західним очікуванням. Його колоніальна та радянська спадщина ускладнює спрощене бінарне протиставлення між Глобальною Північчю та Глобальним Півднем. Саме тому західні постколоніальні дослідники традиційно обходили Східну Європу увагою. Війна росії проти України, проте, різко оголила наслідки жорстокого поневолення, змусивши переосмислити дебати про колоніалізм. Справжня дискусія починається тоді, коли колонізовані починають говорити про колонізаторів, а не виключно про себе.

“Деколоніальність”, що є інтелектуальним інструментом для критики усталених поглядів, які пронизують сучасні інституції, суспільний дискурс та індивідуальну поведінку, наразі набула популярності у західній культурі та політиці. Однак, цей проєкт опору переважно застосовується всередині країн, залишаючись глибоко вкоріненим в історію морських імперій та зосереджуючись передусім на расових питаннях.

Разом із фетишизацією Глобального Півдня (позиція, позбавлена значної політичної ваги), західна деколоніальність виявляється неспроможною усвідомити колоніальну травму, що відбувається поруч. Західні політичні та культурні інституції довго ігнорували перспективи Східної Європи, віддаючи перевагу погляду з Москви – іншої імперської метрополії та головного орієнтиру для Заходу.

При цьому ігнорується спадщина німецького імперіалізму у Східній Європі. У 1930-х та 1940-х роках Україна стала об’єктом інтересів як для Радянського Союзу, який провадив тут політику промислового колоніалізму, так і для нацистів, що мали намір використати українські сільськогосподарські ресурси для власного імперського проєкту.

Після Другої світової війни колоніальні настрої Заходу знову проявилися в “Східній політиці” канцлера Західної Німеччини Віллі Брандта. Взаємовідносини між чиновниками у Бонні та Москві будувалися на припущенні, що Східна Європа, зокрема Україна, не заслуговує на увагу: про це свідчила позиція радянського держапарату. Колонізовані, за визначенням, вважалися позбавленими суб’єктності.

Це сприяло формуванню нинішнього політичного контексту у Східній Європі, де збройний конфлікт, авторитарний популізм, жорсткі кордони та розколоте громадянське суспільство підкреслюють нагальну потребу в деколонізації європейської політики пам’яті та її новітньої історії. Зрештою, Німеччина, як локомотив Європейського Союзу, набула свого сучасного вигляду лише у 1990 році. Протягом усього XX століття кордони України були значно стабільнішими, ніж кордони Німеччини.

Останнім ударом по європейській політиці пам’яті став дискурс “денацифікації”, який кремль використав для виправдання своєї геноцидної війни проти України. Це абсурдний аргумент: чи має Європа, і німецькомовний світ зокрема, толерувати фашиста, який залежить від викопного палива і виправдовує свої злочини посиланнями на Голокост? На жаль, багато хто на Заході саме так і вчиняє. Але кремль лише повторює тезу нацистів: “Ви не повинні існувати, але оскільки ви існуєте, вас слід знищити”.

Політична апатія Європи глибоко вкорінена в колоніальне мислення, що проявляється в екстерналізації проблем ЄС. Ця стратегія виштовхування конфліктів за межі блоку з метою захисту внутрішніх територій призвела до того, що ЄС стикається з війнами та авторитарними режимами на півдні та сході, що неминуче породжує приплив мігрантів, які рятуються від насильства.

Більше того, типовою реакцією ЄС на ідеологічну поляризацію є хибний нейтралітет, який нібито має захистити від екстремізмів, що існують деінде. Цей нормативний нейтралітет також визначає підхід деяких західних культурних інституцій та ЗМІ до українських голосів, які виступають проти імперіалістичної агресії росії.

Очевидно, що ті, хто протистоїть емоційній правді, обмежують вираження сильних почуттів, ніби конфлікт можна оцінювати лише з якоїсь умоглядної раціональної, об’єктивної позиції. Зважаючи на прихильність до підходу Realpolitik щодо війни в росії, багато західних культурних інституцій, які раніше пишалися своєю політичною ангажованістю та радикальною деколоніальністю, повернулися до умовно нейтрального “білого кубу”: стандартного виставкового простору, де мистецтво опосередковує реальність на бездоганних стінах за ідеального освітлення.

Така реакція значною мірою визначається modus operandi європейського культурного поля. З одного боку, існують великі інституції, які підпорядковуються урядовій лінії та уникають самостійних дій. З іншого — є колективи та кураторські групи, які декларують прихильність до партисипативної демократії, але не досягають результатів через нескінченні обговорення кожної деталі та нездатність дійти згоди. Незалежно від того, чи є інститут вертикальним і високоцентралізованим, чи горизонтальним та партисипативним, політична участь видається неможливою.

Водночас, коли багато західних культурних інституцій відчайдушно ховають голову в пісок, інші, як-от в Угорщині чи Польщі, були захоплені правими директорами, призначеними урядом. У будь-якому разі, творчі інституції Європи виглядають нездатними прокласти новий, більш політично активний шлях. Але, подібно до самого ЄС, просте перебування в межах інституційних кордонів та спроба зберегти те, що є всередині, зрештою підірве їхню свободу. Життєздатна деколоніальність вимагає радикальної участі — ризику та боротьби за справедливу справу. У процесі створення такого антиімперіалістичного простору, Західній Європі є чому повчитися у Східної.

В іншому випадку, коли Realpolitik знову дасть про себе знати, Західна Європа не повинна дивуватися, виявивши, що відчайдушно шукає ще один Zeitenwende, або історичний поворотний момент, і, як завжди, констатує: “не можу визначити сенс”.

Сум охоплює мої груди…

Більше новин та актуальних матеріалів від Investory News у нашому каналі в Telegram

Василь Черепанін

• василь черепанін
• війна
• політика
• росія

3 Травня 2023 до новин

Контекст

Новини

Сенатори США погодили законопроєкт про нові санкції проти рф

Документ передбачає 500% мита для рф

29 Липня 2026 66

Новини

Війна в Ірані вже коштувала США понад $37 мільярдів

Пентагон оцінив вартість війни США в Ірані напередодні виборів

23 Липня 2026 81

Новини

Імпорт дизеля та авіапального до ЄС впав до найнижчого рівня з 2015 року

Причиною стали перебої з поставками через Ормузьку протоку

9 Червня 2026 178

Новини

Іспанська готельна мережа Melia йде з Куби

Геополітичне напруження, відсутність електроенергії вплинуло на рішення групи

5 Червня 2026 202

Новини Технології

ЄС прагне зменшення залежності від американських технологій

Готується стратегія для посилення європейських технологічних компаній

5 Червня 2026 197

Новини

Нафта зросла у ціні на 2%

Загострення на Близькому Сході призвело до здорожчення “чорного золота”

4 Червня 2026 193

Новини

Нафта подешевшала майже на 5%

Зниження ціни сталося через переговори США та Ірану

26 Травня 2026 227

Новини

Німеччина придбає частку виробника танків Leopard

Країна бажає мати 40% концерну KNDS

22 Травня 2026 254

Новини

До рекордного мінімуму знизився експорт нафти з Саудівської Аравії

Країна експортує 4,974 мільйонів барелів сировини на добу

21 Травня 2026 259

Новини

Mercedes-Benz оголосив про намір випускати військову продукцію

Європа відчуває необхідність підвищити свій оборонний потенціал

21 Травня 2026 295

Новини

$25 мільярдів втратив бізнес через війну в Ірані

Основні негативні фактори- ціни на енергоносії та розрівані ланцюги постачання

19 Травня 2026 236

Новини

Прибуток Saudi Aramco зріс на 25% у І кварталі

Перекриття Ормузької протоки не завадило нафтовій компанії збільшити заробітки

13 Травня 2026 258

Новини

ЄБРР запускає новий механізм часткового списання боргів для бізнесу

Програму на €8 мільйонів впровадять разом із ПриватБанком та Райффайзен

12 Травня 2026 316

Новини

Вперше за 35 років Кувейт експортував 0 барелів нафти

Країна перестала експортувати нафту у квітні

5 Травня 2026 286

Новини

Німеччина інвестує $1,6 мільярди у найбільший в Європі порт

Метою його створення є підготовка до можливої війни

4 Травня 2026 308

Новини

Джефф Безос став власником третини ФК “Ліверпуль”

13:13 4

Чисті резерви НБУ у липні зменшились до $36,3 мільярда

11:41 4

OpenAI прогнозує річний дохід у $40 мільярдів

10:10 5

За перше півріччя банки скоротили чистий прибуток на 32%

08:48 9

Виручка у кафе та ресторанах України зросла на 3% за сім місяців

14.08.2026 15

Експорт кави із Колумбії фактично зупинився

14.08.2026 16

За чотири роки кількість інвесторів у цінні папери зросла майже у 12 разів

14.08.2026 26

Дочірні компанії Boeing придбає виробник повітряних таксі

13.08.2026 30

“Лос-Анджелес Лейкерс” продали за $12,5 мільярдів

13.08.2026 32

Fitch повернув рейтинг CC Нафтогазу

13.08.2026 33 Бiльше новин

• 

  IN BEST: Найдорожчі автомобілі у світі 2023 року

• 

  Найкоштовніші рідкісні камені світу

• 

  Найкращі житлові комплекси Києва 2022 року

• 

  Унікальна Україна: Озера, що вражають своєю красою

Порада від Business News:

Ця стаття надає глибокий аналіз того, як війна в Україні висвітлила прогалини в західному розумінні колоніалізму та деколоніальності. Для українських підприємців та фахівців це означає розуміння того, що Україна може стати лідером у формуванні нової, більш інклюзивної європейської політики пам’яті та дій. Ігнорування цього контексту ставить під загрозу не лише культурну, а й геополітичну суб’єктність України. Усвідомлення та використання цих ідей може відкрити нові можливості для співпраці та посилити голос України на міжнародній арені.

За матеріалами: investory.news