У лютому Європарламент офіційно підтримав створення цифрового євро, технічна інфраструктура (Pontes, Appia) рухається до запуску ще цього року, а перший можливий випуск цифрової валюти ЄЦБ цілить на 2029 рік. Для українського фінтеху, що дедалі тісніше інтегрується з європейським платіжним простором через регуляторну гармонізацію, партнерства й вихід бізнесів на ринок ЄС, це не просто новина з-за кордону це проєкт, динаміку якого варто розуміти вже зараз.

Коли регулятор такого рівня переходить від пілотів до законодавства, це сигнал ринку. Готуватися треба не післязавтра, а вже зараз, – каже Артем Ляшанов.

Що таке цифровий євро

Це не криптовалюта і не ще один банківський застосунок. Це прямий цифровий аналог готівки, випущений центральним банком.

Принцип простий. Як зняти гроші в банкоматі, тільки замість купюр, цифровий гаманець. Без обмежень на призначення витрат. З лімітом зберігання, щоб не вимивати депозити з банків. Без відсотків на залишок.

Головне, що тут варто зрозуміти бізнесу це не програмовані гроші з обмеженнями. ЄЦБ свідомо зберігає принцип готівки, повну свободу використання, – пояснює Артем Ляшанов.

Що відбувається прямо зараз

Парламент ЄС офіційно підтримав проєкт. ЄЦБ розвиває дві ключові інфраструктури: 

• Pontes. Європейська мережа розподілених реєстрів із запуском наприкінці 2026 року;
• Appia. Довгостроковий проєкт токенізованих ринків капіталу. Банки оцінюють вартість впровадження в 4–5,8 млрд євро, тому паралельно йдуть перемовини про компенсаційні механізми та ліміти, що захищають фінансову стабільність.

Вартість у мільярди євро це не перебільшення складності проєкту, а реалістична оцінка масштабу. Саме тому ЄЦБ працює над компенсацією банкам, без цього адопція просто не відбудеться, – зазначає Артем Ляшанов.

Що це означає для українського фінтеху

Україна не входить до єврозони, і цифровий євро не з’явиться в гаманцях українців напряму. Але вплив на ринок буде відчутним одразу за кількома напрямками, від регуляторики до конкуренції бізнес-моделей.

• Готовий референс для е-гривні. Кожне рішення ЄЦБ (ліміти гаманця, питання приватності, компенсація банкам) стає орієнтиром для Національного банку України;
• Орієнтир для регуляторики. Україна синхронізується з ЄС через PSD3 і відкриті фінанси. Логіка цифрового євро ляже в основу майбутніх правил і для нас.
• Конкурент стейблкоїнам. Український інтерес до стейблкоїнів як інструменту збереження капіталу, реальність останніх років;
• Інфраструктурний виклик для b2b-фінтеху.

Українському фінтеху не потрібно чекати на 2029 рік, щоб почати діяти. Регуляторна логіка вже зрозуміла, і саме зараз варто закладати її в продуктову стратегію, – підсумовує Артем Ляшанов.