До 21-го пакету санкцій Європейського Союзу потрапили одразу 17 компаній, які «надають послуги, пов’язані з криптоактивами чи платежами, що були створені за межами ЄС і суттєво перешкоджають виконанню заборон». 14 із них — криптосервіси, що базуються в Грузії, Панамі, ОАЕ, на Маршаллових островах, у Киргизстані та Білорусі. Про це пише РБК Крипто.

Серед цих компаній — криптобіржі HTX (HUOBI GLOBAL SA) та EXMO, обмінні сервіси Rapira, ABCeX, BitPapa, агрегатор обмінників Exnode, а також білоруський WhiteBird. Обмеження ЄС для цих майданчиків набудуть чинності з 23 серпня 2026 року.

Також Євросоюз додав до санкційного списку чотири компанії, пов’язані з мережею A7, такі як A7 Nigeria та A7 Africa. Ці обмеження набудуть чинності 13 серпня. Під персональні санкції потрапив Леонід Шумаков — голова проєкту A7A5, що випускає однойменний рублевий стейблкоїн, який, на думку блоку, використовується для обходу санкцій. Раніше проти Шумакова та низки криптобірж запроваджувала санкції Велика Британія. У травні Лондон додав до чорного списку HTX.

Нові санкції також забороняють громадянам та резидентам Білорусі володіти, контролювати або керувати компаніями з ЄС, які регулюються європейською директивою MiCA.

«Ризик стає конкретним»
Європейські обмеження тепер спрямовані не лише на окремі російські майданчики чи конкретні криптоактиви, а й на інфраструктуру, яка може використовуватися для російських транскордонних розрахунків, прокоментувала 21-й пакет ЄС юристка White Stone Єлизавета Лобутьєва. За її словами, ЄС передбачив механізм, що дозволяє забороняти операції між європейськими особами та криптопровайдерами з третіх країн, якщо такі майданчики використовуються Росією для обходу санкцій.

Такий підхід суттєво змінює оцінку ризиків для компаній із третіх країн, говорить експертка. Вона пояснила, що іноземний криптопровайдер, який обслуговує російські транскордонні розрахунки, тепер може стати самостійним об’єктом обмежувальних заходів ЄС.

«Йдеться не про класичний ризик вторинних санкцій: ЄС створює прямий механізм, що дозволяє забороняти європейським компаніям, банкам та іншим особам будь-які операції з криптоплатформами з третіх країн, якщо вони використовуються Росією для обходу санкцій», — сказала Лобутьєва.

Вона уточнила, що раніше контрагенти з третіх країн могли відмовлятися від співпраці з такими платформами переважно з репутаційних та комплаєнс-міркувань — через ризик посилених перевірок, погіршення стосунків з європейськими банками або можливого подальшого включення платформи до санкційних переліків. Тепер цей ризик стає значно більш конкретним: продовження роботи з російськими користувачами та участь у транскордонних крипторозрахунках може призвести до прямої заборони на взаємодію з європейським ринком, пояснила юристка.

«На практиці це, ймовірно, призведе до того, що все більше іноземних криптоплатформ обмежуватимуть або повністю припинятимуть обслуговування російських користувачів, щоб зберегти доступ до європейських банків, інвесторів та контрагентів», — вважає Лобутьєва.

Дізнатися більше на: cryptocurrency.tech