Найбільшу частку проблемних кредитів зафіксовано серед компаній, що працюють у сферах нерухомості (79,4% від загального кредитного портфеля) та роздрібної торгівлі (74,4%).

Про це свідчать результати дослідження щодо непрацюючих кредитів, представлені Центром економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.

Будівельна галузь: виклики тривалого циклу та війни

Експерти вказують на значну частку непрацюючих кредитів у будівельному секторі. Це зумовлено, зокрема, тривалими виробничими циклами, адже навіть до повномасштабного вторгнення будівництво житлового будинку в середньому тривало від 18 до 24 місяців. Додаткову нестабільність фінансових результатів спричиняють суттєві витрати на початкових етапах будівництва.

“Від початку повномасштабної війни будівельні компанії та девелопери нерухомості відчувають спад попиту. Водночас спостерігається значне подорожчання собівартості будівництва через зростання цін на матеріали, енергоносії, а також підвищення витрат на оплату праці через дефіцит кадрів. Усе це негативно впливає на фінансовий стан підприємств”, — коментує Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу».

Найбільш стабільні сектори та гуртова торгівля

Аналітики відзначають, що серед основних видів діяльності, що формують кредитні портфелі, найменший відсоток непрацюючих активів мають представники харчової промисловості — лише 10,6%. Сільськогосподарські підприємства також демонструють відносну стійкість з часткою непрацюючих кредитів 13,33% (за даними НБУ на 01.12.2024).

Гуртова торгівля, хоч і становить значну частку кредитного обсягу юридичних осіб (22% від загальної видачі), має менш стабільну якість портфеля — 29% непрацюючих позик.

Підприємства, що спеціалізуються на постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, мають 30% непрацюючих кредитів у своєму портфелі.

Вплив війни та шляхи покращення ситуації

Діляра Мустафаєва підкреслює, що значна частина проблемних позик безпосередньо пов’язана з війною. Серед причин — пошкодження чи знищення виробничих потужностей, розташування активів у зонах бойових дій, окупація територій, порушення логістики, втрата ринків збуту або зниження попиту.

Згідно з дослідженням “Фінансового пульсу”, на початок 2024 року обсяг непрацюючих кредитів підприємств становив 365,5 млрд грн (44,12% від корпоративного кредитного портфеля). Станом на 01.01.2025 ця сума зменшилася до 347,38 млрд грн (38,96%). Таким чином, за 2024 рік частка непрацюючих позик скоротилася на 5,2 відсоткових пункти, що свідчить про поступове покращення якості кредитного портфеля. Цей позитивний тренд зумовлений як видачею банками нових якісних кредитів, так і адаптацією бізнесу до воєнних умов, відновленням діяльності (зокрема, через релокацію). Активна робота банків із боржниками, включаючи реструктуризацію, також відіграє ключову роль.

“Попри війну, рівень непрацюючих кредитів підприємств поступово знижується, хоча й залишається доволі високим. Водночас кредитні портфелі банків надійно забезпечені та зарезервовані”, — зазначає Діляра Мустафаєва.

Частка непрацюючих активів у банківських кредитних портфелях є важливим індикатором ефективності кредитування, прибутковості банківського сектору та поточної кредитоспроможності реального сектору економіки.

На початок січня 2025 року найбільша частка непрацюючих кредитів спостерігалася у банках з державною формою власності — 42,97%. У банках з приватним капіталом цей показник становив 12,54%, а у філіях іноземних банківських груп — 10,89%.

“Бізнес та банки поступово адаптуються до воєнних реалій. Незважаючи на бойові дії та руйнування інфраструктури, значна частина позичальників зберігає стабільний фінансовий стан. Це свідчить про стійкість бізнесу та виваженість банківських стандартів кредитування”, — підсумувала Діляра Мустафаєва.

Довідка:

Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» заснована 2 березня 2015 року. Її мета — об’єднання зусиль учасників та експертів фінансового ринку України для його розвитку та вдосконалення.

Основні напрямки діяльності Центру:

• Поліпшення якості нормативної бази фінансового ринку, усунення регуляторних перешкод.
• Підвищення прозорості діяльності фінансових установ.
• Розвиток нових ринкових інструментів та впровадження міжнародного досвіду.
• Підвищення рівня фінансової грамотності населення.
• Сприяння економічним реформам, зокрема фінансовій децентралізації.
• Сприяння розвитку підприємництва.

Дата: 16.02.2025 Джерело: Фінансовий пульс