НБУ застерігає банки: як розпізнати фіктивні схеми імпортерів

Фото: https://bank.gov.ua

Національний банк України (НБУ) під час моніторингу виявив операції українських компаній, що можуть вказувати на використання схем “скруток” та “зустрічних потоків”. У зв’язку з цим, регулятор направив листа до банків та банківських асоціацій з рекомендаціями уважніше ставитися до перевірки клієнтів та їхніх транзакцій.

Такі зловмисні схеми найчастіше спрямовані на уникнення сплати податків або ж на легалізацію (відмивання) коштів, отриманих злочинним шляхом, а також на фінансування тероризму чи розповсюдження зброї масового знищення.

Як це працює на практиці: імпортована продукція може потрапляти до споживачів через мережу оптових і роздрібних продавців, які мають значні обсяги неврахованої готівки. Водночас, у супровідній документації, коли товар проходить ланцюжком пов’язаних компаній, один вид продукції штучно замінюється іншим. У результаті, компанії можуть істотно зменшувати свої податкові зобов’язання або незаконно отримувати відшкодування ПДВ з державного бюджету.

Типові ознаки “фіктивних” компаній:

• Залучення новостворених компаній або підприємств, які тривалий час не вели активної діяльності.
• Наявність ознак “компаній-оболонок”.

Регулятор виділив кілька ключових ризикових ознак, на які слід звертати особливу увагу:

• Мінімальна кількість працівників та незначний статутний капітал.
• Відсутність необхідних активів для здійснення заявленої діяльності.
• Часті зміни керівництва, власників, юридичних адрес або напрямків діяльності.
• Багатомільйонні обороти за декларативного низького або відсутнього рівня доходів.

Додатковими індикаторами ризиковості можуть бути:

• Необґрунтоване використання одними й тими ж IP-адресами, телефонними номерами, електронними скриньками, бухгалтерами або представниками кількома компаніями.
• Взаємодія з великою кількістю новостворених контрагентів.

Особливості перевірки новостворених імпортерів:

Щодо компаній, які нещодавно вийшли на ринок імпорту, НБУ рекомендує банкам ретельно перевіряти:

• Перерахування значних сум нерезидентам за вже імпортовані товари без попередньої оплати.
• Відсутність документації, що підтверджує транспортування, зберігання та фактичний рух продукції.
• Невідповідність обсягу надходжень заявленому виду діяльності компанії.

Серед інших тривожних сигналів:

• Мінімальні або відсутні типові для бізнесу платежі за оренду, комунальні послуги, заробітну плату та податки.
• Схема транзитного руху коштів, коли практично всі отримані кошти протягом кількох днів спрямовуються на оплату товарів за зовнішньоекономічними контрактами.

Національний банк також радить банкам звертати увагу на випадки, коли імпортери купують валюту, вдаючись до значних кредитів або позик від фінансових компаній. Особливо, якщо умови такого фінансування є економічно невигідними, а погашення заборгованості або відсутнє, або відбувається в мізерних обсягах.

Ознаки фіктивності договорів:

НБУ виділяє й такі тривожні ознаки у документації:

• Договори, укладені раніше, ніж була зареєстрована компанія.
• Вказані в договорах банківські рахунки, відкриті пізніше за дату підписання угоди.
• Підписання контракту особою, яка на момент його укладення ще не обіймала керівну посаду.

Банкам рекомендовано перед встановленням ділових відносин з імпортером, а також під час його подальшого обслуговування, з’ясовувати ключові аспекти його бізнесу: кому і як він продає товар, чи володіє торговельними майданчиками чи інтернет-магазинами, складськими приміщеннями та іншими необхідними ресурсами для заявленої діяльності.

У випадку виявлення будь-яких ризикових ознак, банк має бути готовим детально пояснити, чому були вжиті чи не вжиті певні заходи щодо клієнта та його операцій. Національний банк, зі свого боку, враховуватиме ці заходи під час здійснення наглядової діяльності.

Нагадаємо, у січні 2026 року НБУ вже закликав банки відмовитися від формального підходу до виявлення компаній-оболонок. Регулятор наполягав, що при виявленні хоча б одного критерію ризику, необхідно проводити комплексний аналіз документів та інформації про господарську діяльність клієнта, включаючи дані про виплату зарплати, сплату податків, оренди, комунальних та транспортних послуг.

Крім того, банкам рекомендували встановлювати ліміти на окремі послуги для новостворених та ризикових компаній. Це допоможе запобігти проведенню великих операцій одразу після відкриття рахунку без належного обґрунтування. Також важливо постійно вдосконалювати системи автоматизованого виявлення підозрілих транзакцій.

Порада від Business News:

Ця інформація є надзвичайно важливою для українських банків, оскільки вона містить конкретні рекомендації щодо виявлення та запобігання фінансовим махінаціям. Дотримання цих настанов допоможе не лише зменшити ризики шахрайства та відмивання коштів, але й сприятиме більш стабільному функціонуванню фінансової системи країни.

За матеріалами: interfax.com.ua